Методами ІЧ- та УФ-спектроскопії вивчено хімічну сумісність рідких мінеральних добрив РКД марки 10-34-0 і КАС-28 з грунтовими гербіцидами алірокс, ласо та харнес. Дослідним шляхом встановлено можливість їх сумісного внесення в агроценозах кукурудзи.

Методами ИК- и УФ-спектроскопии изучена химическая совместимость жидких минеральних удобрений ЖКУ марки 10-34-0 и КАС-28 с почвенными гербицидами алирокс, лассо и харнес. Опытным путем доказана возможность их совместного внесения в агроценозах кукурузы.

Chemical compatibility of liquid mineral fertilizers (of the 10-34-0 and KAS-28 marks) with the soil herbicides Aliroks, Lasso and Harnes has been studied by IR and UV-spectroscopy methods. The possibility of their simultaneous inoculation in corn agrocenosise has been experimentally proved.

The technology of complex preparation for cereal crops Biowheatrex is elaborated. The manufacturing material flows and instrumental-technological schemes are presented. Experimental preparation of Biowheatrex includes water and alkaline extracts of vermicompost and complex of microelements vital for cereal crops. Its optimal concentrations for various agricultural crops were revealed. The physiological mechanisms of winter wheat plants' production process optimization during ontogenesis were studied. Preparation application as the important element of winter wheat cultivation technology is theoretically proved.

Створено технологію переробки органічних відходів агропромислового комплексу методом вермикультивування в біодобриво нового покоління біогумус, яка передбачає правильний підбір компонентів та їх складу для підготовки субстрату до вермикультивування. Шляхом підбору різних варіантів кількості компонентів для підготовки субстрату й оптимізації технологічних режимів вермикультивування обрано варіанти, в яких спостерігається максимальна інтенсивність розмноження червоних каліфорнійських дощових черв'яків, швидкість переробки субстрату та досягається висока якість одержаного органічного добрива біогумус. Наведено результати досліджень щодо його впливу на урожайність та якість кукурудзи. Розроблено технологію одержання біостимулятора вермийодіс, досліджено його вплив на урожайність та якість капусти.

З метою одержання нових стимуляторів росту, які містять мікроелементи, синтезовано та виділено у кристалічному стані комплексні сполуки біометалів (Cu, Zn, Co, Mn) з індоліл-3-оцтовою кислотою. Вивчено їх структуру та склад. Проведено дослідження біологічної активності одержаних комплексів.

Досліджено фізико-хімічні та біологічні властивості гербіцидів. Надано схему описів препаратів. Наведено класифікацію гербіцидів за хімічною структурою. Розглянуто основні фізико-хімічні і біологічні властивості відомих гербіцидів, їх антидотів і синергістрів (азафенідину, барбану, бенсуліду, димексаноу, ептаму, карсилу, мезопразину, морфамквату, оксабетринілу тощо).

На засадах системного та структурно-функціонального підходів вперше висвітлено методологічні принципи та біологічні системи регуляції стійкості культурних рослин проти хвороб шляхом стимулювання захисних механізмів з використанням комплексу природних речовин з еліситорними та поліфункціональними властивостями. Теоретично обгрунтовано та практично реалізовано біотехнологію одержання й застосування мікобіопрепарату із полісахаридів хітину та глюканів гриба трутовика справжнього для захисту рослин від хвороб. Показано, що мікобіопрепарат - малонебезпечна та малокумулятивна сполука, яка не виявляє сенсибілізувальних властивостей й не порушує природної популяції корисної фауни та мікрофлори грунту.

Одержано препарати на основі гумінових кислот, виділених із біогумусу, а також їх композиції з біогенними рамноліпідними ПАР штаму Pseudomonas sp. PS-17. Показано, що розроблені продукти за передпосівного обробітку насіння різних рослин (пшениці, соняшника, сорго, гороху польового) сприяли значному підвищенню морфометричних показників досліджуваних рослин. Результати роботи вказують на перспективність використання створених препаратів на основі гумінових кислот та їх композицій з рамноліпідними ПАР як регуляторів росту та засобів живлення рослин в екологічно безпечних технологіях вирощування важливих сільськогосподарських культур.

