Досліджено процес випарювання електролітичного лугу заводу каустичної соди. Показано, що середній розмір кристалів осаду зменшується внаслідок додавання розсолу хлориду натрію заводу калійних добрив. У цьому випадку фільтрувальні властивості суспензії погіршуються, а осад солі має підвищену адгезію до твердих поверхонь. Установлено, що причиною зазначеного є не наявність домішок калію в галітових розсолах заводу калійних добрив, а недостатнє їх очищення від домішок магнію, внаслідок чого його концентрація є в 3-4 рази вищою, ніж в очищеному розсолі з природного галіту.

Приведены результаты исследования влияния строения солей четвертичных аммониевых оснований на разделение суспензии карбонатного шлама в производстве гидроксида натрия химическим способом. Изучено влияние различных факторов на устойчивость суспензии.

Вивчено вплив гідродинамічних чинників і температури на кінетику передачі ентальпії та масопередачі. Одержано розрахункові залежності, що дозволяють вираховувати гідравлічний опір контактних пристроїв і коефіцієнти передачі ентальпії і масопередачі. Виконано теоретичний аналіз впливу випаровування води на процес абсорбції діоксиду вуглецю й діоксиду сірки дистилерною рідиною. Одержано розрахункові рівняння, що дозволяють ураховувати цей вплив. Їх застосовано до вдосконалення математичної моделі апарата для випарювання сольових розчинів у прямому контакті з газом. Розроблений апарат для випарювання дистилерної рідини топковими газами випробувано за умов діючого підприємства. Наведено рекомендації до застосування цього апарата у содовому виробництві.

На прикладі розчинів-імітатів досліджено агресивність гіпохлоритовмісних стічних вод до та після взаємодії з органовмісними стічними водами. Встановлено, що за низьких концентрацій вони корозійно агресивніші, ніж водогінна вода. З додаванням імітату органовмісних стічних вод їх агресивність знижується до рівня водопровідної води, імовірно, через нейтралізацію гіпохлориту та утворення продуктів окиснення органічних сполук з адсорбційними властивостями. Для посилення взаємодії гіпохлориту з органічною сполукою та пришвидшеного падіння агресивності гіпохлоритних стоків доцільно інтенсифікувати реакції окиснення, застосовуючи каталізатори та ультразвукову обробку.