Дано описание катящегося пьезопреобразователя с полиуретановым протектором, обеспечивающим стабильный акустический контакт с контролируемым изделием, для сплошного и непрерывного контроля жестких пенопластовых блоков при их автоматизированном неразрушающем контроле.

Розглянуто міцнісні й деформаційні властивості жорстких заливальних закритопористих пінопластових блоків типу поліуретанів ППУ-3Ф. Встановлено залежності між фізико-механічними параметрами та щільністю матеріалу під час випробувань на стиск і крутіння.

Досліджено вплив мінеральних наповнювачів на міцнісні властивості піноматеріалів одержаних на основі карбамідоформальдегідної смоли з використанням різних агентів, що спінюють.

Вивчено вплив пороутворювача (діазосполуки) на ступінь зростання спіненого матеріалу на основі поліетилену та його фізико-механічні показники. Встановлено, що вулканізуючий агент помітно впливає на залишкову деформацію. Досліджено вплив наповнювачів і каталізатора розкладу на основі характеристики матеріалу. Вивчено роль технологічних факторів у формуванні основних характеристик спіненого поліетилену.

Головною умовою під час одержання піноматеріалів із використанням газоутворювачів є те, що гелеутворення смоли повинно відбутися в перебігу часу з максимальною швидкістю виділення газу. Застосування амонієвих каталітичних систем дає змогу регулювати час гелеутворення карбамідоформальдегідної смоли в широких межах і зіставити швидкості виділення газу та гелеутворення смоли, що сприяє утворенню однорідної пористої структури пінопластів і поліпшенню їх міцнісних властивостей.

Отмечено, что газонаполненные материалы - это полимерные композиции, в которых отношение объемов газовой и полимерной фаз может колебаться в широких пределах - от 0,1:1 до 30:1. Введение в полимеры объемов газов приводит к изменению физических и химических характеристик материалов. Приведена условная классификация полимеров, основанная на понятии газоструктурного элемента, а также технологии получения пенополистирола и пенополиэтилена, которые наиболее приемлемы для изготовления упаковки и не требуют сложного оборудования.

Отмечено, что вспененные полимерные материалы широко применяются при упаковывании товаров и продуктов. Их эффективное применение зависит от возможности получения пеноматериалов с заданными свойствами. Пеноматериалы обладают рядом свойств, прогнозирование которых возможно после детального изучения их морфологии. Подробно рассмотрены плотность, размеры ячеек, степень их замкнутости и другие параметры пенопластов и влияние на их механические и теплофизические свойства. Приведенные данные позволяют прогнозировать свойства выбранных пенопластов с целью эффективного применения в упаковке.

Відзначено, що на цей час усе більш широке застосування знаходять вироби зі спінених термопластів. Числовий розрахунок процесу переробки ускладнений через відсутність достовірних даних про теплофізичні та реологічні властивості розплаву полімеру, наповненого поротвірним наповнювачем. Визначено реологічні залежності суміші розплаву полімеру зі спінюючим агентом для режимів переробки.

Отмечено, что газонаполненные полимерные материалы традиционно находят широкое применение в качестве упаковочных материалов (УМ), т. к. имеют высокие амортизационные показатели. Приведены результаты исследований влияния рецептурных и технологических факторов на свойства УМ на основе поливинилхлорида и бутадиен-нитрильного каучука. В результате исследований разработан ряд рецептур полимерных композиций, отвечающий требованиям упаковочного ячеистого материала.

Исследовано влияние технологии получения углеволокнистых фторопластовых композиций на влагопоглощение и служебные свойства композитов из них. Оценка воздействия среды на углеволокнистый фторопластовый композит проведена по относительному изменению массы исследуемого образца в среде концентрированной серной кислоты, бензине, моторном масле, воде, растворителе. Установлена временная зависимость влагопоглощения для углеволокнистых фторопластовых композитов различного состава. Выявлен нефиковский характер процесса сорбции среды, обусловленный релаксационными явлениями в процессе проникновения воды в углефторопластовый композит. Исследовано влияние технологических факторов на диффузионные характеристики композита и определена сравнительная износостойкость различных композитов после экспозиции в средах.

Виявлено, що електричний струм у фторопластовій матриці композиції провідник - діелектрик проходить у локальних місцях. Ці місця умовно названо треками. Показано, що залежність питомого електроопору від частоти струму для композиції має дещо інший характер, ніж для однорідного діелектрика. Доведено, що в явищі пропускання змінного електроструму композицію можна розглядати як сукупність мікроконденсаторів.

