Приводятся результаты экспериментального и теоретического исследования влияния сочетаний параметров формообразования на точность и стабильность обработки поверхностей, критерии оптимизации окончательных доводочных операций, позволяющие автоматизировать назначение режимов тонкого алмазного шлифования и полирования оптических деталей.

Приводятся результаты экспериментального исследования влияния температуры полировальной суспензии на точность и производительность доводки выпуклых и вогнутых сферических функциональных поверхностей оптических деталей из стекла различных марок инструментом с полиуретановым рабочим слоем.

Исследованы спектры пропускания в инфракрасной области спектра пластин германия с двусторонним просветлением пленками карбида кремния, полученными методом ионно-плазменного распыления. Установлено, что нанесение даже однослойного покрытия позволяет достичь максимального значения пропускания до 70 - 90 %, в зависимости от условий получения пленок. Полученные пленки характеризуются высокой термической стабильностью и, по сравнению с гидрогенизированными углеродными пленками, более устойчивы к воздействию быстрых термических отжигов.

Представлены результаты исследований в области разработок высокоэффективных инструментов и технологий обработки деталей оптики и электроники из стекла, кварца, твердых кристаллов, карбида кремния, металлов. Ряд вопросов посвящен характеристикам и свойствам новых редкоземельных металлов и алмазов, а также технологиям изготовления различных оптических покрытий, в т.ч. на основе силоксановых материалов. Представлена информация о передовом опыте предприятий малого научно-инновационного бизнеса в сфере оптического производства.

Індекс рубрикатора НБУВ: К960.420.252

Рубрики:

Шліфування та полірування оптичного скла

Шифр НБУВ: Ж14159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено питання теорії та практики процесів складання та юстування оптичних приладів. Описано призначення та суть зазначених процесів, їх елементи, термінологію, а також зв'язок складального процесу, особливо його завершальної стадії - юстування, з конструкцією приладу, технологією виготовлення його деталей і контрольною апаратурою. Проаналізовано основні залежності між властивостями приладів, точністю виготовлення їх деталей і точністю їх складання, а також методи контролю даних властивостей. Розглянуто особливості юстування бінокулярних приладів.

Ключ. слова: алмазоподібні плівки, коефіцієнт поглинання світла, показник заломлення світла, плівкоутворювальні матеріали, просвітлювальні покриття, оптичні ІЧ елементи
Індекс рубрикатора НБУВ: К960.420.253

Рубрики:

Просвітлення оптики

Шифр НБУВ: Ж28852/Фіз Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано метод фокусування об'єктива, заснованого на аналізі просторового спектру зображень. Подано його теоретичне об|рунтування. Показано, що для поверхні будь-якого об'єкта існує одна чи декілька резонансних просторових частот, які у фокусі мають максимальну інтенсивність. Це пов'язано з особливостями утворення шорсткості. Процес шліфування і полірування призводить до того, що шорсткі поверхні не є абсолютно випадковими в змісті теорії імовірностей. Отже, оптичні поля, породжувані цими об'єктами, теж не випадкові. Проведені дослідження дозволили поєднати процес точного наведення на фокус технологічного лазера з одержанням різкого зображення поверхні, що оброблюється.

Описан метод фокусировки объектива, основанного на анализе пространственного спектра изображений. Представлено его теоретическое обоснование. Показано, что для поверхности любого объекта существует одна или несколько резонансных пространственных частот, которые в фокусе имеют максимальную интенсивность. Это связано с особенностями образования шероховатости. Процесс шлифовки и полировки приводит к тому, что шероховатые поверхности не являются абсолютно случайными в смысле теории вероятностей. Следовательно, оптические поля, порождаемые этими объектами, тоже не случайны. Проведенные исследования позволили совместить процесс точного наведения на фокус технологического лазера с получением резкого изображения обрабатываемой поверхности.

The method of a focusing of objective, based on the analysis of spatial spectrum images, is circumscribed. Its theoretical substantiation is presented. It is shown, that for a surface of any object there exists of one or several resonant spatial frequencies, which have maximum intensity in a focal point. It is connected to a method of formation of a roughness. On the base of theories of stochastic and random oscillations it is asserted, that all real rough surfaces are not absolute random in a sense of a theory of probabilities. Therefore, optical fields generated by these objects are not random too. The image in this case is the result of interactions of a field with a screen. Such submission has allowed us to use correlation dimensionality of spatial chaos of an optical field as its characteristic. The conducted researches have allowed us to combine process of precision guidance of the technological laser on a focal point with obtaining of a sharp image of a treated surface

Систематизированы и изложены основы теории, математические модели, результаты стендовых испытаний и технических исследований теплопереноса в оптических материалах. Показано, что объектами исследований были ИК-оптические элементы головок самонаведения в условиях обдува потоком воздуха при скорости М = 5 - 6 (М - число Маха) и оссеметрическом вращении до 70 000 об./мин., а также элементы интегральной и микрооптики при их электронной обработке в процессе формирования требуемых микро- и/или нанорельефов на их поверхности. Приведены результаты экспериментальных исследований термонапряженного состояния поверхности ИН-изделий в условиях выстрела и полета. Рассмотрены математические модели для расчета влияния управляемых параметров ленточного электронного потока на качество электронной обработки оптических материалов.

Розкрито теоретичні основи процесів механічної обробки скла, описано способи його вироблення й методи виготовлення заготовок, інструменти для шліфування й полірування скла, зокрема, види і типи абразивного й алмазного інструментів.

Раскрыты теоретические основы процессов механической обработки стекла, описаны способы его выработки и методы изготовления заготовок, инструменты для шлифования и полирования стекла, в частности, виды и типы абразивного и алмазного инструментов.

