З метою поліпшення технологічних характеристик процесу виливання триацетатцелюлозної (ТАЦ) плівки в ТАЦ композицію вводились модифікуючі домішки - четвертинні амонійові солі різної будови. Показано, що ці добавки знижують у 2 - 3 рази динамічну в'язкість ТАЦ композиції, позитивно впливають на фізико-механічні властивості плівок з неї, а також покращують міцність плівок та інші експлуатаційні характеристики. ІЧ-спектри ТАЦ плівок довели, що домішка зменшує ІЧ-пропускання. Механізм дії домішки полягає в тому, що вона сприяє протіканню релаксаційних процесів, внаслідок чого збільшується стійкість мікроструктури.

Зазначено, що результати, що отримані згідно з існуючою нормативною документацією для визначення складу целулоїду, не дозволяють судити про якісний склад і кількісний вміст окремих компонентів. Розроблено методики роздільного визначення мас. частки кожного компонента, що базуються на розкладанні зразка целулоїду лужним розчином з відгонкою чи одночасним екстрагуванням і на екстрагуванні всіх компонентів, що визначаються комбінованим екстрагентом з наступним газохроматографічним аналізом відповідного екстракту.

Установлено, що будова олігоефірної складової макродіізоціанату та співвідношення компонентів впливають на кристалітну структуру та теплоємність блок-кополіуретанів, одержаних за допомогою реакції поліприєднання. Сталість температури плавлення кристалітів олігоефіру вказує на несумісність складових кополімерів. Проте формування водневих зв'язків між уретановими угрупуваннями та карбонільними групами ацетобутирату целюлози впливає на теплофізичні властивості кополімерів.

Висвітлено результати дослідження процесу гранулювання ефірів целюлози та фізико-хімічних явищ, які у цьому випадку протікають. Запропоновано фізичну модель утворення грубодисперсної емульсії під час гранулювання лаковим способом, яка пояснює закономірність формування гранул. Установлено залежність розміру та форм гранул від технологічних параметрів.

Вперше розроблено метод одержання ацетатцелюлозних мембран з антибактеріальними властивостями шляхом безпосереднього введення бактерицидних речовин у формувальний розчин. Розроблено методи хімічної іммобілізації на поверхні ацетатцелюлозних та целюлозних промислових мембран бактерицидних речовин різної хімічної будови. Показано можливість регулювання розділювальних властивостей мембран за рахунок їх модифікування бактерицидними речовинами різної хімічної будови. На основі целюлозних мембран модифікованих хітозаном розроблено технологічну схему баромембранного очищення та фракціонування цільових пептидів, які входять до складу субстанцій простатилену.

Исследовано влияние конструкции мешалки на образование гранул нитратов целлюлозы при лаковом способе гранулирования в условиях механического перемешивания. Результаты исследования показали, что характер этого влияния зависит также от условий отгонки растворителя. Установлено, что наиболее устойчивое диспергирование лака и формирование гранул происходит при преимущественном действии осевой составляющей потока жидкой среды в смесителе, которое обеспечивается пропеллерной мешалкой.

Досліджено закономірності утворення гранул із розчинів азотнокислих ефірів целюлози за різних методів і режимів відгону розчинника. Встановлено залежності розміру, форми, щільності та структури гранул від умов відгону. Одержані результати дозволяють обрати раціональні технологічні режими гранулювання ефірів целюлози лаковим способом.