Розроблено основи технології модифікації пінополістирольних відходів полівінілпіролідоном (ПВП) завдяки його сорбції з рідинних середовищ з вивільненням газової фази, а також одержання сумішей ущільнених модифікованих матеріалів з полікапроамідом, придатних до переробки у в'язкоплинному стані за неускладненими технологіями для виготовлення виробів загально-, електротехнічного та конструкційного призначення. Встановлено кінетичні закономірності вивільнення газової фази за умов сегментальної рухливості полістиролу в рідинних середовищах залежно від природи середовища, температури та певних технологічних характеристик, а саме: уявної густини та ступеня подрібнення. Виявлено, що на закономірності сорбції макромолекул ПВП пінеполістиролом (ППС) впливає природа середовища, температура, концентрація та молекулярна маса ПВП. Досліджено реологічні властивості сумішей полікапроаміду з модифікованим ППС за умов деформації зсуву за різних температур. Установлено вплив кількості та природи додатку на технологічні властивості модифікованих матеріалів, характер надмолекулярних структур, фізико-механічні, теплофізичні та сорбційні властивості одержаних матеріалів. На підставі результатів проведених досліджень розроблено технологічну схему процесу модифікації ППС під час його дегазації. Розроблено основні технологічні етапи й обгрунтовано технологічні параметри процесу виготовлення литтям під тиском виробів різного призначення з сумішей полікапроаміду з модифікованим ППС.

Проведено аналіз літературних джерел з питання одержання полімерних піноматеріалів і досліджено сучасні методи їх утворення на основі карбамідоформальдегідної смоли (КФС). Створено нові каталітичні системи на базі використання онієвих сполук фосфорної кислоти для ствердіння піноматеріалів на основі КФС і проведено фізико-хімічний і спектральний аналіз для підтвердження їх будови. Досліджено дію нових видів каталітичних систем на час формування пін та їх затвердіння. З'ясовано вплив виду газоутворювачів на швидкість піноутворення та властивості пін, виявлено дію домішок поверхнево-активних речовин і сполук полімерного типу на якість та властивості пін. Встановлено залежність міцності піни від домішок неорганічних сполук (наповнювачів). На підставі результатів експериментальних досліджень розроблено рецептури композицій для одержання формових піноматеріалів на основі карбамідоформальдегідної смоли, з використанням яких можливе одержання піноматеріалів з кратністю спінювання до десяти. Визначено оптимальні співвідношення компонентів для кожної з рецептур з метою утворення піноматеріалів з заданими властивостями.

Висвітлено наукові засади розробки та вдосконалення обладнання та процесів переробки екструзією спінених термопластів з використанням побутових і промислових полімерних відходів. Змодельовано процеси, які відбуваються в екструзійному обладнанні для одержання спінених полімерів на етапах подачі, плавлення, змішування та гомогенізації композиційних термопластичних матеріалів. Розроблено методики розрахунку екструзійного обладнання, які дозволяють виконувати багатоваріантні розрахунки під час проектування нового та модернізації наявного обладнання.

На основании исследований рассмотрены технологические возможности термокомпактирования отходов пенополистирола (ППС) с целью их последующего использования в качестве связующего для получения композиционных материалов широкого назначения. Определены размер частиц отходов ППС перед термокомпактированием, оптимальные температура и продолжительность процесса. Отмечено, что термокомпактирование отходов ППС может быть выделено в отдельное производство.

Предложены модели теплопроводности ребристо-армированной пенопластмассы, базирующиеся на условии равенства диссипации в эквивалентном материале и рассматриваемом композите. Проведено сравнение расчетных значений эффективных коэффициентов теплопроводности однонаправленно и пространственно армированных пенопластмасс. Показано, что предложенные модели дают оценки сверху и снизу для расчетных значений эффективных коэффициентов теплопроводности рассматриваемых композитов.

Предложена модель термомеханического поведения пространственно армированной пенопластмассы без привлечения критериев энергетической эквивалентности. Показано, что на основании полученных уравнений можно определить напряженно-деформированные состояния во всех фазах композиции, используя известные осредненные деформации и температуру в композите, что имеет принципиальное значение при расчетах армированной пенопластмассы с использованием структурных теорий прочности. Проведен сравнительный анализ расчетных характеристик с экспериментальными данными и с результатами расчетов по другим методикам.

Изложены результаты исследований на установке ИТ-7С теплопроводности образцов пенополиуретана "ELASTOPOR H" производства фирмы ELASTOGRAN GmbH (BASF) в сухом состоянии, увлажненных и состаренных вакуумированием.

Надано результати досліджень особливостей формування пористих композиційних матеріалів на основі кополімерів 2-гідроксиетилметакрилату з полівінілпіролідоном, наповнених мінеральним наповнювачем різної дисперсності. Встановлено вплив природи та кількості стабілізатора піни, складу полімер-мономерної композиції на властивості композиційних матеріалів.

Синтезовано нові деградуючі пінополіуретани (ППУ) на основі лактозовмісних прекурсорів. На модельних сполуках з'ясовано характер уретаноутворення між вуглеводним та ізоціанатним компонентами прекурсорів. Досліджено здатність одержаних ППУ до деградації під впливом умов зовнішнього середовища.