За допомогою еліпсометричної методики досліджено природу порушень, що виникають у приповерхневому шарі мідних дзеркал, одержаних алмазним мікроточінням. Виміряно інтенсивність відбитого випромінювання та визначено величину головного кута й еліптичності. Виявлено високу чутливість цих параметрів до досліджуваних способів нанесення відбивного шару та режимів осаджування. Установлено, що дія ряду технологічних факторів може призвести до зміни структури речовини по всій товщині осадженого шару (режим гальванічного осадження) або в тонкому приповерхневому шарі (режим точіння).

Изложены основные технические требования, предъявляемые к функциональным поверхностям деталей из монокорунда (сапфира) для оптической и электронной техники, рассмотрен уровень современной технологии их финишной прецизионной обработки. Проведены результаты лабораторных испытаний нового способа и инструмента для финишной обработки, разработанных в ИСМ НАН Украины, которые обеспечивают необходимые требования к обработке данных деталей.

На підставі еліпсометричних вимірів оптимізовано технологію механічної обробки полірованих деталей з оптичної кераміки KO1 і KO12. Еліпсометрія - високоефективний безконтактний метод контролю якості оптичних поверхонь, в якому використовують залежність стану поляризації світла від властивостей і параметрів поверхні та поверхневих шарів досліджуваної відбивної системи. Показано, що високопродуктивна технологія алмазного полірування забезпечує досягнення еліпсометричних параметрів на рівні традиційних методів полірування.

Приведенные первые результаты легирования оптических материалов напылением и последующим отжигом позволяют получать достаточно равномерные слои эрбия и на достаточной глубине. В дальнейшем предусмотрены измерения коэффициентов усиления оптических элементов, легированных эрбием на специально сконструированной установке.

Досліджено вплив газотермічного азотування за температур, близьких до температури початку пом'якшення скла та надлишковому тиску на кислотостійкість оптичних склодеталей із плюмбумсилікатного скла. Встановлено, що кислотостійкість склодеталей унаслідок азотування поверхні зростає в 4 - 20 разів. Застосування методу газотермічного азотування дозволяє усунути операцію повторного полірування (відсвіжування) поверхні склодеталей під час механічної обробки та подовжити термін їх експлуатації в оптичних приладах.

На базі інтерферометра Маха-Цендера запропоновано технологію контролю геометрії поверхонь та оптичної неоднорідності зразків із кристалічних матеріалів. Ця технологія дає змогу проводити якісний і кількісний контроль геометрії оптичної поверхні кристалічного зразка, визначати величину клиноподібності протилежних граней та характер спотворень по всій апертурі хвильового фронту лазерного променя, що пройшов через досліджуваний зразок.

Дисперсійні багатошарові покриття представляють інтерес як компактні, доступні за ціною пристрої для компенсації часової дисперсії і багатоканальної частотної селекції. Їх ефективність залежить від повної групової затримки і просторового зсуву, які можуть бути досягнуті. Поки що для багатошарових покриттів відсутня аналітична модель, що пов'язує їх ефективність з параметрами багатошарової структури, такими як показники заломлення, товщини шарів, їх кількість. Показано, що максимальна групова затримка або просторовий зсув можуть бути більшими, ніж одержано в запропонованій раніше емпіричній моделі, що пов'язує параметри багатошарового покриття з максимальною груповою затримкою або просторовим зсувом. Зокрема, одержано групову затримку в 2600 фемтосекунд в багатошаровій структурі товщиною 46 мкм в спектральному діапазоні від 1520 до 1560 нм.

Індекс рубрикатора НБУВ: К960.420.252 + З85-04-03

Рубрики:

Шліфування та полірування оптичного скла

Електроніка

Шифр НБУВ: Ж14159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Подано результати теоретично-експериментальних досліджень теплофізичних процесів електронної обробки виробів з оптичного скла і кераміки з урахуванням екстремальних зовнішніх умов їх експлуатації. Розроблено математичні моделі для розрахунку характеристик екстремального термовпливу на поверхню виробів з оптичної кераміки за умов їх експлуатації. Наведено результати досліджень поведінки виробів на лабораторно-випробувальному устаткуванні, що моделює умови експлуатації. Розроблено математичні моделі процесів нагрівання, термозміцнення й оплавлення виробів під впливом стрічкового електронного потоку (СЕП). Проведено експериментальні дослідження та запропоновано експериментально-статистичні моделі для оцінки впливу керованих параметрів СЕП, одержаних на електронно-технологічному устаткуванні, на технологічні характеристики процесу обробки. На базі нових математичних й експериментально-статистичних моделей і спеціально розроблених двох пакетів прикладних програм створено методологію для прогнозування небезпечних ділянок на поверхні виробів за умов їх експлуатації. Здійснено практичне впровадження результатів наукового дослідежння на вітчизняних і зарубіжних підприємствах.

Досліджено особливості механічної обробки акустооптичних монокристалів парателуриту та тетраборату літію, наслідком яких є підвищення продуктивності обробки, зниження витрат абразивів та гарантоване досягнення необхідних показників якості оптичних деталей з урахуванням екологічності обробки. Показано, що наукову базу рішень склала концепція спрямованої зміни дії абразивного впливу вільного абразиву в зоні обробки та розробка на цій підставі ефективних процесів механічної обробки монокристалів (від розрізання до полірування) та нових інструментів і пристроїв. Наведено технологічний регламент процесу виготовлення оптичних деталей з монокристалів, ріжучий інструмент, методику застосування абразивів та складові абразивної суспензії, режими процесів шліфування та полірування, метод контролю якості кристалів, спосіб і пристрій для вирощування кристалів з урахуванням їх оброблюваності та спосіб безпечного зберігання токсичних відходів.