Наведено результати дослідження процесу покращання якості пального завдяки використанню нових каталітичних матеріалів. Установлено, що вуглецево-мінеральні матеріали (ВММ) можна використати в нафтопереробці для покращання якості бензинів шляхом підвищення октанового числа бензину. Ефективність використання ВММ зростає за рахунок збільшення поверхні зразків ВММ і відповідно до активних центрів, що призводить до збільшення вмісту ароматичних та ізовуглеводнів у бензині.

Розглянуто присадку до середньодистилятних палив, яка дозволяє поліпшити їх експлуатаційні та технологічні характеристики. Надано технологію одержання присадки. Наведено результати експериментальної перевірки ефективності впливу присадки на основі характеристики дизельного палива.

Досліджено питання одержання гомогенних бензино-етанольних композицій, які використовуються у виробництві товарних сумішевих бензинів. Розроблено новий напрямок одержання гомогенних бензино-етанольних композицій і базового бензину та товарного етанолу з вмістом води 5 - 7 %. Установлено, що бензин значно краще розчиняється в етанолі, ніж етанол у бензині. Багатокомпонентна система банзин - етанол - вода у гомогенному стані описується трикутною діаграмою. Бінодальна крива, яка відділяє гомогенний стан системи від гетерогенного, для дослідженої системи має специфічний характер. Ліва частина бінодальної кривої розташована вздовж сторони трикутної діаграми, яка характеризує бінарну систему умовний парафіно-нафтеновий вуглеводень - ароматичний вуглеводень. Вода у багатокомпонентній системі у гетерогенній області є четвертим компонентом. Запропоновано технологію одержання гомогенної бензино-етанольної композиції шляхом створення двофазної системи охолодженням. Одна з фаз є бензино-етанольною композицією з заданим вмістом етанолу, яка гомогенна до температури охолодження. З другої фази, яка містить приблизно 90 % етанолу, відділяють воду ректифікацією або адсорбцією на стаціонарному шарі модернізованого цеоліту КА або на кристалічному цеоліті КА, суспендованому у силіконовій рідині СПМ-300.

Встановлено, що в присадці Інкор-ДХТІ (оптимальне масове співвідношення ПОД:віказол:неонол = 2:2:1) ПОД є інгібітором екрануючої дії, віказол - інгібітор хемосорбційної дії, неонол є неіногенною поверхнево-активною речовиною та миючою присадкою. Встановлено, що комбінована присадка ефективно захищає Ст3, алюміній АЛ-24, свинець С1 та мідь М1 за вмісту у спиртово-вуглеводневому паливі 0,1 %, зменшуючи швидкість корозії даних металів.

Обгрунтовано перспективність застосування поліфункціональних присадок до автомобільних бензинів з метою покращання еколого-експлуатаційних характеристик роботи двигуна. Розроблено ряд присадок на основі поверхнево-активних речовин та антиоксидантів. Вибір антиоксидантів проведено на основі визначення їх термостабільності. Вивчено вплив присадок на процес холоднополум'яного окиснення вуглеводневого палива. Виявлено найбільший ефект від застосування антиоксиданта 4,4'-диоктилдифеніламіну.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л542.207-32

Рубрики:

Змішування бензинів. Етилювання бензинів

Шифр НБУВ: Ж28350 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведені випробування карбюраторного двигуна BA3-2103 і автомобіля ВАЗ-2107 показали, що з точки зору одержання незмінних енергетичних показників, економної втрати пального з уврахуванням наявності в експлуатації двигунів з різними регулюваннями доцільно обмежити розмір домішки біоетаналу до бензину 10 % об. Встановлено, що додавання біоетаналу до бензину у кількості до 20 % об не призведе до погіршення екологічних показників карбюраторного двигуна. Проведені на двигуні Volkswagen дослідження показали, що в двигунах з системою впорскування палива зі зворотним зв'язком використання сумішевого бензину із домішкою біоетаналу у кількості до 20 % об не погіршує паливну економічність у порівнянні з використанням товарного бензину А-95. Наявність у системі випуску таких двигунів трикомпонентного каталітичного нейтралізатора дозволяє одержати екологічні показники з використанням сумішевих бензинів з домішкою біоетаналу у кількості до 20 % об такі ж, як і за використання товарного бензину.

