Запропоновано хімічний метод очищення формальдегідовмісних стічних вод від формальдегіду зі зменшенням його концентрації з 1 - 8 % до 0,01 %, який полягає у нейтралізації формальдегіду карбамідом у сильнокислому середовищі. На підставі одержаних результатів визначено оптимальні технологічні параметри проведення процесу утилізації формальдегіду за допомогою карбаміду до поліметиленкарбаміду.

Предложен химический метод очистки сточных вод от формальдегида с уменьшением его концентрации с 1-8 % до 0,01 %, суть которого состоит в нейтрализации формальдегида карбамидом в сильнокислотной среде. На основе полученных результатов выведены оптимальные технологические параметры проведения процесса утилизации формальдегида с помощью карбамида до полиметиленкарбамида.

Chemical method of sewage purification from formaldehyde with decreasing its concentration from 1-8 % to 0,01 % is proposed. It consists in formaldehyde neutralization by urea in a strong acid medium. On the basis of the obtained results the optimal technological parameters of the process of formaldehyde utilization to polymethylenurea have been determined.

У процесі твердіння сечовино-формальдегідних смол у присутності кислотних каталізаторів спостерігається пропорційність між періодом індукції процесу та зворотною концентрацією каталізатора. На підставі цього запропоновано підбір складу композицій сечовино-формальдегідних смол із заданим терміном твердіння, що потребує мінімальної кількості експериментів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л712.823

Рубрики:

Фенолформальдегідні смоли

Шифр НБУВ: Ж14738 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено можливість одержання вуглецевих аерогелів на основі сажі та фенолформальдегідних смол. Встановлено, що на підсумкові характеристики синтезованих матеріалів (густина, питома поверхня, сорбційні властивості) впливає реакційна здатність та походження вихідних речовин, а також умови термообробки, попереднього просочування активуючими домішками та ін. Визначено шляхи регулювання властивостей вуглецевих аерогелів з фенолформальдегідних олігомерів їх активацією чи окисненням.

Розглянуто вплив різних гідроксилвмісних модифікаторів на рівень внутрішніх напруг і міцнісні характеристики меламіноформальдегідної смоли. Показано, що зазначені характеристики обумовлюються структуроутворенням і релаксаційними процесами, якими супроводжується стабілізація властивостей структурованого олігомера.

Виявлено закономірності одержання епокси-новолачних композицій та вибрано каталізатор їх тверднення. Встановлено оптимальні співвідношення феноло-формальдегідної та епоксидної смол і необхідну кількість каталізатора. Визначено теплостійкість і температуру текучості незатверднених та затверднених епокси-новолачних композицій, а також композицій, модифікованих полівінілпіролідоном.

За допомогою методів диференційно-термічного та термогравіметричного аналізу досліджено вплив епоксидної смоли та полівінілпіролідону на термостійкість новолачної феноло-формальдегідної смоли. Проведено порівняльний аналіз термічної стійкості розробленої епокси-новолачної композиції та новолаку. Зразок епокси-новолачної композиції характеризується вищою термічною стійкістю, ніж зразок феноло-формальдегідної смоли.

Виявлено закономірності одержання епокси-новолачних композицій та вибрано каталізатор їх тверднення. Встановлено оптимальні співвідношення феноло-формальдегідної та епоксидної смол і необхідну кількість каталізатора. Визначено теплостійкість і температуру текучості незатверджених та затверджених епокси-новолачних композицій.

Досліджено реологічні та тиксотропні властивості новолакових феноло-формальдегідних смол (ФФС), модифікованих полівінілпіролідоном та епоксидіановою смолою. Проведено порівняльний аналіз тиксотропних властивостей розробленої епоксиноволакової композиції та новолаку. Епоксиноволакова композиція характеризується високим показником тиксотропності, на відміну від ФФС, затвердженої уротропіном.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми та запропоновано шляхи вирішення еколого-економічних питань в області одержання суперпластифікаторів бетонних сумішей. Запропоновано новий суперпластифікатор на основі сульфометильованої фенолоформальдегідної смоли (диспергатор ФЛ). Проведено порівняльний аналіз колоїдно-хімічних властивостей використовуваних і запропонованого продуктів. Розроблено оптимальну технологію виробництва.

Описано метод фізичної модифікації новолакових феноло-формальдегідних смол. Досліджено фізико-механічні та теплофізичні характеристики новолакових смол, модифікованих полівінілпіролідоном і полівінілбутиралем.

В поликонденсационных олигомерах наличие реакционно-способных групп, их количество и структура играют важную роль. Однако в специальной литературе этот вопрос мало изучен. Установлена математическая зависимость степени полимеризации поликонденсационных олигомеров от константы поликонденсации и критерия активности. Показана достоверность математической зависимости. Изучено влияние активных групп на структуру и свойства олигомеров.

Вивчено можливість одержання на основі новолачної фенолоформальдегідної смоли та гліцидилметакрилату олігомеру, який у бічних відгалуженнях містить реакційноздатні метакрилатні фрагменти. Встановлено вплив кількості гідроксиду калію, співвідношення вихідних сполук, температури та тривалості синтезу на швидкість проходження реакції між фенолоформальдегідною смолою та гліцидилметакрилатом. Розраховано ефективні швидкості реакції та енергію активації. Структуру синтезованого олгіомеру підтверджено ІЧ спектроскопічними дослідженнями. Показано можливість використання синтезованого олігомеру як активного додатку у процесі створення полімерних плівок на основі епоксиолігомерних сумішей.

Рассмотрено влияние органических волокон на трибологические свойства фенолформальдегидной смолы. Установлено, что при введении 60 мас. % органического полисульфонамидного волокна, снижаются коэффициент трения в 2 раза и интенсивность линейного износа на 39 % по сравнению с аналогом, армированным параарамидным волокном Русар-С. Определено, что наилучшим комплексом прочностных характеристик характеризуется композит, содержащий 60 мас. % волокна Русар-С, превосходя композицию, содержащую волокно Танлон в 1,3 - 2 раза соответственно. Показано, что композиционный материал с оптимальным содержанием волокна (60 мас. % Танлона), обладает хорошими триботехническими характеристиками, что позволяет рекомендовать его использование в подвижных соединениях машин и механизмов, а также деталей ответственного назначения.

Розглянуто можливість хімічного модифікування бітумів формальдегідом, вилучення із кам'яновугільної смоли фенолів та одержання на їх основі фенолоформальдегідних смол, модифікування готових фенолоформальдегідних смол функціональними сполуками та синтез аренофенолоформальдегідних смол. Показано можливість використання таких сполук як додатків до полімерних сумішей та як зв'язуючих під час створення дорожніх бітумів. Досліджено фенолоформальдегідні смоли з продуктів, вилучених із кам'яновугільної смоли, та їх використання як модифікаторів дорожніх бітумів. Розглянуто фенолоформальдегідні смоли на основі синтетичних фенолів та їх використання як модифікаторів полімерних та бітум-полімерних сумішей. Визначено значення аренофенолоформальдегідних смол та бітум-полімерних сумішей на їх основі. Розглянуто застосування фенолоформальдегідних смол та модифікованих формальдегідом гудронів у дорожньому будівництві.