Наведено результати досліджень характеру впливу кремнійорганічних модифікаторів на властивості композиції з рідкого скла, яке наповнено вапняком. Показано принципову можливість інтенсифікації процесів взаємодії в системі вапняк - рідке скло додатками органілсиліконатів натрію.

Досліджено взаємодію розчинів лужних силікатів літію, калію з алюмінатом калію та борною кислотою та одержано стійкі до коагуляції та гелеутворення склоутворювальні колоїдні розчини. Встановлено області рН, концентрацію компонентів, об'ємні співвідношення, порядок змішування, зміна яких викликає процес гелеутворення.

Полученные промышленные образцы комплексного минерального связующего прошли успешное испытание в условиях завода "Центролит", что позволяет сделать вывод о возможности промышленного способа получения жидкого стекла одностадийным методом с учетом сырьевых запасов диатомита и трепела на Украине.

  Скачати повний текст

Проведено модифікацію натрієвого рідкого скла функційноактивними полімерами: полівінілпіролідоном, полівінілбутиралем, полівініловим спиртом, натрієвою сіллю карбоксиметилуедюлози за золь-гель-технологією. Досліджено фізико-хімічні процеси у разі зміни pH у водорозчинних силікатах залежно від природи полімеру. Встановлено вплив природи та концентрації осаджувача на процес золь-гель-переходу полімер-силікатних матеріалів.

Досліджено можливість осадження складових колоїдного розчину на основі рідкого скла за допомогою електрофоретичного методу. Досліджено структуру сформованого шару та визначено склад продуктів осадження.

Приведена технология изготовления отливок на основе жидкого стекла с применением ацетатов этиленгликоля (АЦЭГ). Определен и испытан основной состав отвердителей на основе АЦЭГ.

Наведено результати досліджень термічного спучування матеріалів на основі рідкоскляної суміші та гранульованого наповнювача. Ефективність спучування в разі мікрохвильового випромінювання та конвективного нагріву продемонстровано на підставі показників тривалості спучування, втрат маси зразка під час поризації, коефіцєнта спучування та уявної щільності. Наведено графіки, що демонструють ефективність будь-якого виду нагріву. Доведено доцільність проведення спучування за допомогою мікрохвильового випромінювання.

З метою теоретичного моделювання ефекту реологічної аномалії у водних розчинах аміносилікатів запропоновано просту математичну модель для розрахунку полімеризаційних і кислотно-основних рівноваг у водних розчинах силікатів аліфатичних амінів і силікатів лужних металів. Модель надає можливість пояснити існування аномалії у розчинах силікатів амінів і відсутність її у розчинах лужних силікатів.

Досліджено процес поризації рідкоскляної композиції у разі виготовлення блокового теплоізоляційного матеріалу на основі рідкого скла у НВЧ-установці. Визначено оптимальні умови одержання теплоізоляційних матеріалів з використанням НВЧ-випромінювання. Показано, що використання НВЧ-випромінювання надає змогу здійснити об'ємний прогрів всіх шарів рідкоскляної композиції, одержати якісний матеріал і скоротити енерговитрати під час виготовлення даних виробів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л434.923

Рубрики:

Рідке скло

Шифр НБУВ: Ж16377 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л434.923-106

Рубрики:

Рідке скло

Шифр НБУВ: Ж16377 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Створено наукові основи НВЧ-технології композиційних матеріалів для теплоізоляції на основі рідинного скла, суть яких полягає у розкритті та використанні закономірностей формування їх структури і властивостей залежно від параметрів надвисокочастотного випромінювання, модифікаторів коагуляційно-кристалізаційних процесів, пороутворювачів і піностабілізаторів. Установлено закономірності та кількісні залежності впливу НВЧ випромінювання на процеси трансформації структури рідинноскляної композиції при її поризації. Доведено, що завдяки об'ємному прогріву ступінь перебудови структури в порівнянні з конвективним нагрівом має вдвічі більше значення: для гранульованих матеріалів - за однакових температур, а для композиційних - навіть при вдвічі нижчій температурі процесу. Виявлено особливості переходу суспензії на основі рідинного скла під дією мікрохвильового випромінювання в піропластичний стан в умовах протікання конкуруючих процесів дегідратації і поризації структури матеріалу. Визначено, що частина енергії електромагнітного випромінювання перетворюється на теплоту, яка сприяє інтенсивній поризації з об'ємним розширенням рідинноскляної композиції, а інша - направлена на структурні зміни в матеріалі, які призводять до поліпшення його властивостей, що пов'язано з ефектом "нетеплової" дії НВЧ випромінювання. Теплоізоляційні матеріали апробовано у промислових і напівпромислових умовах із позитивним результатом, а результати досліджень упроваджено у практику навчального процесу.