Подано результати досліджень процесу гасіння вапна за різних температурних режимів введення у воду замішування хімічних реагентів. Вивчено кінетику зміни розчинності та pH середовища в процесі гасіння вапна. Встановлено, що додатки соди, борної кислоти та сахарози значною мірою впливають на реакцію взаємодії CaO з водою та на властивості кінцевого продукту - гашеного вапна. На основі експериментальних досліджень сформульовано умови одержання гашеного вапна з максимальною питомою поверхнею та підвищеною хімічною активністю. Показано, що таке вапно може використовуватись в харчовій, хімічній та інших галузях промисловості.

Изложена разработанная с использованием современных технологий модель экстремального регулятора соотношения газ - воздух печи обжига и проведено исследование ее работоспособности. Приведены результаты моделирования.

Рассмотрены показатели качества извести, используемой в металлургическом производстве, полученной по различным технологиям. Определены возможности получения извести с заданными физико-химическими свойствами в зависимости от типа печей для ее обжига.

Рассмотрено строение и описан технологический цикл работы двухшахтной регенеративной печи типа "Мерц" для обжига известняка, построенной на ММК им. Ильича. Описан опыт эксплуатации ее в течение 3-х лет. Рассмотрены основные причины поломок и простоев печи. Обращено внимание на факторы, препятствующие ходу нормального технологического процесса.

Разработана методика расчета эксплуатационных показателей работы известково-обжиговых печей, позволяющая определять качественные показатели известняка и извести, удельный расход топлива и к.п.д. печей. Полученные в результате расчетов данные позволяют проанализировать работу обжиговых агрегатов. Отмечено, что режимы обжига могут разрабатываться в зависимости от назначения производимой извести (сталеплавильной, агломерационной или другой) или поставленной цели (для повышения содержания CaO в извести, снижения удельного расхода топлива и др.).

Проаналізовано стан виробництва та застосування в Україні різних марок крейди як наповнювача композиційних матеріалів. Висвітлено дані щодо основних способів одержання, сфер застосування та вимог до крейди, що використовується як наповнювач. Наведено інформацію щодо виробників та асортименту марок крейди, що випускається в Україні. Показано стійку тенденцію збільшення постачання крейди в Україну, наведено дані щодо закордонних постачальників. Визначено основні вимоги до якості крейди для наповнення пластмас, у виробництві яких використовується близько 55 % усієї тонкодисперсної крейди, що випускається.

Проведены испытания и определены наиболее рациональные режимы работы шахтной известковообжиговой печи, в том числе центральной и периферийных горелок путем перераспределения между ними расходов природного газа и воздуха, что позволило улучшить процесс смешения и полноту сжигания топлива в слое материала, выровнять поле температур по сечению печи, повысить качество извести и производительность печей, снизить расход топлива.

Большие объемы обожженной извести широко используются в металлургическом производстве. В большинстве случаев особое внимание обращается на реактивную способность извести. Широко используется комовая известь, причем металлургические предприятия (МП) требуют лишь минимальное содержание в извести фракции менее 10 мм. Таким образом, на известково-обжигательных предприятиях остаются большие объемы извести фракции менее 10 мм, которые не всегда удается сбыть иным заказчикам или пустить на производство извести-пушонки. Поэтому на ряде предприятий в США, Канаде, Германии и Австралии было внедрено брикетирование извести. Как правило, брикеты добавляются к комовой извести и в таком виде продаются МП. Лишь в отдельных случаях имеет место продажа брикетированной извести в качестве отдельной марки продукции. Причем к брикетам добавляются специальные добавки (флюс) типа окиси железа или плавикового шпата (флюорита).

Рассмотрен способ мытья известняка перед обжигом в двухшахтной регенеративной печи типа "Мерц", построенной на ММК им. Ильича. Проанализирована эффективность его внедрения. Рассмотрены основные причины поломок и простоев печи. Обращено внимание на факторы, препятствующие ходу нормального технологического процесса.

