Рассмотрены некоторые аспекты исследования прочностных свойств комплексного шлакощелочного вяжущего на базе отходов металлургии, а также влияние силикатного модуля жидкого стекла на активность вяжущего и изменение активности камня вяжущего во времени.

Вивчено структуроутворення доменних відвальних шлаків за присутності неорганічного полімеру. Розглянуто механізм гідратації в'яжучого за умов механічної активації. Запропоновано схему тверднення в'яжучих у зв'язку з структуроутворювальними та деструктивними процесами.

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності процесів синтезу рідкого скла та лужних силікатних суспензій (ЛСС) шляхом механохімічної активації техногенних продуктів. Визначено оптимальну енергоємність процесів і основні вимоги до хімічного складу та концентрації сировинних компонентів. Установлено наявність структурних змін у рідкому склі та виявлено взаємозв'язок характеристик рідкого скла й одержаних ЛСС і технологічних та фізико-механічних характеристик шлаколужних в'яжучих (ШЛВ). Встановлено, що за рахунок змін структури рідкої фази ЛСС у момент синтезу змінюються технологічні характеристики бетонної суміші на основі ЛСС без введення хімічних домішок. Доведено, що структурні зміни рідкої фази не впливають на міцність ШЛВ і шлаколужних бетонів (ШЛБ). Наведено рекомендації щодо проектування ШЛБ на основі розроблених ЛСС, використання яких дозволяє одержати декоративні ШЛБ без висолів на поверхні виробів за рахунок додаткового зв'язування вільного лугу в складі новоутворень в'яжучого.

Розроблено принципи композиційної побудови пластифікованих шлаколужних цементів (ПШЦ) за рахунок використання у в'яжучій композиції комплексної поверхнево-активної домішки на основі поєднання речовин гідрофобної та гідрофільної дії. Встановлено, що розподіл домішок за ефективністю не відповідає відомим уявленням, які характерні для клінкерних цементних систем, гідратованих водою і змінюються у ряду: гідрофільні ПАР > гідроксикарбонова група нейтралізована лугами > гідрофобні ПАР > аніоноактивні ПАР > синтетичні полімерні ПАР. Оптимізовано склад комплексної домішки з урахуванням виду лужного компонента шлаколужної цементувальної системи, якісних характеристик компонентів і технології виготовлення цементу. Розроблено й оптимізовано склади бетонів класів В40 на основі ПШЦ. Визначено характеристики зміни експлуатаційних властивостей таких бетонів у часі. Запропоновано основи технології виготовлення ПШЦ та здійснено апробацію розроблених складів бетонів на його основі за промислових умов.

Рассмотрена общая характеристика шлаков, а также способы повышения их активности. Приведена информация о механохимической активизации доменных гранулированных шлаков и вяжущих на их основе. Отмечено, что механическая активация исходных или промежуточных продуктов меняет качественные характеристики конечного продукта, что позволяет получать продукт более высокого качества, или новые его полезные свойства.

Проведено дослідні випробування щодо одержання безклінкерного шлакового в'яжучого з використанням відходів після очистки стічних вод титано-магнієвого виробництва і для подальшого їх використання у будівельному виробництві.

Встановлено можливість використання шлакомістких цементів з домішкою природного або випаленого цеолітів для одержання гідроізоляційних матеріалів проникної дії. До складу в'яжучої композиції, що містить 70 % портландцементу, 30 % доменного гранульованого шлаку і 5 % природного або випаленого цеоліту, вводили комплексну домішку, що складалася з суміші солей електролітів (карбонати, сульфати та нітрати натрію). Вивчено міцність покриттів, нанесених на основу з дрібнозернистого бетону, з використанням приладу ОМШ-1 та водопоглинання покриттів з використанням трубки Карстенса. Встановлено, що найбільшою міцністю (11,22 МПа) і найменшим водопоглинанням (0,5 мл) характеризуються покриття на основі шлакопортландцементу, модифікованого 5 % природного цеоліту, з комплексною домішкою солей електролітів, в складі якої переважають сульфати та карбонати натрію. Одержане покриття за дослідженими показниками не поступається аналогам порівняння гідроізоляційних матеріалів проникної дії, представлених на ринку України, та може бути використане для гідроізоляції бетонних поверхонь від прямої дії води - фундаменти, басейни, колектори тощо.

