Розглянуто технологію одержання поліолефінової композиції з самозгасаючими властивостями для використання у кабельному виробництві. Необхідною умовою утворення гомогенної полімерної маси є добре диспергувальне змішування, здійснене на екструзійному змішувачі ZSK фірми "Werner und Pfleiderer". Використано високонаповнену поліетиленову композицію, яка підвищує стійкість до впливу полум'я у 1,5 - 2,0 рази.

Проаналізовано розвиток методів синтезу іонних рідин на основі четвертинних амонієвих солей і їх застосування як компонент рідких і полімерних електролітів для різних електрохімічних пристроїв. Особливу увагу надано аналізу залежності властивостей іонних рідин від структури їх катіонної та аніонної частин. Наведено дані складу і властивостей полімерних електролітів, які можуть використовуватися в літієвих батареях, конденсаторах, сонячних батареях.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.96:З

Рубрики:

Полімери та пластмаси для енергетики та радіоелектроніки

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Fluorinated aromatic polyimide on the base of p, p'-bis(4-aminophenoxy)octafluorodiphenyl ether and pyromellitic dianhydride (PDA) is synthesized and its thermo- and hydrolitic stability, moisture capacity, and dielectric characteristics have been investigated. The properties of the obtained polyimide are compared with those of nonfluorinated polyimide PM and its foreign analog "Kapton".

Зазначено, що використання полімерних матеріалів як засобів підвищення ефективності виробництва біосировини для біопалива, а також застосування принципів полімерної хімії для створення технологій одержання біопалива й технологічного мастила з ріпакової олії - один із шляхів одержання альтернативних видів палива та підвищення продуктивності сільського господарства.

Проаналізовано сучасний стан досліджень синтезу матеріалів для протонопровідних мембран паливних елементів. Підкреслено актуальність досліджень у зв'язку з необхідністю ширшого запровадження енергозберігальних технологій в різних галузях господарства, що зумовлено проблемами вичерпання природних запасів енергетичної сировини, а також підвищенням екологічних стандартів. Проаналізовано основні стратегії створення полімерних матеріалів, що мають протонопровідні властивості: синтез і модифікація фторованих полімерних мембран типу Nafion, отримання поліконденсаційних матеріалів різноманітного складу, синтез композиційних і гібридних матеріалів. Розглянуто найновіші підходи до створення альтернативних нефторованих матеріалів для полімерних мембран, зокрема, синтез гібридних органо-неорганічних композитів, використання блок-кополімерів й іонних рідин.

Мета роботи - розробка малобюджетного пристрою з виробництва пластикових ниток для 3D принтеру з пластикових відходів. Наведено результати досліджень щодо розробки малобюджетного екземпляру пристрою з виробництва пластикових ниток для 3D принтеру з використанням сучасної елементної бази пристроїв систем автоматизації. Запропоновано використати одну з можливостей розробки малобюджетного пристрою з виробництва пластикових ниток для 3D принтеру під керуванням промислового ПЛК, обладнаного засобами людино-машинного інтерфейсу. Наведено опис усього виробничого процесу, починаючи з опису принципів роботи пристрою, процесу розробки та тестування керуючого програмного забезпечення, та закінчуючи розробкою людино-машинного інтерфейсу, тестуванням та експериментальною перевіркою розроблених програмних рішень та отриманих результатів. Визначено основні концепції побудови пристрою. Керуючу програму розроблено з використанням середовища SIMATIC STEP 7 фірми SIEMENS. Людино-машинний інтерфейс пристрою було розроблено за допомогою програмного забезпечення SIMATIC WinCC. Тестування взаємодії керуючого програмного забезпечення ПЛК та людино-машинного інтерфейсу показало задовільні результати. Після реалізації проекту було перевірено функціональність системи, що також показало задовільні результати. Після відповідної модифікації та конфігурування, розроблені програмні та технічні рішення можуть бути застосовані у реальному фізичному пристрої, задля якого і було створено проект. У кінцевому результаті, буде розроблено малобюджетний примірник пристрою з виробництва пластикових ниток для 3D принтеру, який дозволить постачати витратний матеріал для 3D принтерів, що зможе забезпечити власні потреби. Розроблений пристрій дозволить виробляти різні види матеріалів, такі як композитні провідні матеріали та інші.

Роботу присвячено розробці технології одержання композиційних матеріалів для електрохімічних конденсаторів на основі водорозчинних полімерних зв'язуючих. Водну суспензію полівініліденфториду Solef ХРН - 884 було використано як основний компонент. Уведення інших водорозчинних компонентів та оптимізація композитної електродної системи дозволило створити прототип електрохімічного конденсатора з питомою потужністю 73 кВт/кг і енергією 33 Вт·год/кг, який значно перевершує з питомої енергії традиційні електорхімічні конденсатори (ЕК). На підставі отриманих результатів проаналізовано вплив полімерного зв'язуючого, природи поверхні металевого струмовідводу на адгезійні, механічні та електрохімічні властивості активного матеріалу. Розроблено технологію отримання електродів ЕК з використанням нових екологічно безпечних матеріалів.