Щоб зменшити залежність паливно-енергетичного комплексу України від імпорту світлих нафтопродуктів необхідно впроваджувати виробництво і реалізацію альтернативних чи відновлювальних видів палив. Крім зменшення впливу від країн-імпортерів використання відновлювальних видів палив дозволить зменшити кількість шкідливих речовин у відпрацьованих газах тим самим покращити екологічну ситуацію в нашій державі. Перспективним альтернативним паливом для використання в двигунах є спирти та відходи від їх виробництва у чистому вигляді, та в сумішах з бензинами та дизельними паливами у певних співвідношеннях. Оскільки використання спиртів та сполук на їх основі на серійних бензинових двигунах без суттєвих змін в конструкції можливе лише при обмеженому додаванні їх до основного палива. Здійснено комплексну оцінку можливості використання сивушних масел як добавок до товарних палив. За результатами досліджень нами встановлено, що для бензинів оптимальним, з точки зору техніко-експлуатаційних показників, є додавання сивушних масел до бензину А-92 у кількості 12 %. У випадку використання сивушних масел у дизельних паливах оптимальний їх вміст до 10 % об'ємних. За результатами досліджень екологічних та техніко-експлуатаційних показників двигуна ЗИЛ-130 при додаванні сивушних масел до товарного бензину А-92 у кількості від до 12 % об. знижується вмісту СО у відхідних газах ДВЗ на 9,3 %, вміст вуглеводнів на 10,2 % та оксидів азоту на 16,9 %. У результаті збільшення вмісту сивушних масел в дизельному паливі до 10 % спостерігається концентрації вуглеводнів до 10 % та оксидів азоту на 1,9 % у відхідних газах двигуна Д21А1.

Досліджено вплив складу композиції (бензин каталітичного риформінгу, каталітичного крекінгу гідроочищений, рафінат бензольного виробництва, сольвент нафтовий, бензин прямогінний, біоізобутиловий спирт, метилтретбутиловий ефір) на показники експлуатаційних властивостей бензину. Розроблено математичні моделі типу "склад - властивості", що дали змогу оптимізувати співвідношення компонентів складу високооктанового бензину та біодобавок.

Розроблено та реалізовано наукову концепцію формування якості моторних палив (МП) з біокомпонентами із заданим рівнем експлуатаційних та екологічних властивостей, що полягає у встановленні наукових підходів до вибору матеріалів і речовин, способів їх ефективного поєднання та закономірностей, які сприяють одержанню палив із підвищеним октановим / цетановим числом, меншим вмістом сірки й ароматичних вуглеводнів. Проаналізовано сучасні реалії та проблеми на ринку нафтопродуктів України. Окреслено роль основних факторів формування якості МП. Значну увагу приділено обґрунтуванню способів одержання МП із покращеними експлуатаційними властивостями. Визначено перспективні напрями вдосконалення якості МП. Проведено комплексні дослідження впливу сировинних матеріалів, біокомпонентів, їх співвідношення на октанове (цетанове) число, фракційний склад, вміст сірки, ароматичних вуглеводнів палив. Установлено, що найбільш ефективними біокомпонентами для бензинів є біоізобутиловий спирт, метил-трет-бутиловий ефір, а для дизельних палив - ізобутиловий ефір ріпакової олії. Запропоновано, науково обґрунтовано та доведено ефективність застосування окремих видів біокомпонентів для надання МП кращих експлуатаційних та екологічних властивостей. Установлено оптимальне співвідношення компонентів бензинів і дизельних палив із додаванням біокомпонентів, що одержуються на нафтопереробному заводі, для утворення композиції, яка відповідає стандарту на бензини та дизельне паливо "Євро-5". Розроблено товарознавчу класифікацію МП, проведено комплексну товарознавчу оцінку якості розроблених МП із біодобавками. Одержані палива характеризуються вищими, порівняно з аналогами, показниками: для бензину - за октановим числом, фракційним складом, об'ємною часткою ароматичних вуглеводнів, об'ємною часткою бензолу, а для дизельних палив - за цетановим числом, густиною, діаметром плями зношування. Оцінено економічну ефективність виробництва МП із біокомпонентами. Здійснено апробацію результатів дослідження у промислових умовах. Розроблено та затверджено нормативну документацію на МП із біокомпонентами.

Розроблено технології оксигенвмісних додатків до бензинів і дизельного палива, що покращують експлуатаційні та екологічні характеристики композиційних палив. Досліджено етиловий спирт, природні тригліцериди та їх переестерифіковані форми. Окреслено, що на першому етапі за допомогою карбаміду та тіокарбаміду був доочищений бензин і дизельне паливо відповідно та проведено збагачення бензину вилученими з дизпалива ізопарафінами та парафінами, вилученими з бензину, що дозволило підвищити октанове та цетанове число бензину та дизелю. Модифіковано природні тригліцериди рослинних олій (зокрема ріпакової), для оптимізації фізико-хімічних та експлуатаційних властивостей палив, способом переестерифікації абсолютизованим етиловим спиртом з використаням нейоногенного емульгатора неоном - 9. Досліджено композиційні палива на основі нафтового дизельного палива та синтезованого біодизелю. Встановлено, що синтезовані продукти за всіма параметрами відповідають ДСТУ 7178:2010, ДСТУ 7687:2015. Запропоновано удосконалену технологічну схему переесетерифікації ріпакової олії, очищення стічних вод, що утворюються при промиванні біодизелю та пристрій переробки шламових відходів у гранульований продукт, що може застосовуватись як технологічна добавка у будівельній та нафтовидобувній галузі.