Вивчався вплив концентрації азотної кислоти на ступінь виділення адипінової кислоти з маточного розчину в процесі кристалізації та можливість застосування барабанного вакуум-фільтра для розділення суспензії. Показано перевагу заміни вакуум-кристалізатора і барабанного вакуум-фільтра на один кристалізатор-флотатор, обладнаний фільтром на нижньому зливі.

Наведено динаміку змін потужностей та виробництва адипінової кислоти. Описано внесок співробітників інституту в розвиток теорії окиснення аліциклічних спиртів та кетонів азотною кислотою. Показано роль інституту у розвитку технології виробництва та модернізації установок отримання адипінової кислоти.

Досліджено закономірності формування структури мідь-цинк-алюмінієвого каталізатора шляхом вивчення впливу умов осадження на властивості індивідуальних компонентів і каталізаторних систем. Вивчено динаміку змін фазового складу і кристалічної структури осадів під час осадження. Знайдено умови формування різних фазових попередників каталізатора. Встановлено вплив фазового складу попередників на активність каталізатора. Визначено, що найбільшу каталітичну активність мають каталізатори з попередниками у вигляді карбонатних структур з максиальними структурними пошкодженнями.

Розглянуто проблему виробництва метанолу в інституті "Хімтехнологія". Вчора - розробка та упровадження в промислові підприємства агрегатів М-100. Сьогодні - розробка агрегатів, які не мають аналогів за кордоном; завтра - створення установок різної потужності на різних видах сировини з мінімальною витратою сировини та енергоресурсів. Інститут має досвід проектування установок виробництва метанолу високого ступеня досконалості й готовий співпрацювати з різними вітчизняними та закордонними компаніями і корпораціями.

Досліджено вплив різноманітних факторів на окиснення азотною кислотою мурашиної кислоти з метою можливого використання останньої як домішки для підвищення селективності окиснення циклогексанолу до адипінової кислоти. Показано, що без додавання сильних окиснювальних агентів мурашина кислота в умовах окиснення циклогексанолу практично не окиснюється.

У проточному реакторі досліджено вплив домішок барію на каталітичні властивості Fe - Te - Mo - O каталізатора окиснення третбутилового спирту. Максимальний вихід метакролеїну досягнуто на каталізаторі, який містить домішку барію в кількості, що відповідає співвідношенню Ba/Mo = 0,05. На цьому каталізаторі вивчено вплив температури і часу контактування на конверсію проміжного продукту ізобутилену та селективність процесу за метакролеїном. Встановлено, що за оптимальних умов вихід метакролеїну на пропущений спирт досягає 83 %.

Досліджено завуглецювання та структуру кристалічної гратки металевого срібного каталізатора нанесеного на пемзу, визначено параметри гратки та встановлена залежність між виходом метаналю та зміною її структури.

Методом акустичної спектроскопії досліджено водні розчини неіонних поверхнево-активних речовин тритон Х-100 у діапазоні частот 5 - 110 МГц та інтервалі температур 278 - 343 К. Встановлено, що у досліджених розчинах з малими концентраціями ПАР акустична релаксація не спостерігається.

Термодинамічним аналізом процесу термічної регенерації завуглецьованого нанесеного срібного каталізатора окиснення метанолу в метаналь показано та експериментально підтверджено, що найбільш перспективним активатором вигорання вуглецю є нітрат амонію.

Термодинамічним аналізом процесу хімічної регенерації відпрацьованого нанесеного срібного каталізатора окиснення метанолу до метаналю експериментально підтверджено, що двоступінчаста лужно-кислотна обробка після термічної дає змогу відновити каталітичні властивості.

Отмечено, что этиловые эфиры 1-R-2-оксо-4-гидроксихинолин-3-карбоновых кислот в среде безводной уксусной кислоты молекулярным бромом галогенируются в положение 6 хинолонового цикла. Проведено рентгеноструктурное исследование этилового эфира 6-бром-1-фенил-2-оксо-4-гидроксихинолин-3-карбоновой кислоты.

