За допомогою рідинного фракціонування одержано ліпофільний комплекс з трави розторопші плямистої та олію з насіння даної рослини методом холодного пресування на ВАТ "Фармацевтична компанія "Здоров'я". Визначено їх якісний склад та знайдено тривимірні спектри поглинання та флуоресценції ліпофільного комплексу трави та масла з насіння розторопші плямистої.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л782.122/129-1 + Р282.11

Рубрики:

Одержання окремих видів олій

Лікарська сировина рослинного походження

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто кінетику процесу екстрагування олії зі шламу кави.

Увагу приділено дослідженню кінетики процесу екстрагування олії з рослинної сировини під дією електромагнітного поля. Описано гідродинамічні та масообмінні характеристики процесу за умов підводу імпульсного електромагнітного поля. Показано, що основним фактором інтенсифікації є виникнення потужного механізму перенесення - бародифузії, що з'являється за умов підводу мікрохвильового поля за рахунок локального перегріву рідини в середині капілярів. На основі експериментального моделювання визначено умови фазових рівноваг в системі тверде тіло - рідина, залежності коефіцієнту масовіддачі. Експериментально досліджено та проаналізовано вплив режимних параметрів на кінетику процесу екстрагування. Встановлено методи та режими процесу екстрагування з використанням мікрохвильового інтенсифікатора. Одержано експериментальні результати, які подано в узагальнювальному виді у формі критеріального рівняння залежності числа Шервуда (Sh) від чисел Шмідга (Sc), енергетичної дії (Bu) і безрозмірного параметричного комплексу (Г), який враховує значення гідромодуля. Розроблено методику розрахунку екстрактору для одержання олій з рослинної сировини. Запропоновано інженерну методику розрахунку екстрактора з електромагнітним інтенсифікатором. На основі експериментальних досліджень розроблено технологічну схему процесу екстрагування олії під впливом мікрохвильового поля.

Розглянуто склад і властивості шламу кави, показано доцільність його переробки. Наведено зразки мікрохвильового обладнання для екстрагування олії кави зі шламу. Наведено характеристики обладнання, методику розрахунку та результати виробничих випробувань.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л782.122/129

Рубрики:

Одержання окремих видів олій

Шифр НБУВ: Ж69879 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л782.122/129

Рубрики:

Одержання окремих видів олій

Шифр НБУВ: Ж69879 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ензимні технології використовують для переробки олійного насіння. Про вилучення олії з насіння гарбузів із використанням попередньої ензимної обробки у науковій літературі результати не наведені. Мета дослідження - оцінити дію суміші протеаз і целюлаз на цілісність клітин, вихід олії холодного пресування та динаміку екстрагування олії розчинником із насіння гарбузів. Protolad, лужна та кисла протеази, Cellulad (ENZIME, Україна) використовувались для попередньої обробки насіння гарбузів. Цілісність клітин оцінювали методом "моментального збовтування". Холодне пресування здійснювали на лабораторному шнековому пресі. Швидкість екстрагування олії розчинником визначали в апараті Сокслета як кількість вилученої олії з насіння після кожного циклу екстрагування. Виявлено, що основне збільшення руйнування цілісності клітин насіння гарбузів порівняно з контролем відбувалось протягом 2 годин обробки. Подальше інкубування подрібненого насіння з ферментами не викликало суттєвого збільшення "розкритих" клітин у суміші. Показано, що використання різних протеолітичних ферментів для попередньої обробки гарбузового насіння призводило до збільшення кількості зруйнованих клітин - від 3 дo 10,4 % порівняно із контролем. Використання суміші протеаз і целюлаз для попередньої обробки гарбузового насіння викликало подальше збільшення кількості зруйнованих клітин на 10 %. Вихід олії "холодного" пресування після попередньої обробки сумішшю ферментних препаратів із протеазною (70 %) та целюлазною (30 %) активністю збільшився від 62,3 до 70,0 % від загального вмісту олії в насінні. Швидкість екстрагування олії розчинником із гарбузового насіння після ферментативної обробки зростала - 25,4 і 17,7 % олії було екстраговано після 80 хвилин екстрагування від маси ферментативно обробленого насіння та контролю відповідно. За вмістом пероксидів досліджувані зразки олії не відрізнялись. Висновки: внаслідок використання суміші ферментних препаратів із протеазною та целюлазною активністю для попередньої обробки гарбузового насіння кількість зруйнованих клітин зростає, що призводить до підвищення виходу пресової гарбузової олії та швидкості екстрагування олії розчинником.