Приведена характеристика шахтнощелевой печи и технология обжига известняка при получении ферросплавной извести, обобщены результаты экспериментальных исследований влияния отопления печи колошниковым феррогазом взамен природного газа на снижение эксплуатационной стойкости хромитопериклазовой футеровки печи.

Встановлено основні фактори, які впливають на сумісну розмелюваність вологого вапняку і вапна. Досліджено гідратаційну активність і склад вапняно-вапнякових сумішей.

Розроблено математичну модель шахтної вапняно-випалювальної печі на газоподібному паливі. У моделі враховано особливості зовнішнього й внутрішнього теплообміну, газодинаміки, конвективного та дифузійного переносу речовини, горіння палива. Проведено адаптацію, на основі якої обрані розрахункові значення кроку по координатній сітці.

Приведена методика определения геометрических параметров вращающейся печи обжига извести с помощью современных устройств и точных наблюдений.

Одержано математичні моделі процесів обпалу в режимних зонах обпалювальної печі, побудовані на базі фундаментальних законів збереження маси й енергії. Наведено алгоритми ідентифікації коефіцієнтів рівнянь моделей процесів у режимних зонах за спостереженням на межі шару, а також алгоритми синтезу оптимального керування тепло- та масообміном у дисперсному шарі. Синтезовано новий спосіб автоматичного керування вапняково-обпалювальною піччю. Розроблено методику моделювання процесу обпалу вапняку як складної хіміко-технологічної системи. Розв'язано задачу вибору оптимального статичного режиму установки обпалу вапняку. Розроблено функціональну схему автоматизації даної печі, що реалізує запропонований спосіб керування, а також схему системи захисту печі в аварійних ситуаціях, що забезпечує зберігання працездатності печі за відмов суміжного технологічного устаткування. Створено систему автоматичного завантаження печі, що забезпечує її оптимальну технологічну завантаженість у будь-яких режимах роботи та систему автоматичного керування вертикальною вапняково-обпалювальною піччю, що забезпечує реальне підвищення якості й ефективності функціонування технологічного устаткування.

На базі математичного моделювання одержано залежність для визначення тривалості випалу дрібнодисперного вапняку як термічно тонкого тіла. Досліджено, розроблено та впроваджено режими випалу меленого кальцієвого та доломитизованого вапняку. Одержано експериментальні залежності для визначення часу їх випалу у разі одержання високоактивного вапна. Для уловлювання вапняного пилу за циклонною піччю запропоновано застосовувати насипну пористу перегородку з насадкою з дрібнозернистого вапняку. Наведено залежності для визначення коефіцієнта опорів - аеродинамічного й шару зернистого матеріалу за умов однофазного газового потоку, а також для установлення аеродинамічних і пилоуловлювальних характеристик перегородок зі стаціонарним і динамічним шаром у разі двофазного потоку. З'ясовано умови стійкої роботи динамічного шару під час уловлювання дрібнозернистого вапна з газового потоку, що виключають зависання шару.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання розробки теоретичних засад одержання модифікованих гіпсових в'яжучих тонкого помелу з регульованими термінами тужавлення шляхом механо-хімічної активації будівельного гіпсу з органо-мінеральними додатками поліфункціональної дії. Визначено оптимальний склад модифікованих гіпсових в'яжучих з додатками - модифікаторів поліфункціональної дії та їх вплив на морфологію двогідрату сульфату кальцію, що вирішує проблему одержання модифікованих гіпсових в'яжучих з заданими будівельно-технічними властивостями завдяки направленому формуванню структури гіпсового каменя.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання застосування прогресивних технологій сухого будівництва (СБ) у сучасному будівельному комплексі. Висвітлено досягнення технології виробництва та використання матеріалів і виробів на основі гіпсу у вітчизняній та закордонній практиці. Особливу увагу приділено використанню комплектних систем фірми "Кнауф" для будівництва та реконструкції різних споруд в контексті підвищення їх експлуатаційних властивостей. Описано спеціальні деталі та елементи будівельних конструкцій для протипожежного захисту. Проаналізовано особливості правового регулювання виробництва, торгівлі та використання будівельних матеріалів і виробів у СБ.

  Скачати повний текст