Наведено результати досліджень кривизни поверхні термічно полірованого скла, його геометричних показників (товщини, різнотовщинності, відхилень від площинності та паралельності). Проведено порівняльний аналіз геометричних показників з міцністю скла.

Приведены результаты исследований кривизны поверхности термически полированного стекла, его геометрических показателей (толщины, разнотолщинности, отклонений от плоскостности и параллельности). Проведен сравнительный анализ геометрических показателей с прочностью стекла.

The investigation results of the surface curvature of thermal polished glass, its geometric indexes (thickness, variation in thickness, deviation from plane and parallelism) are presented. The comparative analysis of geometric indexes with glass strength has been carried out.

Висвітлено теоретичні основи утворення тимчасових та залишкових напружень в матеріалах, зокрема у склі. Розглянуто механізм їх ліквідації або створення в результаті термічної обробки скла - відпалу та гартування. Наведено практичні рекомендації щодо відпалу та гартування широкого асортименту скляних виробів, а також способи підвищення механічної міцності та експлуатаційної надійності скла.

Изложены теоретические основы создания временных и остаточных напряжений в материалах, в частности в стекле. Рассмотрен механизм их ликвидации или создания в результате термической обработки стекла - отпала и закалки. Приведены практические рекомендации относительно отпала и закалки широкого ассортимента стеклянных изделий, а также способы повышения механической крепости и эксплуатационной надёжности стекла.

Наведено результати розробки моделі теплових процесів у тунельній печі. Реалізація моделі в середовищі МАTLAB Simulink дозволяє ураховувати витрати енергії у процесі виробництва піноскла. Висвітлено результати моделювання розподілу температур по довжині печі у вигляді осцилограм температури для кожної з 21-ї ділянки печі.

Приведены результаты разроботки модели тепловых процессов в туннельной печи. Реализация модели в среде МАTLAB Simulink позволяет учитывать расходы энергии в процессе производства пеностекла. Освещены результаты моделирования распределения температур по длине печи ввиде осциллограмм температуры для каждой из 21-го участка печи.

Методом ионного распыления составной мишени из элементов Cr, C и Ti между поверхностью натрий-кальциевого стекла и покрытием на базе TiC сформирован оптимизированный по структуре разгрузочный трехслойный композит. Проведены расчеты и анализ химического профиля переходного слоя.

Порівняно поведінку необробленого скла та скла, обробленого плавиковою кислотою. Установлено фактори, що визначають високі балістичні характеристики зміцненого скла.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л430.612

Рубрики:

Гартування

Шифр НБУВ: Ж61063 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано вибір склотвірної системи і склади склоподібних олов'яно-фосфатних захисних плівок для фосфатного скла. Вибрано метод одержання тонких плівок за розчиновою технологією та компоненти склотвірних колоїдних олов'яно-фосфатних розчинів.

Предложена методика оптимального по быстродействию управления режимами охлаждения стеклянных тел вращения при ограничениях на временные и остаточные напряжения, которые возникают в процессе охлаждения. Методика позволяет существенно сократить продолжительность режимов охлаждения.

Наведено результати теоретичних і експериментальних досліджень процесу синтезу тонкошарових склоподібних покрить (ТСП) за розчиновою технологією на поверхні скла з метою надання поверхні заданих властивостей. Розроблено склади ТСП у різних системах, досліджено основні їх властивості. Розглянуто процеси склоутворення з водорозчинних сполук у тонкому шарі. Розраховано парціальні коефіцієнти для розрахунку температури синтезу ТСП заданого складу та його властивостей. Здійснено промислове впровадження забарвлення скла кольоровими ТСП, проведено розрахунок економічної ефективності.

