Дослідженно властивості шламів содових виробництв. Відзначено, що ці властивості залежать від сировинних і технологічних особливостей содових виробництв. Вивчено можливість значних змін якісних характеристик шламів. Особливу увагу приділено переробці шламів на товарні продукти. Зроблено висновки про можливість створення уніфікованої технологічної лінії для випуску широкої гами продуктів із відходів содового виробництва.

Наведено спосіб одержання хімічно осадженого карбонату кальцію, де сировиною запропоновано використовувати дистилерну рідину виробництва кальцинованої соди аміачним способом і надлишкові маточні розчини виробництва очищеного гідрокарбонату натрію. Вивчено вплив різних параметрів процесу осадження на властивості одержуваного продукту. Виведено кінетичну модель процесу, яка описує залежність ступеня осадження іонів кальцію від часу і температури.

Досліджено закономірності процесу абсорбції сірководню. Розроблено наукові засади проектування апаратури для очищення скидних газів содового виробництва від сірководню. Висвітлено кінетику абсорбції сірководню технологічними рідинами содової промисловості на протитечійних провальних тарілках. Розглянуто вплив геометрії тарілки та затримки на ній рідини на відносну інтенсивність абсорбції сірководню та двооксиду вуглецю. Знайдено гідродинамічні умови, за яких витрата активного компонента абсорбенту на реакцію з двооксидом вуглецю мінімальна. Визначено хімічну єдність зазначених абсорбентів за сірководнем. Отримано кінетичні рівняння. Для порівняння ряд дослідів виконано з розчином їдкого натру. На підставі даних спроектовано та побудовано дослідну установку для очищення газів від сірководню, яку запроваджено у промислове виробництво. Розроблено математичну модель дослідної установки для перевірки адекватності залежностей, отриманих на лабораторній установці. Відзначено, що у разі корекції співмножників рівняння адекватно описують процес. Отримано графіки для перевірки допустимого ступеня рециркуляції абсорбенту, за умов заданого ступеня очищення. Запропоновано рекомендації для промислового впровадження установки очищення скидних газів содового виробництва від сірководню.

Запропоновано спосіб одержання високодисперсного хімічно осадженого кальцій карбонату з рідких відходів содового виробництва - дистилерної рідини виробництва кальцинованої соди і надлишкового маточного розчину виробництва очищеного натрій бікарбонату. Якість одержаного продукту повністю відповідає вимогам до сучасних наповнювачів.

Рассмотрены вопросы применения отходов содового производства для промышленного получения мелиоранта, комплексной минеральной добавки и сухой строительной шпатлевки; предпосылки для поиска рациональных путей использования отходов для получения указанных продуктов.

Рассмотрены отходы содового производства, способы переработки хлорида кальция, а также применение выпарных аппаратов при производстве хлорида кальция из отходов содового производства. Доказана целесообразность применения многокорпусной выпарной установки с принудительной циркуляцией раствора при производстве хлорида кальция.

Перспективним напрямком у вирішенні екологічних проблем содової галузі є розробка маловідходних ресурсозберігаючих технологій, які полягають у переробці цінних компонентів відходів з одержанням товарних продуктів. Мета роботи - встановлення оптимальних умов одержання карбонату кальцію із заданими властивостями з рідинних відходів содового виробництва. Хімічно осаджений карбонат кальцію застосовується як наповнювач і повинен мати певні фізико-хімічні властивості. Для одержання продукту необхідної якості процес осадження карбонату кальцію проводили з дистилерної рідини, що є відходом виробництва кальцинованої соди і містить значну кількість іонів кальцію, і надлишкового маточного розчину виробництва очищеного гідрокарбонату натрію, до складу якого входять карбонатні та гідрокарбонати і іони. Встановлено залежність насипної густини і питомої поверхні осадів карбонату кальцію і ступеня його осадження від таких технологічних параметрів: способу змішування вихідних розчинів, концентрації і мольного співвідношення реагентів, температури і часу протікання реакції. Висновки: визначено оптимальний режим процесу осадження і розроблено принципову схему виробництва карбонату кальцію, якість якого відповідає сучасним вимогам щодо високої дисперсності, низької насипної густини і розвиненої питомої поверхні продукту.