Актуальною проблемою біотехнології є створення екологічно безпечних препаратів для рослинництва. З урахуванням екологічної загрози синтетичних засобів пріоритетними є біологічні продукти для рослин. Серед них заслуговують на увагу біогенні поверхнево-активні речовини (біоПАР), що пов'язано з їх фізико-хімічними та біологічними властивостями. Мета дослідження - вивчити вплив поверхнево-активних продуктів мікробного синтезу штаму Pseudomonas sp. PS-17 (рамноліпідних біоПАР) на активність фітогормонів для створення комплексних регуляторів росту рослин. Вплив супернатанту культуральної рідини (СКР) і рамноліпідного біокомплексу (РБК) на активність фітогормонів визначено у біотестах на ауксини, цитокініни, гібереліни. Показано, що у композиціях РБК із фітогормонами підвищується їх активність: ауксинів - на 28 % (індоліл-3-оцтова кислота) і 63 % (індоліл-3-масляна кислота), гіберелінів - на 30 %, цитокінінів - на 24 - 30 % (у порівнянні з варіантами без ПАР). Схожий стимулювальний вплив на фітогормони встановлено і для препарату СКР, крім того, він проявляв фітогормоноподібну дію. Результати доводять перспективність рамноліпідних ПАР для створення екологічно безпечних комплексних регуляторів росту рослин.

Розробка екологічно безпечних препаратів з антимікробною активністю та інгібувальним ефектом відносно мікроорганізмів-фітопатогенів для захисту рослин. Мета дослідження - визначити антимікробну активність композицій алілтіосульфанілату (АТС) і метилтіосульфанілату (МТС) з поверхнево-активним рамноліпідним біокомплексом (РБК) щодо фітопатогенів Аgrobacterium tumefaciens та Сlavibacter michiganensis. Дослідження in vitro антимікробної дії композицій на основі похідних тіосульфокислот (АТС і МТС) і РБК щодо мікроорганізмів-фітопатогенів А. tumefaciens і С. michiganensis за їх мінімальними інгібувальними й бактерицидними концентраціями. Вивчення впливу біоПАР на проникність клітинних мембран бактерій. Показано, що композиції МТС і АТС з РБК є більш активними та мають менші значення мінімальних інгібувальних і бактерицидних концентрацій, ніж АТС і МТС окремо - у середньому на 50 %. Висновки: результати доводять перспективність використання рамноліпідних біогенних поверхнево-активних речовин для створення високоефективних комплексних агробіопрепаратів для захисту рослин.

Створення біологічних препаратів для органічного землеробства має включати дослідження взаємодій мікроорганізмів - складових біопрепаратів, з представниками природньої мікробіоти агроценозів. Як мікроорганізм - типовий представник епіфітної і грунтової мікробіоти авторами було обрано вид Bacillus megaterium. Мета дослідження - вивчення впливу бактерій штамів Lactobacillus plantarum ОНУ 12 і Bacillus megaterium ОНУ 484 на проростання і ріст сіянців пшениці. Було проведено дослідження стимулювальних властивостей бацил штаму B. megaterium ОНУ 484, лактобацил штаму L. plantarum ОНУ 12 та їх суміші, та здатність даних мікроорганізмів до формування біоплівок. Показано, що за сумісної інокуляції бактеріями біологічного препарату L. plantarum ОНУ 12 та представником грунтової мікробіоти B. megaterium ОНУ 484 зменшення стимуляційного впливу не відбувалося. Навпаки, найбільш стимулювальний вплив на ріст рослин як за умов гідропоніки, так і у грунті чинили обробки сумішшю L. plantarum 12 + B. megaterium ОНУ 484 та окремим штамом B. megaterium ОНУ 484. У гелі середня довжина кореня сіянців збільшувалась на 8,0 - 16,9 %, а середня висота сіянців - на 8,8 - 24,3 %. За умов грунту схожість насіння підвищувалася на 7,0 %, середня висота сіянців - на 7,6 %, а середня довжина кореня - на 13,1 %. На корінцях пшениці лактобацили і бацили у суміші були здатними утворювати сформовану біоплівку з добре розвинутим матриксом. Висновки: за присутності представника мікробіоти грунту B. megaterium 484 стимуляційні властивості лактобацил біопрепарату підвищувалися. Штам B. megaterium 484 сам по собі виявився активним стимулятором росту рослин.

