Освещены проблемы взаимодействия человека и окружающей среды на основании мирового опыта использования ядерной энергии. Рассмотрены основные геохимические особенности урана, определены условия формирования урановорудных скоплений. Приведены общие сведения о бактериальном выщелачивании урана, а также технология подземного выщелачивания. Предложены варианты снижения радиоактивности техногенных формаций на примере четвертого аварийного энергоблока Чернобыльской АЭС.

Встановлено особливості вилучення U(VI) та Co(II) з об'єктів довкілля з використанням поліетиленіміну (ПЕІ) та етилендиамінтетраоцтової кислоти (ЕДТА). Показано зв'язок між формами знаходження U(VI) та Co(II) у розчині і процесами, що відбуваються на поверхні алюмосилікатів. Виявлено, що наявність комплексотвірних лігандів зменшує величини сорбції металів в результаті утворення їх аніонних форм. Визначено константи утворення комплексів металів з функціональними групами поверхні мінералів. Встановлено вплив гумінових речовин, зв'язаних з їх поверхнею, на величини сорбції та десорбції U(VI) та Co(II). Запропоновано формулу розрахунку коефіцієнтів затримання металів у баромембранних методах очистки з використанням визначених констант стійкості комплексів U(VI) та Co(II) з ПЕІ, які не залежать від його структури й молекулярної маси. На підставі визначення ефективності дії десорбувальних реагентів для дезактивації грунтів від сполук U(VI) та Co(II) запропоновано амонійні солі ЕДТА.

Наведено характеристики сировинних ресурсів урану й описано основні виробничі процеси початкової стадії ядерно-паливного циклу (ЯПЦ) України. Особливу увагу приділено проблемам забезпечення урановою сировиною ядерної енергетичної галузі, зокрема, видобутку уранової руди, її переробці та збагаченню. Висвітлено питання поводження з радіоактивними відходами на різних стадіях ЯПЦ.

Даны характеристики сырьевых ресурсов урана и описаны основные производственные процессы начальной стадии ядерно-топливного цикла (ЯТЦ) Украины. Внимание уделено проблемам обеспечения урановым сырьем ядерной энергетической отрасли, в частности, добычи урановой руды, её переработки и обогащения. Освещены вопросы поведения с радиоактивными отходами на разных стадиях ЯТЦ.

Физико-химические исследования карбонатной урановой руды и хвостов сорбции урана показали, что редкоземельные элементы присутствуют в виде минералов: фосфоритов, редкоземельного апатита и паризита. Исследование влияния температуры, концентрации кислоты, продолжительности процесса и соотношения Т:Ж на сернокислотное выщелачивание редкоземельных элементов из хвостов сорбции урана показало, что извлечение редкоземельных элементов в раствор не превышает 60 %.

Изложены радиоэкологические особенности предприятий по добыче и переработке урановой руды. Даны характеристика объектов атомной промышленности и оценка их воздействия на окружающую природную среду. Описаны технические решения по сокращению вредного влияния этих объектов, мероприятия, снижающие дозу облучения населения, проживающего в радиационно-загрязненной зоне, от естественных радионуклидов и техногенно усиленных источников ионизирующего излучения.

Наведено основні наукові та практичні результати, одержані під час розробки та впровадження природоохоронних технологій уранового виробництва в Україні. Викладено заходи, спрямовані на зниження рівня забруднення природними та техногенно підсиленими джерелами іонізуючого випромінювання. Надано оцінку впливу техногенних факторів урановидобувної промисловості на навколишнє природне середовище.

Індекс рубрикатора НБУВ: К345.41

Рубрики:

Металургія урану

Шифр НБУВ: Ж29137 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дано описание установки сверхкритической флюидной экстракции комплексов урана в среде диоксида углерода, а также измерительного оборудования для проведения анализа исследуемых материалов. Описан метод отбора гранитов, которые используются для моделирования материалов отвалов техногенных месторождений или отработавшего ядерного топлива атомных реакторов. Дано описание метода пробоподготовки и анализа экстракта на содержание урана. На примере марок гранитов с повышенным содержанием урана показано, что методы отбора образцов исходного материала и пробоподготовки можно использовать для моделирования сверхкритической флюидной экстракции диоксидом углерода комплексов урана из материалов атомной энергетики.

Описана современная технология понижения радоноопасности отходов от переработки уранового сырья хранилища Сухачевское II секция. Цель исследования - улучшение экологической обстановки на территориях Кировоградской и Днепропетровской области Украины, прилегающих к хранилищам переработки уранового сырья, и обеспечение защиты населения от вредного влияния природных источников ионизирующего излучения.

Встановлено, що НФЕ - С0{\dn\fs8 2} екстракція комплексів урану проводилась на установці, яка забезпечує тиск діоксиду вуглецю до 20,0 МПа та температуру до 50 °С. Зауважено, що в якості матеріалів, що моделюють матеріали ядерної енергетики, обиралися різні марки гранітів з найбільш високими рівнями вмісту урану. Експериментально встановлено, що вода в надкритичному флюїді існує у вигляді мікрокрапель. Теоретично показано, що фазові перетворення в двофазній системі вода + надкритичний флюїд можливо моделювати більш простою системою вода + повітря. Встановлено, що утворені бульбашки повітря у воді також, як і мікрокраплі води в надкритичному флюїді, мають сферичну, або близьку до неї форму, яка не змінюється за зміни зовнішнього тиску. Експериментально показано, що застосування капілярного рестріктора, який підігрівається ззовні, дозволяє забезпечити режим одноразового або періодичного дроселювання надкритичного флюїду, який може збільшити ефективність екстракції необхідної речовини. Запропоновано дворівнева модель НФЕ - С0{\dn\fs8 2} екстракції води, а також подвійної дворівневої моделі НФЕ - С0{\dn\fs8 2} екстракції комплексів урану, які мають добру якісну та кількісну відповідність експериментальним даним. Експериментально та теоретично, показано, що залежність ефективності екстракції комплексу урану від кількості доданої води характеризується наявністю максимуму. Показано, що концентрування комплексу урану в мікрокраплі води призводить до утворення в ній асоціатів, розмір яких визначається розміром мікрокраплі води. Зауважено, що при цьому мікрокрапля води представляє собою мікрореактор, де протікають процеси екстракції.

Приведены основные научные и практические результаты исследования и разработки инновационных технологий обращения с отходами уранового производства на основе их использования для заполнения выработанных пространств и карт поверхностных хвостохранилищ в иммобилизационном (отвердевшем) виде, разработанные специалистами отрасли и ведущими научными центрами Украины, а также другими странами СНГ.