Вивчено вплив вихідного співвідношення реагентів та концентрації води в системі на ступінь добування фтороводню з метою створення високоефективного технологічного процесу утилізації некондиційних розчинів азотної кислоти та оксидів азоту, які містять інгібуючі домішки. Доведено, що швидкість добування фтороводню прямо пропорційна концентрації азотної кислоти та вихідному співвідношенню реагентів і обернено пропорційна вмісту ортофосфорної кислоти. Визначено оптимальні параметри процесу. На основі експериментальних даних одержано математичні залежності.

Вивчено вплив технологічних і гідродинамічних параметрів на процес одержання розчинів азотного ангідриду в азотній кислоті. Показано, що ефективність колонки залежить від лінійної швидкості парів і щільності зрошення. Знайдено залежність числа теоретичних тарілок від щільності зрошення за умов постійної швидкості парів і визначено оптимальні параметри процесу.

Визначено можливі напрямки маловитратної модернізації виробничого комплексу азотна кислота - аміачна селітра за відсутності у підприємств власних коштів на спорудження нових виробництв з метою зниження собівартості та розширення асортименту продукції, яка виробляється.

Розглянуто можливі способи утилізації некондиційних розчинів. Показано, що під час повторного застосування розчини можуть бути регенеровані методом ректифікації, у разі відсутності споживання після попереднього добування фтороводню за допомогою реагентів перероблені в рідкі оксиди азоту і далі методом прямого синтезу в концентровану азотну кислоту та водний розчин азотної кислоти, який є сировиною для виробництва азотних та складних мінеральних добрив. Розраховано основні техніко-економічні показники схем переробки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л224.45-1

Рубрики:

Виробництво азотної кислоти з окислів азоту (прямий синтез концентрованої азотної кислоти)

Шифр НБУВ: Ж14738 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено вплив реагентної обробки води інгібітором Ф-1 та диспергентами ГІПАН і ТРИЛОН-Б на величину корозії у теплообмінній апаратурі виробництва концентрованої азотної кислоти. Наведено вихідні дані для роботи водообігового циклу даного виробництва й описано технологічний процес обробки.

Проведено експериментальні дослідження впливу на процес окиснення оксиду азоту (II) киснем: тиску, температури, об'ємної частки оксиду азоту (II) та кисню в газі, лінійної швидкості газу, а також розвиненої поверхні насадки. Наведено математичну модель процесу, яка адекватно описує процес за динамічних умов з використанням насадки та без неї. Запропоновано методику регулювання співвідношення процесів окиснення й абсорбції в процесі кислотоутворення в абсорбційних колонах виробництва азотної кислоти.

Подано огляд робіт, виконаних науково-технічним центром СДВП "Об'єднання "Азот" щодо випробування нових каталітичних систем процесу окиснення аміаку.

Запропоновано технологію утилізації відходів виробництва концентрованої азотної кислоти на біохімічних спорудах СДВП "Об'єднання Азот" під час проведення консервації технологічного обладнання. Наведено механізм утилізації сполук, що містять азот, на установках БХО підприємства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л224

Рубрики:

Азотна кислота. Нітрати

Шифр НБУВ: Ж14738 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены обобщенные результаты обработки систем оборотного водоснабжения производств уксусной и азотной кислот композицией: ингибитор коррозии - диспергенты фосфатов и железа за последние два года.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л224.420.3

Рубрики:

Контактне окислення аміаку в окисли азоту

Шифр НБУВ: Ж14738 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л224

Рубрики:

Азотна кислота. Нітрати

Шифр НБУВ: Ж14738 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати лабораторних і дослідно-промислових досліджень каталітичних процесів під час окиснення аміаку повітрям і киснем, які стали основою для розробки пропозицій з удосконалення існуючої технології виробництва азотної кислоти під тиском 0,716 МПа: оксидний цирконій-кобальтовий і цирконій-залізний каталізатори, високоефективний реактор з об'ємним розташуванням каталітичного елементу та циркуляційна схема для одержання азотної кислоти із застосуванням кисню. Показано, що запропоновані науково-технічні розробки дозволяють знизити рівень матеріальних, енергетичних і капітальних витрат, поліпшити екологію виробництва за рахунок скорочення одноразових і безповоротних втрат металів платинової групи, зменшення вмісту закису азоту в газах, що викидаються, до 60 - 70 ррm і зменшення об'ємів апаратів.