Мета роботи - розробка оптимального методу синтезу нових полізаміщених тієнілпіролів і їх дослідження як стимуляторів росту зернових культур. Шляхом ступінчастих реакцій було розроблено препаративні методики синтезу 4-(5-карбокситіофен-2-іл)-3,5-диметил-1H-пірол-2-карбонової кислоти, 5-(5-карбокситіофен-2-іл)-2,4-диметил-1H-пірол-3-карбонової кислоти та етил-4-(4-аміно-5)-етоксикарбоніл(тіофен-2-іл)-3,5-диметил-1H-пірол-2- карбоксилату. Найбільш перспективною для дослідження рістстимулюючої активності на насінні зернових стала 4-(5-карбокситіофен-2-іл)-3,5-диметил-1H-пірол-2-карбонова кислота. Було одержано 4-(5-карбокситіофен-2-іл)-3,5-диметил-1H-пірол-2-карбонову та 5-(5-карбокситіофен-2-іл)-2,4-диметил-1H-пірол-3-карбонову кислоти, в яких як вихідні сполуки використовували етил 4-ацетил-3,5-диметил-1H-пірол-2-карбоксилат та етил 5-ацетил-2,4-диметил-1H-пірол-3-карбоксилат. Дією реагенту Вільсмайєра - Хаака на останні виділено відповідні піроли з хлоровінілкарбальдегідним фрагментом, пост-циклізація яких з етиловим естером тіогліколевої кислоти та наступним гідролізом призводить до утворення тієнілпіролдикарбонових кислот. Дослідження фізіологічної активності синтезованих сполук проводили на насінні різних сортів пшениці та ячменю. Висновки: шляхом послідовних реакцій синтезовано невідомі раніше тієнілпіролкарбонові кислоти та їх естери. Виявлено особливості дослідження цих сполук як стимуляторів росту рослин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.141.2*871 + П214.1-434 + Л337.4

Рубрики:

Pseudomonas

Олійні культури

Шифр НБУВ: РА427767 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ацилізотіоціанати – перспективний клас органічних сполук, який представлений у рослинному світі та може бути використаний у синтезі дизаміщених тіосечовин і різних гетероциклів. Для цих похідних характерні рістрегулююча, антибактеріальна, фунгіцидна, цитотоксична та інші види активності. Модифікація ацилізотіоціанатів фрагментами заміщених аміноарилкарбонових (сульфо) кислот перспективна, оскільки деякі з них (антранілова, п-амінобензойна кислоти) є попередниками синтезу ауксинів та інших природних сполук. Важливий аспект – їхня комбінована дія, як-от одночасний прояв фунгіцидної та ріст-регулювальної активності. Отже, актуальним є синтез нових заміщених (циклоалкілкарбонілтіоуреїдо)арил-(бензил-)карбонових (сульфонових) кислот як перспективних регуляторів росту рослин з антибактеріальною активністю. Мета роботи – пошук ефективних сполук із рістрегулюючою та протимікробною активністю серед заміщених (циклоалкілкарбонілтіоуреїдо)арил-(бензил-)карбонових (сульфонових) кислот. Використали методики органічного синтезу, фізичні й фізико-хімічні методи аналізу органічних сполук (ІЧ-, ЯМР 1Н-спектроскопія, хромато-мас-спектрометрія, елементний аналіз). Дослідження на протимікробну активність виконали на стандартних штамах бактерій і грибів (S. aureus ATCC 25923, E. coli ATCC 25922, P. aeruginosa ATCC 27853 та C. albicans ATCC 885-653). Вплив синтезованих сполук на показники росту оцінювали на пшениці (сорт Гром). Запропоновано «in situ» метод формування заміщених (циклоалкілкарбонілтіоуреїдо)арил-(бензил-)карбонових (сульфонових) кислот. Показано, що останні легко формуються послідовною взаємодією циклопропанкарбоніл хлориду, амонію ізотіоціанату та аміноарил-(бензил-)карбонових, сульфанілової кислот або сульфаміду. Дані 1Н ЯМР-спектрів показали особливості будови синтезованих сполук: наявність синглетних сигналів протонів карбамідної, тіоамідної та карбоксильної груп, мультиплетних сигналів метинового та метиленових протонів циклопропанового фрагмента. Встановлено, що синтезовані сполуки характеризуються помірною антимікробною активністю щодо S. aureus і P. aeruginosa (MIК 50 мкг/мл, MБК 100 мкг/мл), чималою протигрибковою активністю проти C. albicans (MIК 25–50 мкг/мл, MФК 25–50 мкг/мл). Виявили ряд сполук, що є ефективними регуляторами росту пшениці, за ауксиноподібною дією перевершують природний аналог гетероауксин (3-індолілоцтову кислоту). Розробили одностадійний метод синтезу заміщених (циклопропанкарбонілтіоуреїдо)арил-(бензил-)карбонових(сульфонових) кислот. Дослідили фізико-хімічні властивості синтезованих сполук, використавши комплекс методів (ІЧ-, 1Н ЯМР-спектроскопія, хромато-мас-спектрометрія, елементний аналіз), виявили особливості їхньої будови. Синтезовані сполуки мають помірну антимікробну, високу протигрибкову активність і рістстимулюючу активності.