Рассмотрены особенности построения модели трибоочистки металлических поверхностей с применением статистического метода.

Приведены адаптированные к применению в производственной практике металлургических предприятий методы разработки технологических режимов абразивной зачистки металлопродукции, обеспечивающие требуемое качество обработанной поверхности. В основу методов положено нахождение параметров технологии, препятствующих образованию в поверхностном слое металла недопустимой, исходя из условий последующего использования, технологической наследственности.

Відображено результати дослідження вихідних технологічних показників вібровідцентрової обробки незакріплених деталей в полі квазіпостійних відцентрових сил. На підставі аналізу сучасних методів підвищення продуктивності викінчувально-зачищувальних операцій показано, що у разі виконання віброабразивної обробки в полі квазіпостійних відцентрових сил буде забезпечено підвищення продуктивності обробки за рахунок домінування процесів мікрорізання. Запропоновано математичну модель вібровідцентрової обробки незакріплених деталей в полі квазіпостійних відцентрових сил. Створено лабораторну установку для проведення досліджень. Встановлено залежності продуктивності технологічного процесу від конструктивних, технологічних параметрів і фізико-технологічних властивостей матеріалу, а також знайдено оптимальні умови вібровідцентрової обробки. Результати дослідження впроваджено у виробництво з економічним ефектом 11 850 грн на рік.

Описаны особенности использования системы математического моделирования, которая включает математическое моделирование, разработку конструктивно-технологических предложений и оптимизацию параметров оснастки при создании технологической оснастки для очистки поверхностей потоком абразивных частиц на примере очистки отверстий малого диаметра в деталях гидравлического привода. Оценка и подтверждение адекватности математической модели выполнено с помощью критерия проверки соответствия для малых выборок. В качестве критерия оптимизации принята интенсивность съема материала с элементарной площадки поверхности при суммарном воздействии достаточно большого количества абразивных частиц. Оптимизируемыми технологическими параметрами являются величины зернистости абразива и скорости частиц потока, обеспечивающие максимальную интенсивность съема материала. Технической документацией не предусматриваются специальные требования к величине шероховатости поверхности отверстий, поэтому в условиях данной задачи ограничение по шероховатости принимает особый вид условия невозрастания шероховатости при обработке. Установленные конструктивно-технологические параметры оснастки, обеспечивающие стабильное получение однородных очищенных внутренних поверхностей поршней аксиально-поршневых гидромашин, использованы в конструкции оснастки и технологии ее применения. В технологический процесс изготовления поршней на заводе-изготовителе аксиально-поршневых гидромашин введена операция очистки отверстий после химико-термической обработки с использованием предложенной технологической оснастки. Такой подход является универсальным по отношению к форме поверхностей и виду математической модели, обеспечивает необходимый уровень точности и позволяет эффективно решать практические задачи создания технологической оснастки для повышения качества очистки поверхностей.

Розглянуто проблеми технологічного забезпечення підвищення якості оброблюваних поверхонь складнопрофільних і тонкостінних деталей, що привалюють в авіадвигунобудівній, медичній, приладобудівній та інших галузях, а також підвищення продуктивності фінішного етапу технологічного процесу їх виготовлення за допомогою щіткових полімерно-абразивних інструментів. Визначено раціональні режими різання, умови обробки та рекомендації щодо використання полімерно-абразивних щіток для: різних матеріалів - сталей, алюмінію і сплавів на його основі, жароміцних нікелевих і титанових сплавів, тонкостінних і складнопрофільних деталей авіаційних двигунів з вищеназваних матеріалів, ремонтного виробництва - зняття нагару, видалення задирок із складнопрофільних поверхонь і крайок, а також зняття окисних плівок, травленого шару тонкостінних деталей складних просторових форм.