Проаналізовано харчові технології рафінування соняшникової олії. Наведено порівняльні результати лабораторних досліджень ефективності різних вітчизняних та зарубіжних вибільних глин. Зроблено висновок, що під час вибору процесу рафінування олій у кожному конкретному випадку треба оцінювати якість продукту та економічну доцільність технології.

Розглянуто теоретичні та прикладні аспекти переробки технічних олій в мастильно-холодильні засоби (МХЗ) для процесів обробки металів. Викладено сутність інноваційного підходу до розробки методів та технологій одержання якісних та екологічно безпечних МХЗ у контексті запропонованого проекту комплексної переробки олій. Запропоновано таку системну побудову проекту, коли первинні методи та процеси модифікації олій забезпечують проміжними продуктами виробництво не лише будь-яких типів МХЗ, а й біопалива та нових мастильних композицій. Встановлено закономірності впливу, будови та властивостей МХЗ на трибохімічну активність головних їх компонентів, а також і на триботехнічні показники процесів обробки металів у нових технологічних середовищах.

Розроблено та досліджено обладнання для очищення рослинної олії. Узагальнено основні методи та засоби її комплексного очищення. На підставі теоретичного аналізу розроблено гідродинамічний коагулятор. Запропоновоно програму та методики експериментальних досліджень, обробки дослідних даних. Створено експериментальне устаткування для очищення рослинної олії після гідратації. Одержано та проаналізовано результати експериментальних досліджень даних процесів. Здійснено оцінювання підвищення ефективності гідратації соняшникової олії буферними розчинами. Наведено результати оцінювання якості очищення олії після гідратації з застосуванням експериментального устаткування (вакуум - сушильний апарат, блок мікрофільтрації). Одержано критеріальні рівняння у числах подібності для розрахунку продуктивності установки для гідратації соняшникової олії та швидкості осідання гідратованого осаду залежно від радіуса його частинок. Досліджено динаміку видалення води з соняшникової олії у вакуум-сушильному апараті.

  Скачати повний текст

Висвітлено проблему підвищення ефективності естерифікації рослинних олій шляхом встановлення раціональних конструктивно-технологічних параметрів (КТП) і режимів роботи реактора періодичної дії з лопатевим змішувачем (ЛЗ). Визначено раціональні КТП адаптивного до типових рослинних олій реактора естерифікації господарського типу з ЛЗ. У теоретичному й експериментальному аспектах проаналізовано вплив КТП роботи реактора періодичної дії з ЛЗ на кількість та якість метилових ефирів жирних кислот. Встановлено, що застосування реактора естерифікації періодичної дії з ЛЗ господарського типу у порівнянні з існуючими аналогами підвищує вихід ефірів на 9,3 %.

Досліджено склад і колоїдно-хімічні властивості (поверхневий натяг, адсорбцію, солюбілізацію, реологію) фузу, гідрофузу та кофосу, які утворюються як побічні продукти у процесі очищення олій. Проаналізовано колоїдну структуру фосфоолієвмісних композицій у взаємозв'язку з особливостями їх поведінки у середовищах різної полярності. Розвинено уявлення про двошарову міцелярну структуру поверхнево-активних речовин (ПАР) у розведених водних і вуглеводневих середовищах. Зважаючи на високу солюбілізаційну й адсорбційну здатність природних ПАР у складі олієвмісних продуктів, на їх основі одержано низку зворотних емульсійних систем, які характеризуються, у порівнянні з очищеними фосфатидами, високою структурованістю та стійкістю у часі.

Сформулирована задача использования класса ферментов - ацилтрансфераз для проведения реакции ферментной гидратации растительных масел с целью создания новой экологически чистой технологии.

Розглянуто проблеми, пов'язані з утилізацією відбільних замаслених глин, їх відновленням, використанням, захороненням та інше. Проведено аналіз існуючих методів утилізації та запропоновано їх утилізацію шляхом спалювання. За допомогою лабораторної установки визначено швидкість вигорання олії з фільтрувальної глини, що залежить від температури в печі та розміру частинок. Запропонована утилізаційна схема з використанням обертової печі. Наведено результати досліджень зі спалювання замаслених глин, математичного моделювання циклона-осаджувача - результати розрахунків по математичній моделі з полями концентрації, швидкостей та температур.

Надано результати експериментальних досліджень дисперсного складу фузу рослинної олії, визначено, що частинки з розміром більше 10 мкм становлять 60 % загальної кількості частинок. Одержано інтегральну криву розподілу частинок.

Представлено результати дослідження розділення фузу рослинної олії. Наведено залежність коефіцієнта освітлення від діаметра частинок за різної частоти обертання ротора, визначено, що в разі збільшення числа обертів кількість частинок у фугаті зменшується, тим самим збільшується коефіцієнт освітлення.

Розроблено технологію лужної нейтралізації жирів у системі вода - гліцерин - етанол (ВГЕ). Обгрунтовано склад системи ВГЕ, що підвищує ефективність нейтралізації жирів у мильно-лужному середовищі. Встановлено кількісні залежності поверхневого натягу та густини системи ВГЕ від концентрації компонентів (води, гліцерину та етанолу) для обгрунтування раціонального складу системи ВГЕ щодо ефективності нейтралізації жирів. Встановлено раціональні температурні параметри та концентрацію нейтралізуючого агента для проведення лужної нейтралізації в системі ВГЕ. Виявлено, що нейтралізація жирів у системі ВГЕ дозволяє знижувати вміст вторинних продуктів окиснення. Визначено кількісні залежності розчинності солей жирних кислот та їх сумішей в системі ВГЕ від температури розчинення. Розроблено рекомендації щодо розчинності натрієвих солей жирних кислот та їх сумішей в системі ВГЕ. Знайдено технологічне рішення щодо застосування соапстоків після нейтралізації жирів в системі ВГЕ. Оцінено функціональні властивості соапстоків у розчині системи ВГЕ. Знайдено технологічне рішення щодо здешевлення соапстоків. Запропоновано технологію та технологічну схему виробництва нейтралізованих жирів у системі ВГЕ та переробки одержаних соапстоків. Розраховано економічний ефект від впровадження розробленої технології.