Запропоновано новий підхід щодо застосування золь-гель технології, який грунтується на використанні регульованого процесу гелеутворення багатокомпонентних силікатних розчинів. Розроблено склад покриттів і розчинів та вивчено процес їх гелеутворення. Встановлено можливість використання літійового, натрійового та калійового рідкого скла як основних компонентів розчинів. Вивчено особливості процесу гелеутворення розчинів калійовосилікофосфатної системи та чинники, що впливають на кінетику цього процесу. Досліджено перебіг твердофазових процесів, що відбуваються під час термообробки розчинів, гелів та порошків. Розраховано енергію активації процесу силікатоутворення в синтетичній та кристалічній шихтах. Досліджено кристалізаційну здатність скла, одержаного з синтетичної шихти. Встановлено ефективну дію вологого повітря на зародження кристалів у поверхневому шарі скла. Створено технологію формування склоподібних та склокристалічних покрить на склі, кераміці та сталі. Наведено результати експериментально-промислових випробувань.

Розглянуто механізм утворення тимчасових і залишкових напружень у склі. Вперше здійснено спробу розкладання перехідних напружень, що виникають у процесі гартування на дві складові: залишкову та температурну. Зазначено, що величини цих двох складових, пов'язаних з режимами охолодження, значною мірою визначають ефект зміцнення під час термічного гартування. Розроблено практичні рекоментації щодо оптимізації технологічного процесу гартування скляних виробів, а також запропоновано заходи з забезпечення експлуатаційної надійності гартованого скла.

Досліджено процес пороутворення й об'ємних змін у разі рідкофазного спікання двох складів композиційних матеріалів гідроксиапатит/скло з вмістом наноструктурного гідроксиапатиту 40 і 60 % мас. Установлено, що процес спінення матеріалу під час термообробки є головною причиною утворення складної пористої структури композитів даного типу. В процесі спінення відбуваються макрозміни поверхні й об'єму зразків, які проявляються як втрати їх форми та утворення пузирів, і мікрозміни з перетворенням порової структури, її трансформацією з відкритої на закриту.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л430.611

Рубрики:

Випалювання

Шифр НБУВ: Ж72631 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що модифікація поверхні полімерами з люмінесцентними властивостями знаходить широке застосування в області нанотехнології, біосенсорів і системах визначення біомолекул у розчинах. Як модифікатор поверхні скла для формування адсорбційних наношарів використано олігопероксидний європійвмісний металокомплекс. Структуру наношару досліджено за допомогою методів вимірювання контактного кута змочування поверхні водою та атомно-силової мікроскопії. Перебіг адсорбції та структура наношарів олігопероксидних молекул залежать від концентрації олігопероксиду у розчині та часового інтервалу адсорбції.

Разработана математическая модель ионно-плазменной модификации поверхности стекла при атмосферном давлении.

Пероксидовмісний олігоестер, синтезований на основі хлорангідриду піромелітової кислоти, поліетиленгліколю-9 і трет-бутилгідроксипероксиду використано для хімічної модифікації поверхні скла. Показано, що олігоестер здатний хімічно зв'язуватись з амінованою поверхнею скла. Це підтверджено зміною топографії поверхні та значеннями вільної поверхневої енергії. Модифікована поверхня містить радикалоутворювальні пероксидні групи та характеризується значно вищою гідрофобністю у порівнянні з немодифікованою та амінованою поверхнями.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л430.611

Рубрики:

Випалювання

Шифр НБУВ: Ж28502 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено пошарову зміну величини мікротвердості негартованого скла та скла, гартованого за допомогою повітряного методу, у процесі травлення у суміші фторидної та сульфатної кислот. Встановлено, що її величина залежить від навантаження на індентор і має складний характер зміни в процесі травлення. Мікротвердість гартованого скла є меншою, ніж вихідного, у всіх випадках.

Рассмотрен электротехнический комплекс для измерения температур рабочих потоков низкотемпературной плазмы на основе нестационарного метода динамической термопары.

Рассмотрены основные особенности конструкции печей для термических испытаний стеклянных изделий. Приведено технико-экономическое обоснование перевода печи с электрического нагрева изделий на нагрев природным газом. Рассмотрены 2 схемы установки газогорелочных устройств на печи, а также основные отличия предложенных схем работы агрегата на природном газе. Выполнены технические мероприятия для улучшения технико-экономических показателей работы рассматриваемого агрегата. Установленный комплекс оборудования предусматривает безопасную эксплуатацию и полностью автоматическое регулирование теплового процесса. Предлагаемые технические решения дают возможность улучшить равномерность термической обработки продукции.