Індекс рубрикатора НБУВ: К663.522

Рубрики:

Керамічне покриття металів

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто ефективність струму під час формування оксидно-керамічних покриттів у разі мікродугового електролізу. Показано, що на зростання оксиду витрачається лише 20-30 % анодного струму. Встановлено, що до 60 % струму йде на створення кисню, 10-15 % - на розчинення металу тавиділення перекису водню.

Рассмотрена эффективность тока при формировании оксидно-керамических покрытий при микродуговом электролизе. Показано, что на рост оксида расходуется лишь 20-30% анодного тока. До 60% тока идет на образование кислорода, 10-15% - на растворение металла и выделение перекиси водорода.

The efficiency of anodic current density during the formation of oxide-ceramic coatings under micro-arc electrolysis has been considered. It has been shown that for oxide formation only 20-30% of anode current is needed. About 60% of a current is consumed for oxygen evolution, and 10-15% - for metal dissolution and hydrogen peroxide extraction.

Ключ. слова: nanostructered coatings, mechanical properties, indentation
Індекс рубрикатора НБУВ: К663.522-18

Рубрики:

Керамічне покриття металів

Шифр НБУВ: Ж72631 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Установлено, що оксидокерамічні покриви на магнієвих сплавах мають загалом високий опір корозії, який залежить від пористості покриву. Досліджено топологію поверхні оксидокерамічних покривів на сплавах ИМВ-2 і ВМД-10, з метою виявлення несуцільності, з використанням спеціальних методик занурення й електрохімічного осадження. Кратери, які є особливістю топології покриву, не завжди наскрізні та за даних умов не знижують корозійної тривкості сплавів. Окремі пори, переважно навколо кратерів, очевидно, виникали під час оксидування в результаті високих термічних напружень. На підставі порівняльних оцінок різних матеріалів і корозійних середовищ зроблено висновок, що корозійна тривкість магнієвих сплавів з оксидокерамічними покривами в кислих середовищах визначається головним чином складом сплаву, а в нейтральних - пористістю покривів.

Проведено дослідження особливостей нанесення композиційних електролітичних покриттів за участю наночастинок, їх триботехнічних характеристик залежно від фізико-механічних властивостей, структури, складу та напружено-деформованого стану. Розглянуто вплив градієнта властивостей багатошарових покриттів на їх зносостійкість.

Індекс рубрикатора НБУВ: К663.522-18

Рубрики:

Керамічне покриття металів

Шифр НБУВ: Ж14159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: магнетронное покрытие, нитрид алюминия, высокотемпературное окисление, механические свойства
Індекс рубрикатора НБУВ: К663.522-18

Рубрики:

Керамічне покриття металів

Шифр НБУВ: Ж28502 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К663.522

Рубрики:

Керамічне покриття металів

Шифр НБУВ: Ж14768 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено взаємозв'язок між механічними властивостями термобар'єрних покриттів, напилених за допомогою плазмового методу, і властивостями вихідних порошків. Обрано порошки одного хімічного складу, одержані за технологією спільного осадження гідроксидів з подальшою повітряною сушкою осадів та за кріохімічною технологією. Виходячи з відомостей про механізми руйнування термобар'єрних покриттів, поставлено та розв'язано задачу підвищення пластичності і, як наслідок, росту коефіцієнта релаксації напруг керамічного покриття. Дрібніша структура покриття, напиленого з кріохімічного порошку, дозволила підвищити також його тріщиностійкість. Незначне зменшення твердості покриття з кріопорошку не повинно знизити експлуатаційні характеристики термобар'єрного покриття.

Приведено методи та технологічні режими нанесення нового покоління керамічних покриттів, в тому числі на основі композиційних порошкових матеріалів з нанорозмірним плакуванням. Показано, що нанесення керамічних покриттів газотермічними та вакуумними іонно-плазмовими методами забезпечує підвищення зносостійкості та корозійної стійкості магнієвих сплавів в 3 %-му розчині NaCl, що підтверджується збільшенням поляризаційного опору в десятки разів. Найбільший ефект спостерігається у разі застосування плакованого порошку оксиду алюмінію з додатковою активацією поверхні магнієвого сплаву електроіскровим легуванням.

A possibility for the ceramic coating deposition using the laser-microplasma technique without the preliminary abrasive jet machining of the part surface is demonstrated. The coverings obtained have high cohesive resistance and are the chemical compounds of a deposited material with iron. These coverings have high resistance to dynamic loads and sufficient thermostability.

Досліджено фізико-механічні властивості металооксидокерамічних шарів на алюмінієвих сплавах і електрометалізаційних алюмінієвих покривах з застосуванням методів індентування, склерометрії та комбінованого електрохімічного й акустично-емісійного методу. За допомогою цих методів виявлено позитивний вплив міді на фізико-механічні властивості оксидокерамічних шарів. Встановлено, що за наявності міді в оксидокерамічному шарі підвищуються його модуль пружності, мікротвердість та мікропластичність.

Розроблено електроліти для формування нової генерації оксидних покривів на алюмінії. За допомогою методу сканувальної електронної мікроскопії досліджено вплив органічних додатків до цих електролітів і параметрів анодування алюмінію на наноморфологію та наноструктуру покриву. Застосовано новий покрив у парі ковзання з матеріалом TGK 20/5. Випробувано за умов сухого тертя. Встановлено коефіцієнт тертя пари ковзання, а також інтенсивність зношування зразків з цього матеріалу. Визначено вплив наноструктури оксидного покриву на трибологічні властивості досліджуваної пари.

Індекс рубрикатора НБУВ: К663.522-1

Рубрики:

Керамічне покриття металів

Шифр НБУВ: Ж26970 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено формування оксидокерамічних шарів на електродугових покриттях, їх будову та відмінності від шарів, синтезованих на аналогічних за хімічним складом сплавах. Виявлено, що швидкість формування оксидокерамічного шару на електродугові покриття (ЕДП) в 1,3 раза вища, ніж на суцільному сплаві. В структурі оксидокерамічних шарів, синтезованих на сплаві Д16Т, та ЕДП з нього зафіксовано сегрегацію наночастинок міді, що зумовлено алюмотермічними реакціями відновлення оксидів міді до міді в іскровому каналі. Методами склерометрії й індентування оксидокерамічних шарів, ситезованих на ЕДП, та аналогічних за хімічним складом сплавах вивчено вплив легувальних елементів на механічні характеристики та виявлено, що мідь підвищує їх модуль пружності та мікропластичність. Встановлено, що опірність такого шару тріщиноутворенню зростає; оксидний шар, синтезований на технічному алюмінії, руйнується за меншої деформації, ніж на сплаві Д16Т. Абразивна зносостійкість оксидокерамічного шару на електродугових покриттях зі сплаву Д16 перевищує зносостійкість загартованої сталі ШХ15 на два порядки за випробовування закріпленим абразивом. За обмеженого мащення, після додатку у мастило до 5 % гліцерину утворюються гліцератні плівки заліза та міді на поверхні тертя, які суттєво підвищують трибологічні характеристики пар тертя оксидокерамічний шар - сталь. Порівняльні випробування виявили, що за зносостійкістю, граничним тертям і корозійною тривкістю одержані оксидокерамічні шари, синтезовані на ЕДП, нічим не поступаються, а в деяких випадках переважають оксидокерамічні шари, одержані на сплавах в експлуатаційних характеристиках.

Встановлено механізм процесів, які відповідають за формування покриттів. Доведено, що основним газом, який виділяється в процесі формування покриттів в іскрових розрядах, є водень - продукт термохімічної реакції між диспергованими частками металів і водяною парою. Показано, що виникнення в розрядах газоподібного водню при високих температурах і тиску може призводити до формування нестехіометричних форм оксидів, які різко змінюють структуру поверхневого шару, викликаючи його розпушення. Доведено, що кальцій-фосфатні покриття зі співвідношенням Са/Р~1,4 можна одержати на сплаві третього покоління Ті-15Мо. Встановлено біорезорбційні властивості кальцій-фосфатних покриттів на сплавах Ті в біологічно-активних середовищах і доведено стимулювальний вплив покриттів на поширення остеобластів. Встановлено зв'язок між складом розчинів і покриттів, що дозволяє певною мірою регулювати склад біоактивного шару.