Незважаючи на те, що пшениця ніколи не належала до олійних культур, олію з пшеничних зародків та висівок вважають цінною, оскільки вона містить важливі біоактивні сполуки. Більшість досліджень цій галузі проводять на традиційних комерційних сортах пшениці. Водночас інтерес селекціонерів, виробників і споживачів повертається до давніх і малопоширених видів пшениці. Мета роботи - оцінити тетраплоїдні види пшениці (Triticum. dicoccoides var. pseudojordanicum, Triticum dicoccum, Triticum timofeevii, Triticum persicum var rubiginosum, Triticum durum var. falcatamelanopus, Triticum polonicum var. pseudocompactum і Triticum aethiopicum var. densimenelikii) за показниками жирнокислотного складу. Для оцінювання використовували зерно врожаю 2015, 2016, 2017, 2018 та 2019 рр. Метилові ефіри жирних кислот готували за модифікованим методом Пейскера. Жирнокислотний склад аналізували за допомогою методу газової хроматографії. У зерні видів тетраплоїдної пшениці було знайдено 6 основних жирних кислот, і найвищим був рівень лінолевої кислоти. Співвідношення ненасичених кислот до насичених у зерні дикорослої полби T. dicoccoides var. pseudojordanicum було дещо нижчим, ніж у зерні сортів культурної полби. T. timofeevii, сорти полби Голіковська і Романівська, а також сорт твердої пшениці Спадщина мали найкращі співвідношення ненасичені/насичені жирні кислоти. Не одержано доказів погіршення якості зерна за показником рівнів ненасичених жирних кислот. Не було виявлено закономірності у варіабельності вмісту жирних кислот у зерні досліджених видів.

Проведено порівняння вмісту MCPD-ефірів (MCPD-Е) і ефірів гліцидолу (GE) в різноманітних жирах і продуктах із високим вмістом жиру. Ці речовини проявляють канцерогенну дію, гено-, нефротоксичність, пригнічують фертильну функцію. Найбільший вміст MCPD-Е та GE спостерігається в пальмовій олії, її фракціях, маргаринах, риб'ячому жирі тощо. Одержані за останні роки дані щодо токсичності MCPD-ефірів та ефірів гліцидолу призвели до розуміння терміновості обмеження їх вмісту в харчових продуктах. Очікується, що з 1 січня 2021 р. Комісія Codex Alimentarius ухвалить новий Кодекс практики щодо запобігання та зменшення утворення 3-MCPD-E та GE із подальшим обмеженнями їх вмісту в жирах: 1250 мкг/кг для нерафінованих олій і рафінованої кокосової, кукурудзяної, ріпакової, оливкової, соняшникової, соєвої та пальмоядрової олії; 2500 мкг/кг для інших рафінованих рослинних олій, риб'ячого жиру та жирів інших морських організмів. Для рослинних олій і жирів, призначених для дитячого харчування, допустимий буде 750 мкг/кг. Численні дослідження показують перевищення цих ГДК у харчових жирах. Основну частину цих токсичних речовин населення споживає з випічкою, маргаринами та смаженими продуктами. Продемонстровано, що вміст MCPD-ефірів і ефірів гліцидолу в одному й тому ж виді жирів коливається в широкому діапазоні. Вагомими факторами формування MCPD-ефірів і ефірів гліцидолу є умови вирощування олійних, добування олії та переробки. Основний вплив на зростання вмісту MCPD-E та GE має дезодорування (або фізичне рафінування жирів). Такі процеси обробки їжі, як її смаження, випічка хлібобулочних виробів тощо не викликають суттєвого зростання вмісту MCPD-E та GE.

Наведено результати дослідження зміни якісного складу рослинних олій сої та ріпаку зі зміною ступеня подрібнення сировини, отриманих екстракційним вилученням у стаціонарному шарі в апараті Сокслета з використанням хлористого метилену як розчинника. Проведено досліди для визначення оптичних властивостей олії методом інфрачервоної спектроскопії. Наведено інфрачервоні спектри поглинання для різних зразків олій. Результати порівняно з попередніми рефрактометричними дослідженнями та дослідженнями за допомогою ультрафіолетової спектроскопії.