Изучена роль давления в формировании структуры пористых материалов на основе фторопласта-4. Установлены зависимости диаметров, протяженностей и коэффициента извилистости поровых каналов, равномерности распределения их по объему, открытости поровых каналов от давления. Обсуждаются механизмы формирования структурного состояния давлением. Показано, что рациональным является давление 100 - 150 МПа, позволяющее получить оптимальные структурные, физико-механические, фильтрационные и другие характеристики пористых материалов. Такое давление создает необходимые условия для надежного сращивания частиц полимера, образования стабильного по объему и устойчивого полимерного каркаса после удаления порообразователя.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л712.212-106.34 + Г721.21

Рубрики:

Політетрафторетилен

Шифр НБУВ: Ж29143 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено вплив природи та об'ємного вмісту наповнювачів на антифрикційні характеристики фторопласту. Встановлено, що фторопласт, наповнений дрібнодисперсними порошками дисульфіду молібдену та графіту, забезпечує високоефективну роботу в парі з титановим сплавом ПТ-7М за сухого тертя.

Досліджено зносостійкість фторопластових зразків за умови кавітаційно-ерозійного впливу середовища на них. Наведено рекомендації щодо застосування фторопласта для виготовлення робочих вузлів гідродинамічних кавітаційних апаратів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ж620 + Л712.212

Рубрики:

Нанотехнології

Політетрафторетилен

Шифр НБУВ: Ж72631 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Експериментально вивчено вплив температури оточуючого середовища, тиску, природи різних металевих поверхонь, чистоти механічної обробки та ступеня їх окиснення на адгезійну міцність у разі відриву спряжених поверхонь у системі метал - фторопласт (чистий і наповнений). Установлено, що за температури, вищої за температуру плавлення фторопласту та близької до його температури спікання, як чистий, так і наповнений фторопласт мають велику адгезійну здатність до різних металевих поверхонь. Причиною втрати зносостійкості фторопластових матеріалів у разі високих швидкостей ковзання, коли в зоні тертя генерується висока температура, є значне підвищення адгезії фторопласту до поверхні контртіла.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л712.212

Рубрики:

Політетрафторетилен

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л712.21 + В377.12

Рубрики:

Полімери фторпохідних олефінів

Електропровідність. Електричний опір

Шифр НБУВ: Ж26618 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено кристалічну структуру та механічні характеристики композиційних систем фторопласт-4/вуглецеві нанотрубки, фторопласт-4/аеросил залежно від методики одержання та концентрації наповнювача. Показано, що визначальним фактором ефективності армування полімеру є гомогенний розподіл нанорозмірного наповнювача. Найвищих показників модуля пружності та умовної межі плинності досягнуто на зразках фторопласта-4, армованого вуглецевими нанотрубками, гомогенізованими у водному середовищі в пристрої, що функціонує за кавітаційним принципом.

Исследованы триботехнические характеристики материалов с фторопластовой матрицей, содержащей неорганический наполнитель. Установлена зависимость триботехнических свойств исследуемых материалов от размера частиц наполнителя, его содержания в матрице и давления при трении. Уменьшение размера частиц наполнителя снижает коэффициент трения и интенсивность изнашивания композиций. Сопоставление зависимости коэффициента трения и интенсивности изнашивания композиционного материала от количества наполнителя, размера частиц и давления при трении позволило сделать вывод, что оптимальной для практического применения является композиция, содержащая 25 % неорганического наполнителя с размером частиц менее 10 мкм.

На примере политетрафторэтилена рассмотрены возможности различных маршрутов деформирования в случае равноканальной угловой (РКУЭ) и равноканальной многоугловой (РКМУЭ) экструзии для модификации структуры и свойств кристаллизующихся полимеров. Показано, что маршрут А (РКУЭ) обеспечивает высокую, а маршрут С (РКУЭ и РКМУЭ) - низкую анизотропию механических свойств экструдированных полимеров. Маршрут Е (РКМУЭ) по сравнению с маршрутом С позволяет сформировать лучший комплекс физико-механических свойств при меньших значениях накопленной деформации и давления экструзии.