Приведены результаты экспериментальных исследований по очистке и сепарации подсолнечного масла в бегущем электрическом поле. Обоснованы технологические параметры процесса (величина напряжения, подаваемого на многорядную систему электродов; частота; время), которые обеспечивают эффективную очистку масла от нежировых примесей и гидратированных фосфатидов, а также их разделение в двух встречно бегущих полях.

Досліджено теплофізичні та діелектричні властивості рафінованої соняшникової олії з різною термічною передісторією. Розглянуто природу релаксаційних і фазових переходів, що спостерігалися на температурних залежностях питомої теплоємності та комплексної діелектричної проникності. На підставі цього вивчено зміни структури та хімічного складу соняшникової олії у результаті її нагрівання за умов звичайного використання.

Наведено результати одержання біопалива з використанням відходу лужної рафінації соняшникової олії - соапстоку. Найпростішою технологією одержання біопалива є циклічна, основана на реакції переестерифікації триацилгліцеролів рослинної олії спиртом з застосуванням кислотного каталізатору. Перевагою технологій із використанням каталізаторів є відносна простота технологічного процесу, а отже, і порівняно низька вартість технологічної лінії. Визначено, що найефективніше застосовувати в технології одержання біопалива бутиловий спирт, що полегшує промивання одержаного біопалива дозволяє зменшити температуру реакції, чинити її без використання надлишкового тиску, а, також дозволяє організувати процес з постійним видаленням реакційної води у вигляді азеотропної суміші з бутанолом. Видалення жирової фази з соапстоку проведено за допомогою наноструктурованого адсорбента, одержаного за розробленою методикою з соняшникового лушпиння. Таким чином вирішена проблема утилізації відходів олієжирової промисловості, а саме, соняшникового лушпиння та соапстоку, що зменшить навантаження на довкілля. Визначено фізико-хімічні характеристики біопалива та доведено, що одержаний продукт відповідає вимогам нормативних документів на біопаливо, які діють в Україні та ЄС.

Експериментально одержано нові наукові дані щодо діелектричної проникності й електропровідності суспензії воску та воскоподібних речовин в соняшниковій олії. Розширено теоретичні уявлення щодо характеристики системи соняшникова олія - воскоподібні речовини, а саме: визначено вплив змінного електромагнітного поля на швидкість і повноту кристалізації воскоподібних речовин. Науково обгрунтовано пріоритетний спосіб кристалізації воску та воскоподібних речовин (патент на корисну модель № 95722) методом інтенсивного охолодження та електромагнітної обробки соняшникової олії відповідно до використання волокнистих фільтрувальних матеріалів. Виявлено здатність волокнистих фільтрувальних матеріалів на основі полісульфону, що мають стабільний електричний заряд, вилучати з розчину полярні речовини, зокрема вільні жирні кислоти, пероксиди та ін. Розроблено наукове підгрунтя удосконаленої технології виморожування соняшникової олії, яка базується на використанні електромагнітних методів впливу та застосуванні волокнистих фільтрувальних матеріалів на основі полісульфону.

Исследовано прямое амидирование низкокачественного рапсового масла аминоэтилэтаноламином. Установлено, что снижение давления в системе оказывает влияние на превращение свободных жирных кислот и ацилглицеринов. Рассчитаны кинетические параметры взаимодействия компонентов рапсового масла с амином и установлено, что константы скорости взаимодействия низкокачественного рапсового масла с амином на ≈ 15 % меньше этих показателей для рафинированного рапсового масла. Снижение давления способствует ускорению получения алкилимидазолинов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л782.322

Рубрики:

Рафінація олій

Шифр НБУВ: Ж69443 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Одержано нові наукові дані щодо вилучення вільних жирних кислот із жирної коріандрової олії методом селективної екстракційної рафінації етиловим спиртом, включаючи показники складу і якості. Одержані дані дозволили в порівнянні з лужною рафінацією олій розробити нову ресурсоощадну технологію екстракційної рафінації та розробити технологію фракціювання одержаної рафінованої олії. Вперше встановлено, що екстракційна рафінація жирної коріандрової олії з використанням етилового спирту як екстрагента забезпечує вилучення вільних жирних кислот і не впливає на вміст природного хлорофілу у рафінованій олії. Визначено, що застосування етилового спирту під час екстракційної рафінації жирної коріандрової олії забезпечує зниження вмісту пероксидних сполук. Набуло подальшого розвитку застосування методу ферментативної етерифікації вільних жирних кислот у складі олії етиловим спиртом, що зумовлює підвищення фізіологічної цінності олії за рахунок утворення етилових ефірів жирних кислот. Зазначено, що використання аніоніту у процесі рафінації жирної коріандрової олії підвищує ефективність вилучення вільних жирних кислот. Вперше одержано фракцію напівтвердого жиру з жирної коріандрової олії, що містить 96,7 % ненасичених жирних кислот і не містить транс-ізомерів. Експериментально та за допомогою апроксимаційного моделювання визначено ефективні технологічні параметри (швидкість охолодження, тривалість кристалізації) одержання напівтвердої фракції жирної коріандрової олії петрозелінового типу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л782.320.4

Рубрики:

Хімічне очищення

Шифр НБУВ: РА423322 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л782.320.9

Рубрики:

Відходи рафінації жирів та їх використання

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