Фізико-хімічними методами аналізу досліджено процеси за умов нагрівання сапонітової породи. Обгрунтовано доцільність використання як додатка сапонітової породи для покращання термічних і механічних властивостей керамзитового гравію.

Физико-химическими методами анализа исследованы процессы при нагревании сапонитовой породы. Обоснована целесообразность использования в качестве добавки сапонитовой породы для улучшения термических и механических свойств керамзитового гравия.

The processes resulting from saponite rock heating have been investigated by physical-chemical methods. It has been established the efficiency of saponite rock used as the additive for increasing thermal and mechanical properties of expanded-clay aggregate gravel.

Показано, що хімічна стійкість керамзитового гравію зростає у разі збільшення долі кристалічної фази в структурі, зокрема муліту та кордієриту. Встановлено, що за однакової пористості матеріалу домінуючим фактором є хімічний і фазовий склад керамзитового гравію.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л422.5

Рубрики:

Керамічні пористі заповнювачі для бетону

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив залізовмісних домішок на формування структури і властивостей керамзитового гравію. Встановлено позитивний вплив додатків на підвищення кислотостійкості керамзиту.

Уперше показано можливість спрямованого регулювання фазового складу керамзитового гравію шляхом введення до складу маси магнійзалізовмісної глинистої сировини - сапонітової породи Хмельницької області. З використанням методів фізико-хімічних аналізів установлено закономірності зміни фазового складу структурної в'язкості сапонітової породи за умов нагрівання. У системі глина - сапонітова порода - каолін одержано дані про кераміко-технологічні й експлуатаційні властивості, особливості спучування та фазовий склад керамзитового гравію. Показано взаємозв'язок його підвищеної термостійкості та хімічної стійкості з наявністю новоутворених кристалічних фаз: шпінелі, муліту, кордієриту. Доведено можливість одержання керамзитового гравію з високими показниками коефіцієнта конструктивної якості, міцності, термостійкості, хімічної стійкості на основі глинистих порід різного хіміко-мінералогічного складу.

Розроблено новий спосіб вимірювання температури за випромінюванням, який дозволяє вимірювати значення факторів, які зумовлюють виникнення методичної похибки вимірювання (коефіцієнта випромінювання поверхні об'єкта, параметрів фонового випромінювання та пропускання проміжного середовища) з похибкою, яка не перевищує 1 %. Встановлено, що введення поправки на значення цих факторів в алгоритм опрацювання вихідного сигналу пірометричного перетворювача дозволяє отримати сигнал пірометричного перетворювача пропорційний дійсній температурі об'єкта вимірювання. Розроблений спосіб рекомендовано реалізувати за допомогою сканувального пірометра, створеного на основі промислової моделі пірометра та електромеханічного обертового пристрою. Основні результати роботи запропоновано використовувати під час вимірювання температури поверхні обертових цементних печей.

Розроблено технологічні та теоретичні основи створення пористого теплоізоляційного матеріалу у вихровому апараті. Визначено оптимальні режими його виробництва. Створено вихровий апарат для виробництва гранульованого пористого теплоізоляційного матеріалу, який забезпечує ефективний теплообмін у процесі спучування та можливість контролю процесу даного виробництва. Визначено функціональний взаємозв'язок структурних характеристик пористого матеріалу з його теплофізичними властивостями, що дозволяє їх прогнозувати на стадії виробництва. Установлено теплофізичні властивості нового пористого теплоізоляційного матеріалу та проведено порівняльний аналіз за різними показниками з іншими, близькими за складом, пористими матеріалами. Створено теоретичні основи процесу термообробки нового пористого теплоізоляційного матеріалу у вихоровому шарі у тривимірній постановці. Експериментально визначено залежність між теплофізичними, міцнісними характеристиками готового продукту та термічними режимами його виробництва. Одержано оптимізаційну модель процесу термообробки сировини для даного виробництва, а також математичну модель динаміки потоку газу усередині апарату, на підставі якої розраховано значення поля швидкостей у горизонтальних і вертикальних перетинах апарату. Ця модель дозволяє визначати оптимальні геометричні параметри вихрового апарату та його вузлів, необхідні для конкретного режиму виробництва. Одержано математичну модель витання частинки матеріалу з урахуванням зміни її розмірів залежно від температури у тривимірній постановці для умов сушки у вихровому апараті. Проведено лабораторні дослідження одержаного матеріалу.

Исследована проблема по разработке аналитического метода оценки сырья, вычислению вероятной средней плотности керамзита и температурного интервала вспучивания по химическому, гранулометрическому составам, числу пластичности и показателю консистенции глинистого сырья. Рассмотрены физико-химические и мореологические закономерности вспучивания глин при нагревании. Предложено понятие о критерии соответствия технологических свойств сырья - возможностям обжиговой печи реализовать эти свойства, как основы технологического расчёта процесса становления качества продукта. Внимание уделено закономерностям движения сыпучего материала во вращающихся печах и барабанах и определению основных характеристик пересыпающегося слоя, необходимых для расчётов. Разработаны алгоритмы для реализации математической модели оптимизации обжига керамзита в статическом режиме с использованием ЭВМ и др.

Описано створення керамзиту з мінімальною теплопровідністю для використання як засипку та складову бетонних сумішей. Для визначення оптимальних технологічних параметрів виробництва керамзиту використано метод планування експерименту та оптимізація одержаного рівняння за допомогою методу Лагранжу з умовами Куна - Такера. Створено керамзит з покращеними теплофізичними властивостями для використання як засипку.

Досліджено вплив додатку відходів перлітового порошку освітлення нерафінованої олії на спучування глинистих мас. На підставі диференціально-термічного і електронно-мікроскопічного досліджень, аналізів зміни структурної в'язкості дослідних мас під час нагрівання виявлено взаємозв'язок фізико-хімічних процесів спучування мас і властивостей керамзиту. Фізико-механічними дослідженнями визначено основні якісні показники керамзитового гравію залежно від режимів технологічного процесу. Отримані результати можуть бути використані в технології виробництва керамзитового гравію.