Изучена возможность использования отвального доменного шлака для производства шлакопортландцемента. Разработана технологическая схема производства.

Індекс рубрикатора НБУВ: К327.209.3 + Л456.3-3

Рубрики:

Шлаки конвертерного виробництва сталі

Шлаковий цемент

Шифр НБУВ: Ж28347 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты разработки шлакощелочных вяжущих на основе доменных шлаков. Определены их минералогический, элементный и оксидный составы. Выявлен механизм твердения. Показана гидравлическая стойкость продуктов твердения. Испытания на прочность при сжатии доказали целесообразность использования отвальных доменных шлаков для получения шлакощелочных вяжущих.

Проаналізовано вплив виду композиційних в'яжучих, що містять пил-виносу обертових клінкеровипалювальних печей, їх складу, питомої поверхні та вмісту суперпластифікатору на ступінь гідратації в'яжучих в різному віці. Експериментально підтверджено для композиційних в'яжучих взаємозв'язок між міцністю та відносною густиною, яка враховує ступінь гідратації в'яжучих та їх нормальну густоту.

Наведено результати впливу вмісту сульфату кальцію на формування властивостей лужних шлакопортландцементів залежно від вмісту шлакової складової та зміні лужного компоненту в системі.

Наведено результати експериментальних досліджень шлаковміщуючих цементних паст за допомогою методу пластометрії. Вказана методика проведення дослідів. Проведено аналіз впливу пластифікаторів на шлаковміщуючі цементні системи.

Наведено результати досліджень шлакопортландцементу зі вмістом клінкеру 5 - 19 %. Визначено оптимальні склади і параметри виробництва та запропоновано комплексні добавки - модифікатори для одержання шлакопортландцементу з активністю до 50 МПа.

Выполнены исследования и доказана целесообразность использования отвальных доменных шлаков для получения шлакощелочных вяжущих (ШЩВ), что значительно расширяет сырьевую базу производства ШЩВ и их номенклатуру. Установлено, что основными минералами ШЩВ на основе отвальных доменных шлаков являются натрийсодержащие фазы, продукты гидратационного твердения, карбонаты и безводные алюмосиликаты Ca и Mg. Прогнозируется длительность нарастания прочности ШЩВ во времени. Показано, что по минералогическому составу ШЩВ на основе отвальных доменных шлаков занимают промежуточное место между портландцементами и ШЩВ на основе гранулированных доменных шлаков. Зарегистрирована высокая активность ШЩВ на основе отвальных доменных шлаков ОАО "АрселорМиттал" и ПАО "ММК имени Ильича". Использование отвальных доменных шлаков в строительном комплексе является перспективным направлением расширения сырьевой базы производства вяжущих веществ и снижения себестоимости продукции.

Цель работы - обоснование сырьевой ценности отвальных доменных шлаков металлургических предприятий Украины, расширение сырьевой базы производства шлакощелочных вяжущих (ШЩВ) за счет применения продуктов техногенного происхождения. Новизна работы - утилизация отвальных доменных шлаков в производстве ШЩВ. Актуальность работы связана с уменьшением негативной нагрузки на окружающую природную среду в результате утилизации отвальных доменных шлаков, ранее не использовавшихся в производстве вяжущих веществ. Большое значение имеет пополнение базы данных по минералогическому и оксидному составу отвальных доменных шлаков различного происхождения и ШЩВ, изготовленных на их основе. Значимость для промышленности - использование отвальных доменных шлаков в строительном комплексе является перспективным направлением расширения сырьевой базы производства вяжущих веществ и снижения себестоимости продукции.

Доказана целесообразность использования фракции отвальных доменных шлаков для получения шлакощелочных вяжущих (ШЩВ). Зарегистрирована наивысшая активность ШЩВ на основе фракции отвальных доменных шлаков и СЩП: ММК (2,5 - 5,0 леи) и "Запорожсталь" (>> 20 мм), при использовании щелочного агента метасиликата натрия наивысшая активность у ШЩВ на основе фракции отвальных шлаков: ДМК и ММК (2,5 - 5,0 мм).

Індекс рубрикатора НБУВ: Л456.32-101

Рубрики:

Шлакопортландцемент

Шифр НБУВ: Ж70157 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрен вопрос возможности использования техногенных побочных продуктов (гранулированных шлаков) промышленности дезитеграторного измельчения как сырья для производства вяжущих веществ.