Розглянуто способи підвищення екологічної безпеки та продуктивності процесів просякнення та сушіння в технології формування тканих полімерних композитів за низькочастотної ультразвукової дії. Встановлено, що така дія дає можливість підвищити продуктивність обладнання та використовувати більш в'язкі полімерні склади з меншим вмістом розчинників, або зовсім без них. Використання розробленої технології дозволяє економити електроенергію, що витрачається на випаровування розчинників, а також створювати матеріали з новими властивостями.

Приведены результаты исследований структурных переходов в зоне шва при ультразвуковой сварке тканых термопластичных материалов. Показано, что в процессе охлаждения сварного соединения на этапе проковки в нем происходят сложные структурные превращения на молекулярном уровне, которые необходимо учитывать при разработке технологии сварки высокоориентированных полимеров.

Досліджено закономірності пружного деформування шаруватих склопластиків, армованих тканиною сатинового переплетення. Проаналізовано різні експериментальні методики визначення характеристик пружності шаруватих матеріалів. Розглянуто вплив охолодження матеріалу до температури 77 K на його механічну поведінку.

Розраховано адекватні статистичні моделі, що описують вихідні змінні залежно від вхідних змінних дозованого процесу наносу полімерних зв'язуючих на тканий наповнювач і сушіння просоченого наповнювача. Встановлено, що одержані математичні залежності дозволяють прогнозувати технологічні параметри цих процесів, а також спрямовано регулювати склад і скінченні властивості просочених і висушених виробів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.26 + Л719.6

Рубрики:

Шаруваті пластмаси з тканинними наповнювачами (текстоліти)

Електроізолювальні та електропровідні пластмаси

Шифр НБУВ: Ж14738 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено фізико-механічні властивості полімерних композицій (ПК) і доведено, що одержана ПК задовольняє вимоги до ПК на основі поліетилентерефталат (ПЕТФ) чи ПА-6. Розглянуто електричні властивості та водовбирання плавлення ПКПТ, ПК ПЕТФ/ПА-6 і наведено їх порівняльну характеристику. Встановлено, що ПК виявляють діелектричні властивості. Досліджено вплив концентрації компонентів у ПК ПЕТФ/ПА-6 на фізико-механічні, електричні властивості та вологостійкість композитів. Визначено раціональний склад ПК методом математичного планування. Методами деференційно-термічного аналізу ДТА, ІЧ-спектроскопії, рентгеноструктурного аналізу доведено, що ПЕТФ і ПА-6 не руйнуються у процесі переробки за високих температур. Досліджено фізико-механічні властивості та термостабільність модифікованої ПКПТ. Оптимізовано температуру плавлення відходів тканини в екструдери. Запропоновано принципову схему переробки відходів тканини, до складу якої входять ПЕТФ і ПЛ-6, що включає стадії подрібнення, грануляції, екструзії, а також розроблено технологічний регламент одержання шнур-чулку.

Проведено порівняння характеристик анізотропії міцності в площині армування скло- і органотекстолітів, а також здійснено графічне відображення тензорів для унаочнення результатів математичних обчислень за допомогою пакета MathCad.

Представлены результаты экспериментального исследования деформирования и прочности углепластиков, армированных тканями УОЛ-300-1А, УТ-900-3А, и слоистых композитов, изготовленных на их основе, при комнатной температуре. Определены характеристики упругости и прочности материалов при плоском напряженном состоянии. Исследованы особенности определения характеристик упругости и прочности слоистых композитов, армированных углеродными тканями. Проанализирована эффективность прогнозирования характеристик упругости слоистых тканых композитов на основе соответствующих параметров отдельного слоя.