Рассмотрены структурные особенности и перколяционные характеристики новой полимер-карбоновой композиции, компонентами которой являются фторопласт марки Ф4 и многостенные углеродные нанотрубки. Проанализированы триботехнические характеристики разработанного материала и показано, что в сравнении с фторопластом его износостойкость в 100 раз выше.

С помощью метода математического разложения спектров флуоресценции на индивидуальные составляющие проанализированы спектры политетрафторэтилена, модифицированного различными видами облучения. На поверхности образцов политетрафторэтилена образуются флуоресцирующие оптические центры одинакового состава в разном количестве. Анализ спектров флуоресценции облученных образцов политетрафторэтилена позволил идентифицировать восемь оптических центров в области 370 - 650 нм, находящихся между собой в разном количественном соотношении.

Вивчено фільтраційні властивості високопористих фторопластів з різною об'ємною пористостю. Показано, що для фільтрування придатні матеріали з об'ємною пористостю 0,64 - 0,65. Методом машинного моделювання і комплексним експериментальним методом вивчено пористі структури цих матеріалів. Спостерігається кореляція пористих структур, вивчених цими методами. Одержано числові значення коефіцієнта звивистості пор, максимального, середнього та гідравлічного діаметрів пор матеріалів різної пористості. Вивчено фільтрувальні й демпфуючі властивості цих матеріалів. Показано, що для одержання високих фільтрувальних властивостей високопористих фторопластів необхідним є оптимальне сполучення пористості і середнього діаметра пор. Одержано залежність абсолютної тонкості очищення, в'язкісного та інерційного коефіцієнтів, що характеризують гідравлічний опір, від середнього діаметра пор. В інтервалі частот 800 - 6000 Гц досліджено коефіцієнт звукопоглинання фторопластів різної пористості. Показано, що висока демпфуюча здатність матеріала досягається одночасним збільшенням пористості (аж до 0,9) і середнього діаметра пор.

Високопористий фторопласт-4 використано для розділення водопаливної емульсії. Зазначено, що пористий матеріал виготовлено з використанням пороутворювача та без нього. Досліджено структуру високопористих фторопластів. Визначено оптимальні значення пористості, які забезпечують високу проникність і механічну міцність пористих матеріалів. Установлено високу ефективність сепарації води з палив високопористими фторопластами, одержаними з використанням пороутворювача. Показано, що для відділення глобул води як малих (розміром близько 2 мкм), так і великих (близько 80 мкм) діаметрів необхідно послідовно пропускати водопаливну емульсію через фторопласт, пориста структура якого утворена відповідно дрібнодисперсним і грубозернистим пороутворювачами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л712.21-1с3

Рубрики:

Полімери фторпохідних олефінів

Шифр НБУВ: Ж41115 Пошук видання у каталогах НБУВ 

С целью улучшения механических свойств и проникающей способности обычного политетрафторэтилена использовали модифицированный политетрафторэтилен, полученный путем добавления в указанный материал порошка меди. Анализ результатов статических испытаний на сжатие и испытаний методом разрезного стержня Гопкинсона подтвердил улучшенные механические свойства модифицированного политетрафторэтилена. Предложена конструкция кумулятивного заряда, использующая модифицированный политетрафторэтилен в материале облицовки. Формирование кумулятивной струи из модифицированного политетрафторэтилена и процесс ее попадания в заряд исследовали с помощью численного моделирования. Результаты показывают, что механические свойства модифицированного политетрафторэтилена по сравнению с таковыми тефлона заметно улучшены с точки зрения повышения стабильности формирования кумулятивной струи, увеличения глубины ее проникания и размера пор при ударе, а также повышения характеристик поражающего действия без детонации заряда.

Совокупностью физических методов исследований изучены особенности процесса механической активации матричного политетрафторэтилена. Показано повышение физико-механических и эксплуатационных свойств иструктурирующей активности ПТФЭ за счет механической активации. Добавление геомодификатора к активированной матрице ПТФЭ повышает эксплуатационные свойства полученного композита. Для более активного взаимодействия ПТФЭ - геомодификатор необходимы дополнительные исследования в направлении технологических аспектов повышения адгезионной активности связи ингредиентов композиции и свойств.

В широком интервале температур изучена теплопроводность высокопористых материалов на основе фторопласта-4 с различным значениями пористости.