Ключ. слова: Трийодтирооцтова кислота, щитоподібна залоза, тиреоїдний зоб, рак, виробництво
Індекс рубрикатора НБУВ: Л614.61

Рубрики:

Ациклічні кислоти

Шифр НБУВ: Ж24793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: сульфид, фторирующие реагенты, кетон, винилфторид, нуклеозид
Індекс рубрикатора НБУВ: Г248.2-4 + Л614.82

Рубрики:

Ациклічні тіоефіри(сульфіди) і їх похідні

Ациклічні тіоефіри (сульфіди) та їх похідні. Алкенсульфіди (тіоокиси) та їх похідні

Шифр НБУВ: Ж24793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено реакцію окиснювального дегідрування метилізобутирату до метилметакрилату на оксидних 12-молібденфосфорних каталізаторах з додаванням деяких оксидів. Визначено кращий за виходом метилметакрилату каталізатор, розглянуто залежність ступеня конверсії метилізобутирату та селективності за метил-метакрилатом від складу каталізатора і температури. На кращому каталізаторі за оптимальних умов вихід метилметакрилату становить 93 %.

Исследована реакция окислительного дегидрирования метилизобутирата до метилметакрилата на оксидных 12-молибден-фосфорных катализаторах с добавлением некоторых оксидов. Определен лучший по выходу метилметакрилата катализатор, изучена зависимость конверсии метилизобутирата и селективности по метилметакрилату от состава катализатора и температуры. На лучшем катализаторе в оптимальных условиях выход метилметакрилата составляет 93 %.

Reaction of the oxidation degradation of methyl isobutyrate to methyl methacrylate on the oxide 12-molybdenum-phosphate catalysts with adding some oxides has been investigated. The better catalyst in terms of metrhyl methacrylate yield has been determined. Dependence of methyl isobutyrаte conversion degree and selectivity in methyl methacrylate on the composition and temperature of the catalyst and temperature has been studied. With the better catalyst under optimal conditions the methyl methacrylateyield is 93%.

Розглянуто фізичні та хімічні властивості оцтової кислоти, досліджено біохімічні, лісохімічні та синтетичні методи її одержання, визначено галузі використання. Досліджено технології одержання оцтової кислоти методом окиснення ацетальдегіду, сумісного одержання оцтової кислоти й ангідриду ("Спейшім"), а також методом окиснення вуглеводів. Особливу увагу приділено розгляду сучасних технологій одержання оцтової кислоти карбонілюванням метанолу фірм "Монсанто" та "Катіва", наведено їх порівняльну характеристику, розглянуто деякі питання впливу технологічного процесу на екологію довкілля.

Исследованы физические и химические свойства уксусной кислоты, рассмотрены биохимические, лесохимические и синтетические методы ее получения, определена область применения. Изложены технологии получения уксусной кислоты методом окисления ацетальдегида, совместного получения уксусной кислоты и ангидрида ("Спейшим"), а также методом окисления углеводов. Особенное внимание уделено рассмотрению современных технологий получения уксусной кислоты методом карбонилирования метанола фирм "Монсанто" и "Катива, приведена их сравнительная характеристика, рассмотрены некоторые вопросы влияния технологического процесса на экологию окружающей среды.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г24 я73 + Л614 я73

Рубрики:

Ациклічні сполуки (аліфатичні сполуки, сполуки жирного ряду)

Синтез ациклічних сполук (аліфатичних сполук, сполук жирного ряду)

Шифр НБУВ: ВА684572 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано літературні джерела за останні 15 років у галузі функціоналізації найбільш поширеного природного полісахариду - целюлози та її похідних, та визначено пріоритетні напрями їх хімічної модифікації.

Описано стан основного обладнання стадії синтезу оцтової кислоти, виготовленого з нікельмолібденових сплавів хастелой B-2 та хастелой В. Наведено способи ремонту обладнання, а також стан обладнання в процесі подальшої експлуатації. Наведено дані щодо корозійної стійкості сплавів на основі нікелю та молібдену марок ЕП-814, ЕП-982, ЕП-983 (Росія) та досвіду експлуатації обладнання з цих сплавів.

Досліджено кінетику дезактивації високо- та малоконцентрованих срібних каталізаторів виробництва формальдегіду окисною конверсією метанолу. На підставі значень енергії активації процесу зроблено висновок, що головним фактором дезактивації цих каталізаторів є швидкість спікання (дезактивації) та ступінь їх карбонізації. Розраховані швидкості спікання високо- та малоконцентрованого каталізаторів СНП дають підстави стверджувати, що здатність до дезактивації малоконцентрованого каталізатора практично в 1,25 рази менша, ніж висококонцентрованого.

На базі нової кінетичної моделі дезактивації каталізатора срібла, нанесеного на пемзу (СНП), визначено її основні кінетичні параметри, такі як швидкість, уявна енергія активації та константа швидкості дезактивації. Встановлено термін роботи каталізатора, на який припадає стабілізація швидкості дезактивації за рахунок карбонізування, що є передумовою для подальших розробок у сфері покращання технології приготування каталізаторів СНП.