Увагу присвячено розробці багатокомпонентних фотопровідних плівкових композицій на основі полімерів і олігомерів різних класів, сенсибілізованих органічними барвниками, донорами й акцепторами електронів різного типу, як ефективних реєструючих середовищ для оптичного запису інформації, застосувань голографічної інтерферометрії та сонячної енергетики, а також оптимізації їх фотопровідних, фотоелектричних та інформаційних властивостей. З'ясовано основні закономірності цілеспрямованого створення ефективних, зокрема, мультифункціональних ФПК (фотопровідні полімерні композиції) для оптичного запису інформації та можливості керування їх фотоелектрофізичними й інформаційними властивостями, такими як величина, знак та тип (електронний чи дірковий) фотопровідності, особливості фотовольтаїчного ефекту, голографічна чутливість, величина та характер кінетики дифракційної ефективності, тощо, за рахунок належного вибору структури полі/олігомерної матриці та природи сенсибілізуючих фотопровідність компонентів. Показано, що для оптимізації фотопровідних характеристик та інформаційних властивостей олігомерних ГРС (голографічні реєструючі середовища) для ФТП-запису інформації слід в якості олігомерної складової вибирати фотопровідні коолігомери з близькими транспортними характеристиками бічних хромофорів, або гомоолігомери з термінальними групами, що нездатні до ефективного утворення між собою фізичних димерів та переддимерних станів – пасток для фотогенерованих носіїв заряду. На прикладі карбазолілвмісних олігомерних систем вперше показано, що при розробці ефективних олігомерних ФТП (фототермопластичний) ГРС за інших рівних умов з метою покращення фотопровідних та інформаційних характеристик ФПК, перевагу у порівнянні з лінійними мають ГРС на основі олігомерів радіальної будови, які характеризуються більшою голографічною чутливістю внаслідок кращих реологічних характеристик та спроможності до накопичення об'ємного електричного заряду під час експозиції, а також деталізована природа виявленого у цих ГРС ефекту "голографічної пам'яті". Створено нові магніточутливі забарвлені плівкові ФПК на основі фероценілвмісних гомо- та коолігомерів, що є ефективними мультикерованими реверсивними ФТП ГРС, магніточутливість яких пов'язана з впливом зовнішнього магнітного поля, а також високоспінових окислених фероценільних фрагментів як спінових каталізаторів, що накопичуються в об'ємі ФПК при опроміненні, на спінову конверсію фотогенерованих ЕДП (електрон-діркові пари), а саме на перехід ЕДП в мультиплетний стан, що характеризується довшим часом життя та більшою ймовірністю дисоціації. Створено нові забарвлені фероценіл-вмісні олігомерні ФПК з фотовольтаїчними властивостями та з магніточутливим ефектом фотопровідності, величиною та знаком якого можна керувати вибором барвника-сенсибілізатора або варіюючи вміст фероценільних фрагментів в складі молекули олігомеру, для реєстрації, зберігання та зчитування інформації оптичними та магнітооптичними пристроями. Показано, що створені та досліджені в роботі ФПК на основі поліядерних комплексів перехідних металів можуть бути запропоновані як комірки оптичної пам'яті, а також як магніточутливі середовища для реєстрації, зберігання та зчитування інформації в оптоелектроніці. Вперше виявлений нетривіальний ефект полімодального характеру кінетики зміни дифракційної ефективності η в процесі ФТП-запису для ряду фототермопластиків, встановлено його природу і вперше показано, що стандартний оптичний контроль процесу ФТП-запису голограм по динаміці зміни величини η в загальному випадку не відображує реальної картини розвитку регулярного геометричного рельєфу ФТП-голограми. Показано, що описана ситуація повинна реалізуватися для широкого класу полімерних фототермопластиків. В зв'язку з цим в роботі запропоновано новий спосіб запису ФТП-голограм, який дозволяє досягти вже максимальної в даних умовах запису величини η. Створено гібридні фотовольтаїчні гетероструктури CISCuT/полімер та оптимізовано їх фотоелектричні властивості. Розроблено ряд ефективних реверсивних олігомерних ГРС, що виявляють мультифункціональні властивості, зокрема магніточутливість, фотовольтаїчні та електрооптичні властивості, а також придатних одночасно для ФТП- і для поляризаційного голографічного запису, що дозволяє підвищити інформаційну ємність таких систем, а також відкриває можливість використання додаткових факторів керування (зовнішні електричні та магнітні поля і т.і.) їх інформаційними характеристиками. Зазначено, що останнє дозволяє використовувати розроблені системи в якості ефективних середовищ для реєстрації, зберігання та зчитування інформації оптичними та магніто-оптичними пристроями, а також в пристроях оптоелектроніки та в голографічній інтерферометрії.