Изложены современные методы исследования состава и стойкости утилизируемых порохов (дымных и пироксилиновых), в частности, термические, определения химической стойкости нитратов целлюлозы. Выполнен физико-химический анализ компонентного состава дымных и хроматографический анализ пироксилиновых порохов.

Розглянуто способи визначення стабілізаторів хімічної стійкості в порохах та паливах. Наведено результати досліджень щодо розробки методики, яка дає змогу визначити стабілізатор у будь-яких порохах та паливах.

Приведены общие сведения о дымных порохах (ДП), технологиях в их производстве, физико-химических свойствах древесных углей (ДУ), механизме старения ДП. Описаны технологии получения компонентов ДП, ДУ, серы, калиевой селитры. Проанализированы влияние нитрата калия на устойчивость системы ДУ - вода, воды на свойства ДУ. Определены химическая стабильность ДП и их компонентов при неизотермическом нагреве, физическая стабильность ДП, их чувствительность к механическим воздействиям и термическая устойчивость. Представлены термодинамические расчёты реакций между компонентами ДП. Освещены вопросы кинетики термораспада ДУ на начальной стадии, сорбции паров воды ДП и условия их хранения. Раскрыта взаимосвязь химической и физической стабильности ДП, даны физико-химические и эксплуатационные характеристики ДП после разных сроков их хранения, оценка воспламеняемости и воспламеняющей способности ДП.

Описан разработанный способ подготовки пробы баллиститного пороха к анализу методом жидкостной хроматографии, включающий применение двухкомпонентного экстрагента. Способ позволяет значительно сократить время подготовки и избежать засорения хроматографической колонки.

Описано применение различных хроматографических методов (газовая, жидкостная и тонкослойная хроматографии) для пофазного контроля производства пироксилиновых порохов и в исследовании химической стойкости во время их хранения.

На основе геометрической модели (закона) горения пороха проведено теоретическое исследование процесса горения сферических пороховых элементов в условиях постоянного объема. Установлены закономерности горения и получены расчетные зависимости для определения интенсивности газообразования, импульса давления пороховых газов, нарастания их давления во времени как для нефлегматизированного, так и флегматизированного сферического пороха.

Рассмотрена возможность применения данных о степени окрашивания поверхности отдельных элементов пироксилиновых порохов для контроля пригодности этих элементов к дальнейшему хранению или использованию их в качестве порохового заряда.

Описана разработанная методика определения массовой доли основных компонентов баллиститных составов методом жидкостной хроматографии. Показано, что данная методика обладает низкой погрешностью, простотой и малой продолжительностью анализа.

Вперше на основі досліджень закономірності розпаду піроксилінових порохів і стадій перетворення дифеніламіну в процесі зберігання науково обгрунтовано критерій екологічної безпеки, що характеризує відсутність тринітропохідних дифеніламіну в складі порохів тривалого зберігання, використання якого надає можливість достовірно визначати рівень їх екологічної небезпеки. Вперше науково обгрунтовано та експериментально підтверджено, що критичне значення показника хімічної стійкості, яке характеризує тривалість життєвого циклу піроксилінових порохів, досягається в термін, що вдвічі перевищує чинні нормативи із гарантійного зберігання піроксилінових порохів, завдяки чому виникає можливість оптимального вибору методів їх вторинного використання під час утилізації з урахування еколого-економічних показників. Набули подальшого розвитку наукові засади дослідження механізмів старіння піроксилінових порохів на основі обгрунтування параметрів моніторингу станів екологічної безпеки на всіх стадіях життєвого циклу, а саме: експериментально доведено, що колір і щільність порохових елементів не можуть бути однозначними критеріями, за значенням яких можна достовірно визначати рівень екологічної безпеки піроксилінових порохів у процесі тривалого зберігання. Уточнено наукові дані щодо наслідків тривалого контакту порохових елементів з водним середовищем, а саме: встановлено, що за контакту пороху з водою відбувається вимивання дифеніламіну і N-нітрозо-ДФА, кількість вимитих компонентів стабілізатора хімічної стійкості зі складу пороху залежить від pH рідини, що дозволить враховувати вплив чинників середовища в процесі реалізації екологічно безпечного довготривалого зберігання порохів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л646.26

Рубрики:

Заряди, запальники зарядів і полум'ягасники

Шифр НБУВ: Ж14159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - проведення досліджень фізико-хімічних особливостей механізму стимулювання ВР імпульсним випромінюванням оптичного квантового генератора. У роботі використано методологію експериментальних і теоретичних досліджень, математичне моделювання із застосуванням рівнянь газової динаміки. Проведено аналіз основних результатів, одержаних в області дослідження чутливості вибухових речовин, що ініціюють імпульсним світловим випромінюванням. У дослідженнях ініціювання вибухового перетворення бризантних вибухових речовин наносекундними лазерними імпульсами використано теоретичні оцінки фізичних параметрів. Числове моделювання здійснювалося з врахуванням реального процесу запалювання вибухової речовини інфрачервоним випромінюванням лазера. Математична модель надає змогу досліджувати особливості ініціювання вибухового перетворення бризантних вибухових речовин короткими світловими імпульсами. На прикладі ТЕНу показано, що цей процес повністю визначається параметрами, які характеризують інтенсивність випромінювання і поглинальні властивості вибухової речовини. Залежно від значення цих величин можуть бути реалізовані якісно різні процеси ініціювання - на поверхні або у середині речовини. У останньому випадку виділення хімічної енергії призводить до утворення так званого "хімічного" піку тиску. До чинників, що впливають на ініціювання випромінюванням лазера, часто беруть до уваги початкову температуру зразка вибухової речовини. Встановлено, що початкова температура (до 420 К) на прикладі азиду свинцю не впливає на підвищення чутливості ВР у випадку, коли випромінювання лазера здійснюється у режимі наносекундного імпульсу. Практичне значення одержаних результатів використовується під час розробки світлочутливих композицій з наперед заданими вибуховими та фізико-хімічними властивостями, які мають певні обмеження умовами застосування.