Подано характеристику етилового спирту, що виробляється спиртовими заводами України, способи виділення його з бражки та очистки від супровідних домішок шляхом ректифікації. Розглянуто основи процесу ректифікації, технологію та обладнання брагоректифікаційних відділень спиртових заводів для одержання харчового, технічного та зневодженого (абсолютного) спирту.

Розглянуто проблеми виробництва технічного етилового спирту в Україні. Запропоновано переобладнання існуючих українських спиртових заводів для виробництва технічного етанолу з відновлюваних видів сировини.

Описано типову технологію виробництва активного вугілля з твердолистяних порід деревини (бук, граб тощо), що дозволяє одержати широкий асортимент високоякісних вуглецевих адсорбентів подрібненого та порошкоподібного типу, мінімізувати енерговитрати, запобігти шкідливим викидам в атмосферу та стокам, використати тверді відходи.

Проаналізовано стан та обсяги виробництва оцтової кислоти, а також основні напрямки її переробки в розвинених державах світу та Україні. Обгрунтовано доцільність і необхідність створення виробництв широкого спектра хімічних продуктів на основі переробки оцтової кислоти в Україні.

Розглянуто питання щодо можливості термічної переробки відходів вирощування бавовнику у корисний для природоохоронної діяльності продукт - активоване вугілля. Доведено доцільність такої переробки, визначено властивості отриманого активованого вугілля, проведеного порівняння з діючими промисловими зразками. Показано можливі напрямки його використання як адсорбційного матеріалу природоохоронного призначення для видалення органічних домішок та іонів важких металів з водних розчинів.

Рассмотрены вопросы относительно возможности термической переработки отходов возделывания хлопка с целью получения полезного в природоохранной деятельности продукта - активированного угля. Доказана целесообразность такой переработки и определены свойства полученного активированного угля, сравненные с действующими промышленными образцами. Показаны возможные направления его использования как адсорбционного материала природоохранного назначения для удаления органических примесей и ионов тяжелых металлов из водных растворов.

Розглянуто фізичні та хімічні властивості оцтової кислоти, досліджено біохімічні, лісохімічні та синтетичні методи її одержання, визначено галузі використання. Досліджено технології одержання оцтової кислоти методом окиснення ацетальдегіду, сумісного одержання оцтової кислоти й ангідриду ("Спейшім"), а також методом окиснення вуглеводів. Особливу увагу приділено розгляду сучасних технологій одержання оцтової кислоти карбонілюванням метанолу фірм "Монсанто" та "Катіва", наведено їх порівняльну характеристику, розглянуто деякі питання впливу технологічного процесу на екологію довкілля.

Исследованы физические и химические свойства уксусной кислоты, рассмотрены биохимические, лесохимические и синтетические методы ее получения, определена область применения. Изложены технологии получения уксусной кислоты методом окисления ацетальдегида, совместного получения уксусной кислоты и ангидрида ("Спейшим"), а также методом окисления углеводов. Особенное внимание уделено рассмотрению современных технологий получения уксусной кислоты методом карбонилирования метанола фирм "Монсанто" и "Катива, приведена их сравнительная характеристика, рассмотрены некоторые вопросы влияния технологического процесса на экологию окружающей среды.

Викладено основні напрями хімічної переробки деревинної сировини, розглянуто теоретичні засади та технологію первинних лісохімічних виробництв - целюлозного, гідролізного. Висвітлено особливості пірогенетичної переробки деревини та її відходів шляхом піролізу та газифікації, переробки рідоти та смоли, осмолу та живиці, хвойної лапки. Запропоновано класифікацію пірогенних смол, розкрито сутність поняття смолоскипидарного виробництва.

Изложены основные направления химической переработки древесного сырья, рассмотрены теоретические основы и технология первичных лесохимических производств - целлюлозного, гидролизного. Освещены особенности пирогенетической переработки древесины и ее отходов путем пиролиза и газификации, переработки ридоты и смолы, осмола и живицы, хвойной лапки. Предложена классификация пирогенных смол, раскрыта сущность понятия смолоскипидарного производства.

Освещены основные теоретические положения адсорбции разных веществ углеродными адсорбентами, источники сырья для их получения. Описаны схемы производства данных адсорбентов, а также методы их регенерации. Проанализированы особенности процессов получения активных углей из нетрадиционного сырья, раскрыта структура их потребления. Приведены данные о крупнейших производителях адсорбентов, определены важнейшие отрасли их использования, в частности на предприятиях коксохимического производства.

Розглянуто будову та фізичні властивості деревини, охарактеризовано її хімічні компоненти (целюлозу, геміцелюлози, лігнін). Розглянуто біосинтез моносахаридів і целюлози, наведено класифікацію та номенклатуру геміцелюлоз, методи визначення та виділення лігніну. Описано водорозчинні й смолисті екстрактивні речовини. Розкрито роль хімічних реакцій целюлози, геміцелюлоз та лігніну в різних технологічних процесах переробки деревини. Висвітлено питання хімії целюлози, наведено характеристику її простих і складних ефірів (естерів та етерів), прищеплюваних співполімерів. Вивчено дію солей і комплексних гідроксидів та лугів на целюлозу, показано особливості її окиснення. Розглянуто сучасні хімічні способи переробки біомаси деревини, зокрема, лужне, сульфатне та сульфітне варіння целюлози, виробництво каніфолі та скипидару, переробку кори та живих елементів дерева. Обгрунтовано шляхи модифікації фізико-механічних властивостей деревини.