Досліджено вплив природи оксидного компонента, який містить цирконій, зв'язуючого компонента, модифікуючих домішок та температури термообробки на фазовий склад, питому поверхню, пористу структуру, механічну міцність оксидного каталізатора високотемпературного окиснення аміаку у виробництві азотної кислоти. На підставі досліджень запропоновано технологію, яка дозволяє регулювати текстурні властивості й одержувати оксидний каталізатор із потрібними експлуатаційними характеристиками.

Исследован процесс образования оксида азота (I) в производстве азотной кислоты. Это связано с выбросами в атмосферу закиси азота, способствующей разрушению озонового слоя и парниковому эффекту в атмосфере. Получены данные по оптимальному проведению процесса при соответствующих технологических параметрах, позволяющих минимизировать образование закиси азота непосредственно в контактном аппарате.

Розроблено новий спосіб організації газофазних гетерогенно-каталітичних хімічних перетворень із використанням каталізатора (без носія) у вигляді аерозолю ультрамалих частинок. Зазначено, що каталітична система може бути моно- чи полікомпонентною механічною сумішшю індивідуальних хімічних речовин. Наведено результати лабораторних досліджень процесів окиснення органічних і неорганічних сполук, які містять азот, і процесу відновлення оксидів азоту в аерозолі каталітично-активних наночастинок. Визначено деякі основні положення нового напрямку у технології здійснення газофазних каталітичних процесів, що є аерозольним каталізом, який здійснюється у реакторі з комбінацією псевдорозрідженого шару інертних частинок і циркулюючим шаром дрібнодисперсного каталізатора. Проаналізовано переваги даного методу у порівнянні з традиційними. Викладено основні технічні рішення щодо практичного застосування аерозольного каталізу для процесів окиснення аміаку у виробництві азотної кислоти та термокаталітичного знешкодження промислових відходів, які мають зв'язаний азот. Наведено результати проектних розробок і пілотних випробувань, які підтверджують виробничу спроможність запропонованої технології стосовно процесу знешкодження органічних відходів, що містять азот. Виявлено економічну ефективність використання аерозольного каталізу у процесах виробництва азотної кислоти та знешкодження відходів зі зв'язаним азотом.

Досліджено процес окиснення оксиду азоту (II), який має гомогенно-гетерогенний характер, за динамічних умов і з використанням насадки з розвиненою поверхнею, що впливає на швидкість процесу. Розроблено методику проведення експериментів з дослідження даного процесу. Проведено експериментальні дослідження впливу на процес окиснення оксиду азоту (II) тиску, температури, об'ємної частки оксиду азоту (II) та кисню в газі, лінійної швидкості газу, а також питомої поверхні насадки. За результатами одержаних експериментальних даних побудовано математичну модель, яка адекватно описує процес за динамічних умов і з використанням насадки або без неї. Запропоновано методику регулювання співвідношення процесів окиснення та абсорбції в процесі кислотоутворення в абсорбційних колонах виробництва азотної кислоти, а також варіант технологічної схеми з поліпшеними показниками.

  Скачати повний текст

Досліджено фізико-хімічні закономірності окисних та абсорбційних процесів, що забезпечують інтенсивну технологію азотної кислоти. Вивчено кінетику та пояснено механізм окиснення азоту (II) за гомогенно-гетерогенних умов, а також у примежовому шарі системи газ - рідина. Суттєво розширено діапазон досліджень процесу абсорбції оксиду азоту за їх вмістом у нітрозному газі та тиску, що дало змогу за рахунок комплексного підходу запропонувати ведення процесу переробки оксидів азоту в азотну кислоту за умов раціонального співвідношення швидкостей процесів окиснення й асорбції. Запропоновано технологічні схеми переробки слабких нітрозних газів з високим вмістом кисню та нітрозних газів парокисневої конверсії аміаку.