Проведено огляд літературних джерел електротермічного та газовідновного методів одержання фосфору. Проаналізовано стан фосфатної сировинної бази України. Зазначено, що Україна зараз немає фосфатної сировини, придатної для одержання фосфору електротермічним методом. За даних умов висококремнисті фосфатні руди можуть використовуватися в технології фосфору без будь-якої підшихтовки.

Для просіювання гідрокарбонату натрію рекомендовано чотириприймальний шафовий розсів типу ЗРШ 1-4. Наведено вибрану технологічну схему руху матеріалу в секціях розсійника і результати дослідів з просіювання гідрокарбонату натрію. Визначено очікувану продуктивність розсійника типу ЗРШ 1-4.

Рассмотрены история промышленного производства фосфатов и последние достижения в области практического применения фосфатных материалов. Освещены вопросы синтеза, применения, а также свойства таких фосфатов, как гидроксоапатит, фтороапатит, хлороапатит, бромоапатит, оксиапатит, карбонатсодержащий апатит, апатиты кадмия, ортофосфаты кальция (аморфный фосфат кальция, трикальций фосфат, октакальцийфосфат, тетракальцийфосфат), фосфаты магния, алюминия и редкоземельных элементов, двухмерные слоистые фосфаты (фосфат циркония, уранилфосфат, ванадилфосфат), фосфаты с трехмерной пространственной структурой, а также порошковые и конденсированные фосфаты. Описано производство фосфатных стекол и стеклокерамики.

Наведено результати сумісного відновлення трикальційфосфату з сульфатами лужних металів природним газом. Показано, що за рахунок введення до складу фосфатної шихти сульфатів лужних металів і збільшення модуля кислотності шихти знижується температурний режим газовідновної переробки до 1000 - 1100 °C. Твердий залишок після відновлення складається з силікатів лужних та лужноземельних металів і може використовуватися в технології виробництва скла.

Обгрунтовано необхідність оптимізації напівгідратно-дигідратного способу виробництва екстракційної фосфорної кислоти. На базі відповідних розрахунків і виконаних дослідів розроблено принципову схему процесу. Встановлено, що швидкість гідратації напівгідрату сульфату кальцію та гранулометрічні показники кристалів фосфогіпсу залежать від технологічних та гідродинамічних умов.

Ключ. слова: экстракционная фосфорная кислота, гексафторкремниевая кислота, фосфоритное сырье
Індекс рубрикатора НБУВ: Л242.3

Рубрики:

Фосфорна кислота. Фосфати

Шифр НБУВ: Ж28350 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено принципову технологічну схему безвідходного процесу одержання екстракційної фосфорної кислоти з використанням хімічної технології переробки фосфогіпсу. Запропонована математична модель дозволяє автоматизувати розрахунки процесу розкладу фосфогіпсу в апараті з пневмогідротранспортом взаємодіючих фаз.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л242.3

Рубрики:

Фосфорна кислота. Фосфати

Шифр НБУВ: Ж14738 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертацію присвячено вивченню кінетики перекристалізації напівгідрату сульфату кальцію в дигідрат в фосфорнокислотних розчинах. Встановлено,що швидкість гідратації напівгідрату та гранулометричний склад кристалів, що утворюються, залежать від способу осадження напівгідрату, а також від технологічних і гідродинамічних умов проведення процесу. Запропоновано математичну модель циркуляційних потоків рідкої фази та гідродинаміки моно- і полідисперсної твердої фази в кристалізаторі. Одержано аналітичні залежності та розроблено методику розрахунків для кінетичної оцінки процесу перекристалізації напівгідрату в фосфогіпс, яка дозволяє прогнозувати дію домішок. Розроблена принципова схема напівгідратно- дигідратного способу виробництва екстракційної фосфорної кислоти.

Синтезовані три групи нових гідратованих твердих розчинів фосфатів різної протонізації. Сформульовані закономірності їх утворення. Встановлені кореляції між умовами їх синтезу, складом та властивостями. Показані шляхи керування цими характеристиками. Визначена послідовність фізико-хімічних і структурних перетворень, які супроводжують зневоднення гідратованих твердих розчинів фосфатів. Встановлені основні закономірності їх термолізу. Досліджений взаємозв'язок між природою катіона, енергетичним станом протоновмісних груп та глибиною процесів аніонної конденсації, що реалізуються під час утворення безводних твердих розчинів ди- та циклотетрафосфатів. Показані перспективні області практичного використання синтезованих фосфатів.