Рассмотрены строение и физические свойства древесины, охарактеризованы ее химические компоненты (целюлозу, гемицелюлозы, лигнин). Рассмотрен биосинтез моносахаридов и целюлозы, приведена классификация и номенклатура гемицелюлоз, методы определения и выделения лигнина. Описаны водорастворимые и смолистые экстактивные вещества. Раскрыта роль химических реакций целюлозы, гемицелюлоз и лигнина в различных технологических процессах прееработки древесины. Освещены вопросы химиии целюлозы, приведена характеристика ее простых и сложных эфиров (эстеров и этеров), прирощеных сополимеров. Изучено действие солей и комплексных гидроксидов и лугов на целюлозу, показаны особенности ее окисления. Рассмотрены современные химические способы переработки биомасы древесины, в частности, лужное, сульфатное и сульфитное варение целюлозы, производство канифоли и скипидара, переработка коры и живых элементов дерева. Обоснованы пути модификации физико-химических свойств древесины.

Розроблено авторську технологію одержання високоефективного активного вугілля WS-9, WS-10, WS-11, WS-12, WS-13, WS-14, WS-15, WS-16, WS-17, і WP/W, AG-5/B, AG-5/W, призначеного для очистки води, зараженої токсичними органічними сполуками. Наведено характеристики та сорбційні властивості цього вугілля. Критеріями оцінки якості активного вугілля були такі параметри: зольність, механічна міцність на стирання, метиленове число, адсорбція йоду та фенолу, меласове число, здатність дехлорування, сорбція йоду та метиленового синього за динамічних умов, питома поверхня, сумарний обсяг пор, обсяг мікро-, мезо- і макропор. Показано, що активне вугілля має кращі адсорбційні та структурні властивості, ніж вугільні сорбенти AG-2u, DTO, AG-5, N, AHD, PK1-3, RB-1, ROW 08 SUPRA і КАД.

Зазначено, що константи розподілу нижчих галогензаміщених кислот між органічною та водною фазами задовільно пов'язуються з фізико-хімічними характеристиками екстрагентів за допомогою багатопараметрових лінійних рівнянь, причому визначальними факторами є їх основність та полярність.

Проведено математичне моделювання та експериментальне дослідження кінетики формування пористої структури активованого вугілля на основі шкаралупи грецького горіха під час активування. Досліджено основні закономірності розвитку пористості вугілля та порівняно результати експерименту та розрахунків за моделлю хаотично розташованих пор.

Досліджено сорбційні властивості активного вугілля, одержаного на основі бавовнового лігніну в процесі очистки води від органічних домішок (фенол та нафтопродукти) за динамічних умов; визначено основні технологічні параметри процесу. Доведено, що після очистки води вміст в ній органічних забруднювальних речовин ніжчий ГДК, а біологічні показники поліпшені в 2 - 3 рази. Одержано первинний токсикологічний паспорт, розроблено проект модульної сорбційної установки.

За допомогою методу протонної магнітної спін-спінової релаксації вивчено систему оцтова кислота - вода за температури 298 К. Встановлено, що у всій області складів відбувається зміцнення структури бінарної суміші внаслідок переваги гідрофільних ефектів над гідрофобними. За допомогою методу моделювання асоціативних рівноваг визначено склад гетеросольватів, що утворюються. Визначено константи стійкості в мольно-долевій шкалі та коефіцієнти релаксаційної ефективності гетеросольватів за допомогою програми CPESSP.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л762.222 + З352.3

Рубрики:

Виробництво деревновугільних брикетів

Буре вугілля

Шифр НБУВ: Ж14162 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано новий спосіб та експериментальну установку для термохімічної переробки відходів деревини в затиснутому рухомому та фільтрованому шарі. Наведено результати експериментальних досліджень і показано високу ефективність способу.

Описано принцип роботи обладнання для зміцнення пари спирту шляхом перегонки з використанням водопоглинальної солі без утворення флегми та принцип регенерації солі. Запропонований спосіб дозволяє одержувати безводний спирт для використання у виробництві біопального та у порівнянні з традиційною перегонкою майже вдвічі зменшити витрату енергії на процес.

Проведено аналiз технологiчних процесiв з переробки вiдходiв лiсотехнiчної та сiльськогосподарської галузей промисловостi з метою iнтенсифiкацiї технологiй одержання гiдролiзного спирту, фурфуролу та лiнгiну.

Приведены обобщенные результаты обработки систем оборотного водоснабжения производств уксусной и азотной кислот композицией: ингибитор коррозии - диспергенты фосфатов и железа за последние два года.

Разработана математическая модель газификации древесных отходов в новом типе газификаторов. Получены нестационарные распределения температур газа и частиц, расходов газовых компонентов и углерода. Методика позволяет получить детальную информацию о параметрах рабочего процесса при работе газификатора на различных нагрузках, его наладке и испытаниях.