Наведено інформацію про розроблений в Інституті технічної теплофізики НАН України комп'ютерізований випробувально-вимірювальний комплекс для визначення термічного опору склопакетів із використанням перетворювачів теплового потоку та температури, що пройшов метрологічну атестацію в Українському центрі стандартизації, метрології та сертифікації.

Рассмотрено влияние основных физико-химических факторов на теплозащитные свойства стеклопакетов. Установлено оптимальное значение толщины воздушного пространства между стеклами в стеклопакете, а также наиболее эффективный заполнитель в нем. Приведены способы совершенствования стеклопакетов с целью дальнейшего повышения их теплоизоляционной способности и улучшения эксплуатационных характеристик.

Відомо, що для зменшення теплопровідності вікон усередину склопакета під атмосферним тиском закачують газ аргон, який має низьку теплопровідність. Із часом частина молекул аргону заміщується молекулами повітря, тому існує необхідність перевіряти концентрацію аргону в склопакетах. Мета дослідження - розроблення дешевого та простого у використанні пристрою для експрес-контролю якості енергозберігаючих склопакетів, принцип роботи якого грунтується на залежності електричної міцності від концентрації аргону в газоповітряній суміші. В останніх дослідженнях методів перевірки концентрації аргону в склопакеті пропонується використовувати методи спектрального аналізу, а також фізичні методи аналізу, які включають електрохімічні процеси. Ці методи досить складні й мають велику вартість, тому практично недоступні для покупців. Таким чином, для використання запропонованого нами пристрою потрібно знати залежність електричної міцності від концентрації аргону в газоповітряній суміші. Проведено дослідження залежності електричної міцності суміші аргону й повітря від концентрації повітря та представити модель простого у використанні й доступного за ціною пристрою перевірки концентрації аргону в склопакеті. Для проведення експериментально дослідження була зібрана установка, що включала в себе вакуумну тарілку, вакуумний насос, електрофорну машину, розрядник, вольтметр, балон з аргоном. У процесі дослідження за допомогою штангенциркуля встановлено, на якій найменшій відстані відбувається іскровий електричний розряд між розрядними кулями електрофорної машини, і виміряно напругу розряду. Треба зазначити, що іскровий розряд між кулями електрофорної машини відбувався на значно меншій відстані, ніж між кулями розрядника, який розміщувався під ковпаком вакуумної тарілки з аргоном. Усього було проведено 6 серій експерименту для різних концентрацій. За отриманими даними побудовано графік залежності електричної міцності від концентрації аргону в газоповітряній суміші, який можна використати для калібрування пристрою оцінювання якості склопакетів. Розглянуто будову та принцип дії пристрою контролю концентрації аргону. Визначено, що пристрій повинен містити такі частини: контактні електроди, індикатор струму, кнопка пуску високовольтного генератора, електричний розрядник та стабілізатор AMS1117-3.3. Висновки: у процесі дослідження була встановлена залежність електричної міцності в режимі реального часу за допомогою теоретичних та експериментальних досліджень за розробленою методикою, використовуючи установку для досліду. Побудовано графік залежності електричної міцності від концентрації аргону в газоповітряній суміші.

Відомо, що для зменшення теплопровідності вікон усередину склопакета під атмосферним тиском закачують газ аргон, який має низьку теплопровідність. Із часом частина молекул аргону заміщується молекулами повітря, тому існує необхідність перевіряти концентрацію аргону в склопакетах. Мета дослідження - розроблення дешевого та простого у використанні пристрою для експрес-контролю якості енергозберігаючих склопакетів, принцип роботи якого грунтується на залежності електричної міцності від концентрації аргону в газоповітряній суміші. В останніх дослідженнях методів перевірки концентрації аргону в склопакеті пропонується використовувати методи спектрального аналізу, а також фізичні методи аналізу, які включають електрохімічні процеси. Ці методи досить складні й мають велику вартість, тому практично недоступні для покупців. Таким чином, для використання запропонованого нами пристрою потрібно знати залежність електричної міцності від концентрації аргону в газоповітряній суміші. Проведено дослідження залежності електричної міцності суміші аргону й повітря від концентрації повітря та представити модель простого у використанні й доступного за ціною пристрою перевірки концентрації аргону в склопакеті. Для проведення експериментально дослідження була зібрана установка, що включала в себе вакуумну тарілку, вакуумний насос, електрофорну машину, розрядник, вольтметр, балон з аргоном. У процесі дослідження за допомогою штангенциркуля встановлено, на якій найменшій відстані відбувається іскровий електричний розряд між розрядними кулями електрофорної машини, і виміряно напругу розряду. Треба зазначити, що іскровий розряд між кулями електрофорної машини відбувався на значно меншій відстані, ніж між кулями розрядника, який розміщувався під ковпаком вакуумної тарілки з аргоном. Усього було проведено 6 серій експерименту для різних концентрацій. За отриманими даними побудовано графік залежності електричної міцності від концентрації аргону в газоповітряній суміші, який можна використати для калібрування пристрою оцінювання якості склопакетів. Розглянуто будову та принцип дії пристрою контролю концентрації аргону. Визначено, що пристрій повинен містити такі частини: контактні електроди, індикатор струму, кнопка пуску високовольтного генератора, електричний розрядник та стабілізатор AMS1117-3.3. Висновки: у процесі дослідження була встановлена залежність електричної міцності в режимі реального часу за допомогою теоретичних та експериментальних досліджень за розробленою методикою, використовуючи установку для досліду. Побудовано графік залежності електричної міцності від концентрації аргону в газоповітряній суміші.

This paper reports an ontological approach to designing intelligent decision support to control the quality of multi-layered double-glazed windows within the framework of a virtual instrument-building enterprise (VIE) that produces solar energy complexes. It is shown that improving the efficiency in solving the tasks related to managing the quality of VIE products necessitates the application of an ontological engineering toolset to create a unified knowledge space that would cover the manufacturing phase of a product's life cycle. The methodical basis for making an ontological information-analytical system (OIAS) to manage product quality was the tool platform "TODOS" (Ukraine) whose means were used to synthesize a set of ontological models that make up the intelligent core of OIAS. The OIAS knowledge-based inference procedure has been described when making a decision about a deviation in the manufacturing process that led to the emergence of damage. This procedure implies the implementation of direct and reverse inference based on the knowledge in the ontological environment and makes it possible to identify the sources of defects and damage and generate a solution to eliminating these sources. Procedures have been devised to assess the effectiveness of the development and application of OIAS to automate the quality management of multi-layered double-glazed windows. These procedures employ a set of indicators that reflect both the technical and economic components of the quality control process. It has been shown that during 2019 a typical subcontractor enterprise that applied the developed system managed to reduce the number of defective products by about 73 %. Further research areas have been identified, including the development of methodical means and, based on them, the toolsets for the deployment of industrial ontological quality management systems.