Наведено результати досліджень щодо можливості отримання на основі фосфогіпсу-дигідрату та кристалічних гірських порід механоактивованих в'яжучих контактного твердіння, а також дані про вплив хімічного та мінералогічного складу матеріалів, параметрів механоактивації, формування й умов твердіння та інших факторів на міцність, водостійкість і довговічність пресованих виробів. Подано теоретичне обгрунтування механізму контактного твердіння механоактивованих в'яжучих на підставі фосфогіпсу, кристалічних алюмосилікатних і карбонатних порід.

Досліджено склад захисних покриттів для шиферу на основі рідкого скла та техногенних продуктів як барвників-наповнювачів. Установлено оптимальний склад покриття, з урахуванням з його технологічних, екологічних та економічних показників. Визначено основні експлуатаційні властивості покриття та проведено їх порівняльний аналіз з покриттями, що пропонуються азбестоцементною промисловістю.

Представлена история развития известковых печей кипящего слоя. Показано, что печи кипящего слоя являются единственными промышленными агрегатами, эффективно перерабатывающими на известь известняк класса 3-12 или 3-20 мм, накопленный в отвалах. Описан современный агрегат - печь КС-55, действующий на ОАО "Татгмет" (Россия).

Наведено результати експериментальних досліджень фізичного розчинення гіпсу в турбулентному та кавітаційному режимах, виявлено значну інтенсифікацію процесу за умов кавітації, вивчено кінетику процесу, визначено коефіцієнти масовіддачі за умови різних режимів роботи гідродинамічної кавітаційної установки.

Зазначено, що для одержання якісних гіпсових в'яжучих з гіпсовмісних відходів хімічної промисловості необхідно визначити оптимальні параметри гідротермальної обробки брикетованої сировини. Проведено ряд експериментів і створено математичну модель процесу гідротермальної обробки десульфо-гіпсу, що дозволяє визначити оптимальні параметри процесу.

Исследовано влияние модифицирующей добавки на кинетику дегидратации фосфогипса. Установлено, что дегидратация гипсовых материалов проходит по механизму сплошной локализации в объеме кристалла. Модифицирование фосфогипса приводит к существенному уменьшению энергии активации процесса дегидратации.

Досліджено вплив температури на кількість вільного вапна під час випалу фосфогіпсу. Наведено фізико-механічні властивості ангідритового в'яжучого різного фазового складу.

Запропоновано використання природних цеолітів як модифікаторів гіпсового в'яжучого. Показано позитивний вплив домішок, що досліджено, на міцність і водостійкість будівельного гіпсу. Визначено кількість і вид цеолітів, у разі введення яких досягаються найкращі результати.

Розглянуто вплив каталізатора твердіння ангідритових в'яжучих - алюмокалієвих галунів на кінетику гідратації високовипаленого фосфогіпсу.

Рассмотрена возможность использования жидких отходов водоочистки коагулянтом "Ива" (г. Запорожье, Украина) для затворения низкообжиговых гипсовых вяжущих. На основании физико-механических испытаний и физико-химических методов анализа показано улучшение строительно-технических свойств гипса. Исследованы электрокинетические свойства и их влияние на процессы твердения низкообжигового гипса. Результаты исследований позволяют сделать вывод о целесообразности использования жидких отходов в строительной технологии.

Производственным предприятием "Кальцит" разработан и введен в эксплуатацию известково-обжиговый комплекс с печью кипящего слоя в ОАО "Таганрогский металлургический завод", эффективно перерабатывающий на известь известняк класса 3-12 или 3-20 (накоплены в отвалах сотни миллионов тонн). При этом известь качественно превосходит все промышленно вырабатываемые ее виды, производство экологической опасности не представляет.

Приведены результаты совершенствования технологии производства высокопрочного гипса с целью снижения энергетических и материальных затрат.

Наведено вплив активаторів на процеси гідратації ангідритового в'яжучого з фосфогіпсу та його фізико-механічні характеристики.

Розроблено термодинамічні та технологічні засади одержання клінкеру белітосульфоалюмінатного цементу та гіпсових в'яжучих. Розвинуто наукову концепцію енергоощадження у технологічному процесі утворення мінералів клінкеру белітосульфоалюмінатного цементу та гіпсових в'яжучих. Теорія грунтується на фундаментальних закономірностях термодинаміки. З використанням цих закономірностей розвинуто уявлення про процеси, що відбуваються у матеріалі за термічної обробки. Виявлено закономірності взаємозв'язку між ентальпією езотермічних і ендотермічних реакцій, параметрами матеріального та газового потоків, фазовим складом клінкеру, витратами енергії та питомою кількістю газоподібних речовин, що утворюються у технологічному процесі. Визначено енергетичні закономірності одержання безалітових клінкерів. Установлено, що одержання мінералів клінкеру белітосульфоалюмінатного цементу є більш енергетично доцільним у порівнянні з одержанням мінералів сульфоалюмінатно-силікатного та беліто-глиноземного клінкерів тому, що утворення цих мінералів потребує більшої кількості енергії, ніж для утворення мінералів клінкеру белітосульфоалюмінатного цементу. Показано, що реакції з виділення газоподібних сполук сульфуру мають меншу термодинамічну ймовірність протікання у порівнянні з протіканням реакцій без їх виділення. Розроблено основні параметри технології одержання клінкеру белітосульфоалюмінатного цементу за сухим способом виробництва в обертових печах з циклонними теплообмінниками та декарбонізатором. Запропоновано новий спосіб термічної обробки двогідрату сульфату кальцію. За методом математичного планування експерименту визначено раціональний

  Скачати повний текст

Розроблено теоретичні засади модифікування низьковипалених і композиційних багатофазних гіпсових в'яжучих з фосфогіпсу поліфункціональними додатками гіперпластифікувальної дії на основі полікарбоксилатів, що забезпечують суттєву водоредукцію системи та підвищують міцність гіпсового каменю. Розвинуто наукові засади процесів регулювання габітусу кристалів двоводного гіпсу за рахунок явища адсорбційного модифікування поверхнево-активними речовинами на основі полікарбоксилатів, що дозволяє здійснювати спрямований синтез міцності гіпсового каменю. Удосконалено механізм активації високовипалених гіпсових в'яжучих електролітами на основі натрію тіосульфату та роданіду. Розроблено принципи композиційної побудови багатофазних гіпсових в'яжучих і область їх оптимальних складів, що забезпечують регульовані терміни тужавіння та підвищену марочну міцність.

Дисертацію присвячено питанням отримання пресованих будівельних матеріалів на основі дигідратного фосфогіпсу (ФГ). Вивчено в'яжучі властивості дигідратного фосфогіпсу за різних параметрів його механо-хімічної активізації, значеннях водов'яжучого відношення, пресування і умов твердіння. Встановлено вплив різних хімічних домішок на в'яжучі властивості активованого ФГ, показано можливість підвищення водостійкості та покращання інших властивостей, що характеризують довговічність дигідратного фосфогіпсового в'яжучого (ДФГВ). Встановлено вплив заповнювачів на будівельно-технічні властивості штучного каменю на його основі ДФГВ і зміни його під дією різних факторів. Запропоновано гіпотезу, яка пояснює механізм твердіння ДФГВ. Вивчено комплекс будівельно-технічних властивостей штучного каменю із ДФГВ, а також композиційних матеріалів на його основі. Наведено результати експериментальних досліджень та їх аналіз.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст