Запропоновано підхід щодо опису процесу сажоутворення у полум'ї рідинних вуглеводневих палив з недостачею окиснювача. Одержано кінетичне рівняння утворення та вигоряння сажі у такому полум'ї, яке задовольняє експериментальним даним.

Досліджено процеси модифікації поверхні технічного вуглецю марки К354 водними розчинами карбоксилвмісних олігоестерів, які синтезовано на основі диметилтерефталату, пентаеритриту та фталевого ангідриду, взятих у мольному співвідношенні 2:3:3. Встановлено залежність диспергуючої здатності олігоестеру від концентрації і pH його водного розчину, а також концентрації пігменту у пігментній пасті. Знайдено оптимальні параметри процесу диспергування, які запропоновано використовувати під час одержання технічного вуглецю з модифікованою поверхнею.

Установлено влияние строения и происхождения образцов технического углерода, а также условий их термообработки (температуры, природы газовой среды), предварительной пропитки активирующими добавками и других факторов на конечные характеристики углеродных аэрогелей - плотность, удельную поверхность, сорбционную способность.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л252.30

Шифр НБУВ: Ж28350 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследована кинетика окисления беззольной сажи марки К354 в исходном состоянии, после ее модификации концентрированной азотной кислотой и последующего введения в нее каталитически активной добавки. Получены кинетические параметры процесса окисления сажи с катализатором. Показано, что константа скорости каталитической реакции на три порядка больше, чем у реакции окисления сажи, обработанной азотной кислотой.

Експериментально досліджено процес диспергування в кульовому млині побічного продукту виробництва ацетилену - сажі. Вивчено кінетику впливу зміни інтенсивності на диспергування сажі в кульовому млині та розраховано константу швидкості диспергування. Перевірено та показано, що побічний продукт виробництва ацетилену - сажа - після диспергування можна успішно застосовувати як пігмент для колорування в чорний колір різних полімерних матеріалів за виробничих умов, а також для виготовлення чорних (сірих) фарб та емалей.

На лабораторній установці проточного типу вивчено закономірності процесу утворення технічного вуглецю під час перетворення 1-метилнафталіну в суміші з азотом і киснем за температур 1673 - 1873 К. Показано, що за ізотермічних умов перебігу процесу питома поверхня утвореного технічного вуглецю зростає з підвищенням температури реакційної зони, зменшенням концентрації 1-метилнафталіну і збільшенням мольного співвідношення кисень : вуглеводень у вихідній суміші.

Вивчено каталітичну активність оксиду міді в реакції сажі з киснем повітря при введенні каталізатора в зразок різними способами. Показано, що оксид міді, введений у зразок у вигляді ацетату міді з ефірного розчину, прискорює окиснення сажі при 700 К приблизно в 110 разів, із водного розчину - в 300 разів, а введений у вигляді мідь-полімерного карбоксилатного комплексу - в 460 разів. Зроблено припущення, що різниця в каталітичній активності оксиду міді, введеного різними способами, зумовлена нерівномірністю його розподілу по поверхні сажі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л252.3

Рубрики:

Сажа

Шифр НБУВ: Ж28350 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л252.3

Рубрики:

Сажа

Шифр НБУВ: Ж28350 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Для изучения фазовых превращений сажи при ударном сжатии впервые использованы цилиндрические ампулы сохранения без центрального стержня. Обнаружены существенные различия в закономерностях превращений при ударном сжатии в таких ампулах и в ампулах кольцевого типа (с центральным стержнем), использующихся ранее для изучения фазовых превращений углеграфитовых материалов.

Наведено результати експериментальних досліджень впливу концентрації вуглецевої сажі в індустріальній оливі И-30А на зносостійкість трібологічної системи сталь - олива - бронза. Припускається, що вуглецева сажа, отримана електродуговим методом за лабораторних умов, складається з конгломератів мікро- та наночастинок вуглецю, розміри яких знаходяться у широкому діапазоні - від нанометрів до десятих часток міліметрів. Наведено методику, матеріали та обладнання для проведення експериментальних досліджень зносостійкості деталей трібосистеми сталь - бронза на машині тертя СМЦ-2. Методика досліджень передбачала варіювання двома незалежними факторами: концентрація вуглецевої сажі в індустріальній оливі И-30А та зовнішнє навантаження. Незмінними факторами залишались швидкість ковзання, контурна площа контакту та початкова температура трібосистеми. Отриманні експериментальні данні надали можливість встановити дві головні закономірності, що характеризують процес тертя та зношування в досліджуваній трібологічній системі. Перша закономірність розкриває вплив концентрації вуглецевої сажі в індустріальній оливі И-30А та зовнішнього навантаження на момент тертя в парі сталь - бронза. Друга закономірність розкриває вплив тих самих факторів на зносостійкість деталей, що піддавались випробуванням на машині тертя. Отриманні закономірності корелюють між собою та визначають область раціональної концентрації вуглецевої сажі в індустріальній оливі И-30А, яка була застосована як мастильний матеріал у трібологічній системі, що піддавалась випробуванням. Наведено дослідження поверхонь деталей тертя на атомно-силовому мікроскопі "Solver Р47-Pro" фірми виробника NT-MDT. Такі дослідження надали можливість розкрити механізм модифікації поверхневого шару сталі та бронзи наночастинками вуглецю за їх взаємодії в трібологічній системі під час тертя.