Розглянуто питання використання хімічної енергії викидних фторовмісних сполук у виробництві фосфорних добрив. Проведено потенціометричні, тензиметричні та термодинамічні дослідження особливостей поведінки фторовмісних сполук у виробництві екстракційної фосфорної кислоти. Вперше одержано вірогідні дані щодо значень констант іонізації гексафтор- та пентафторсиліцієвої кислот. Виявлено якісний і кількісний склад фторидних сполук у газовій фазі над технологічними розчинами, які вміщують продукційну екстракційну фосфорну кислоту, її солі, фторидні та фторсиліцієві сполуки. Визначено механізм трансформації гексафторсилікатів кальцію та магнію у дифториди даних металів залежно від величини pH. Наведено нові дані, які дозволили обгрунтувати можливість практичного використання гексафторсилікатних сполук для переробки низькогатункової фосфорної сировини.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретичні та практичні питання формування технічних фосфатних матеріалів заданого складу та структури, які виявляють властивості люмінофорів, пігментів, каталізаторів, мікродобрив, преміксів шляхом термолізу акваамінофосфатів перехідних металів. Наведено відомості про використання акваамінофосфатів міді(II) - цинку як нових мікроелементних композицій за вирощування кукурудзи. Досліджено люмінесцентні властивості подвійних фосфатів.

Висвітлено фізико-хімічні основи, властивості й особливості застосування фосфору і його сполук. Описано технологічні процеси одержання елементарного фосфору, фосфорної кислоти та мінеральних добрив на їх основі. Розкрито фізико-хімічні засади сульфатокислотного розкладання природних фосфатів, зокрема нітратною кислотою, одержання подвійного суперфосфату та преципітату, фосфатів амонію і амофосу, дигідро- і гідроортофосфату амонію. Наведено загальні відомості про змішані та рідкі фосфоровмісні добрива.

Проаналізовано інформацію про сучасні розробки щодо утилізації фосфогіпсу. Тільки декілька напрямів дають перспективу масштабного використовування як свіжосформованого фосфогіпсу, так і фосфогіпсу, накопиченого у відвалах. За умов України проводяться роботи з використання фосфогіпсу для виготовлення будівельних матеріалів, а також для заповнення відпрацьованих шахт і заміни грунту у разі створення насипів деякого типу.

Изложены данные краткого анализа развития научных подходов ретроспективных и современных публикаций к изучению термохимии и термодинамики процессов термической диссоциации и восстановления фосфата кальция окисью углерода и твердым углеродом при взаимодействии чистых фаз и природных фосфатов с участием кремнезема и глинозема. Отмечены различные интерпретации результатов термодинамических расчетов опытных данных и основной вклад П. В. Гельда и О. А. Есина в критический анализ литературных данных, опубликованных до 1957. Приведены отличительные особенности развивавшиеся в последующие годы представления о термодинамике и механизме восстановления трикальцийфосфата и промежуточных соединений применительно к температурно-временным условиям получения фосфора электротермическим способом. Результаты использованы для термодинамического моделирования процесса выплавки феррофосфора в дуговых электропечах с использованием фосфорита украинских месторождений.

Рассмотрен процесс обжига шихты сплава электротермии с содой. Термографирование гранул шихты сплава с содой проведено на установке с программным регулятором температуры ПРТ-1000м и низкочастотным термографическим регистратором НТР-70.

Исследовано влияние технологических параметров процесса получения экстракционной фосфорной кислоты на равновесный состав системы S - Ca - F - P - H - O с помощью программного комплекса "Селектор".

Надано стратегію попередження екологічної загрози від нагромаджень фосфогіпсу, що полягає в розробленні методів та впровадженні комплексу заходів технологічного плану, які спрямовані на уникнення загрози від існуючих звалищ і попередження забруднення шкідливими домішками фосфогіпсу в процесі виробництва екстракційної фосфорної кислоти.

Приведены систематизированные данные об источниках образования и выделения фосфина, физико-химических свойствах и реакционной способности его молекулы. Раскрыты кинетические закономерности и механизмы окисления фосфина в жидкой фазе металлокомплексами и кислородом, катализируемого галогенидными комплексами меди (I,II) и железа (II,III). Представлены результаты исследования кинетики и механизма окисления фосфина металлокомплексными соединениями, нанесенными на носители различного происхождения, оказывающие существенное влияние на состав поверхностных комплексов, а следовательно, на их активность. Обобщены результаты по киненике и механизмам окисления фосфина кислородом воздуха, катализируемого комплексами Cu(II) - Pd(II) и Cu(II) - Hg(II), закрепленными на оксидных носителях. Описаны некоторые технологические аспекты получения катализаторов, представлена установка для импрегнирования углеродных волокнистых материалов каталистическим раствором. Внимание уделено анализу способов очистки газов от фосфина, реализации их в фосфорном производстве, а также анализу состояния разработок средств защиты органов дыхания от фосфина.