Показана возможность получения качественных слитков меди и сплавов на ее основе методами электрошлаковой плавки отходов. Разработаны технологические режимы плавки (электрические и тепловые параметры, количество и состав флюса, скорость загрузки различных шихтовых материалов) и разливки металла, выплавлены опытные партии медных слитков из различных видов медных отходов. Полученные слитки подвергнуты пластической деформации.

На підставі вивчення залежності структури катодних осадів міді від концентрації в розчині, аніонного складу та густини струму оптимізовано параметри електролізу в псевдозрідженому шарі скляних частинок, що дозволяє вилучати 99,0 - 99,9 % міді з відпрацьованих розчинів і промивних вод гальванічних виробництв. Це дозволяє усунути забруднення токсичними іонами міді стічні води та повернути чисту мідь у виробництво.

Исследована возможность получения слитков бескислородной меди методом электронно-лучевого переплава с использованием промежуточной емкости. Проведен ряд экспериментальных плавок с разными шихтовыми материалами. Изучен химический состав, механические и физические свойства полученной меди. Разработана промышленная технология получения бескислородной меди из отходов электротехнической и других отраслей промышленности.

Індекс рубрикатора НБУВ: К342.144

Рубрики:

Електролітичний спосіб одержання міді

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: диоксид титана, каталитическая активность, ионы-модификаторы, химическое осаждение
Індекс рубрикатора НБУВ: Г124.413.1 + К342.14

Рубрики:

Окиси титану.Двоокис титану

Електрометалургія міді

Шифр НБУВ: Ж29112 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведены полупромышленные испытания новой технологии электролитического рафинирования медно-серебряных сплавов с повышенным содержанием серебра - 5 - 30 %. Полученные результаты подтвердили возможность и эффективность данного процесса.

Ключ. слова: электролиз, медный порошок, медь-цинковое вторичное сырье
Індекс рубрикатора НБУВ: К342.144

Рубрики:

Електролітичний спосіб одержання міді

Шифр НБУВ: Ж28350 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано процеси вилучення міді з малоконцентрованих мідьвмісних розчинів у системах залізо - вуглець - мідьвмісний розчин. Визначено оптимальні умови цементації міді в колонному реакторі в деаерованому середовищі. Показано доцільність використання гальванокоагуляційного процесу для вилучення залишків катіонів міді після цементації та зв'язування катіонів заліза, які надійшли в розчин внаслідок проходження окиснювально-відновлювальної реакції. Запропановано технологічну схему знешкодження малоконцентрованих мідьвмісних розчинів.

Изучены зависимости выходов меди по току, а также структура катодных осадков от плотности тока и концентрации меди в кислом азотнокислом растворе. Оптимизированы параметры электролиза в псевдоожиженном слое стеклянных частиц, что позволяет селективно извлекать 99 - 99,9 % меди из названных выше растворов. Это позволяет вернуть медь и азотную кислоту в производство и устранить загрязнение токсичными ионами меди сточные воды.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Изучены механизм и кинетика цементации меди цинком из сульфатных медно-цинковых растворов. Рассчитаны основные кинетические параметры цементации. Установлены оптимальные параметры процесса, позволяющие интенсифицировать цементацию и провести более полное извлечение меди из раствора.

Показана возможность электрошлаковой выплавки хромовой бронзы БрХ из некомпактных медных отходов с легированием хромом из шлака. Установлена зависимость содержания хрома в металле от количества оксида хрома в шлаке. Определены химический состав и основные свойства бронзы БрХ электрошлаковой выплавки.

Исследовано влияние изменения состава раствора в процессе электроэкстракции на величину предельной плотности тока осаждения меди. Определено максимально допустимое отношение рабочей плотности тока к предельной для электроосаждения компактной меди без дендритных и порошковых агломератов. Разработаны высокопродуктивные энергосберегающие режимы электролиза для получения компактных плотных осадков меди почти со 100 % выходом по току.

Показано, что при электрошлаковой плавке некомпактных отходов бронзы марки КН1-3 возможно изменение химического состава сплава вследствие протекания окислительно-восстановительных реакций с участием легирующих элементов (никеля, кремния и марганца) и перераспределения их между металлической и шлаковой фазами. Для детального изучения поведения легирующих элементов и принятия мер с целью сохранения их концентрации в нормируемых пределах проведены соответствующие эксперименты. На первом этапе исследовано изменение содержания никеля, кремния и марганца в зависимости от применяемых шлаков (стандартные шлаки АНФ-5, АНФ-7, АНФ-24, АНФ-28). Установлено, что значительное снижение концентрации марганца происходит независимо от вида применяемого шлака. В металле, выплавленном с использованием шлаков АНФ-5, АНФ-7 и АНФ-24, также уменьшается содержание кремния. Концентрация никеля во всех случаях была в пределах нормы. Таким образом, при электрошлаковой плавке бронзы КН1-3 для сохранения кремния в нормируемых пределах необходимо использовать шлаки, содержащие оксид кремния, а для предотвращения угара марганца - вводить в шлак марганецсодержащие компоненты. Поэтому дальнейшие эксперименты проведены на шлаке АНФ-28, а в качестве марганецсодержащей добавки использован флюс АН-348-А примерно с 35 мас. % MnO. Экспериментально установлено, что содержание марганца в бронзе КН1-3 электрошлаковой плавки находится в пределах нормы при концентрации оксида марганца в шлаке на уровне 2,8 - 5,0 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: К342.14

Рубрики:

Електрометалургія міді

Шифр НБУВ: Ж14475 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что в настоящее время процесс непрерывной разливки стали на машинах непрерывного литья заготовок за счет технико-экономических показателей позиционируется как наиболее рациональный способ получения заготовок для дальнейшего передела. Основным узлом машин непрерывного литья заготовок является медный кристаллизатор, который в процессе непрерывной разливки изнашивается под тепловым и механическим воздействием образовавшейся твердой корочки закристаллизовавшегося металла. Предложена схема легирования поверхностного слоя плит кристаллизаторов, которая позволит в нижней части и у краев рабочей поверхности кристаллизатора вводить различные добавки с заданной концентрацией, что обеспечит различную износостойкость по плоскости кристаллизатора. Рассмотрен способ получения медных лигатур с высокореакционными металлами (Cr, Zr, Hf и др.) в условиях плазменно-дуговой гарнисажной плавки. Приведены результаты физико-химических исследований по взаимодействию легирующих элементов (Zr, Hf, Ti, Cr, Ag, Ni, B) с медью в условиях плазменно-дугового переплава. Даны технологические режимы выплавки медных лигатур на плазменно-дуговых установках ОБ-1957 и УПП-3. Определен химический состав и степень усвоения каждого элемента в медной лигатуре. Показано распределение легирующих элементов в меди по глубине ванны лигатуры.

Індекс рубрикатора НБУВ: К342.14

Рубрики:

Електрометалургія міді

Шифр НБУВ: Ж16492 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено закономірності адсорбційної поведінки поліN,N'-діметілсафраніна та поліN,N'-діетілсафраніна на міді. Показано, що ефективність впливу добавок на диференціальну ємність на межі розділу фаз електрод-електроліт залежить від рН середовища. Більша адсорбційна активність добавок проявляється в кислому розчині, що може свідчити про більш сильну їх вирівнювальну дію у процесі електроосадження міді з кислого електроліту.

Виявлення закономірностей електровиділення міді з низькоконцентрованих електролітів, що містять різні ліганди, важливе, оскільки вони моделюють складові різних мідьвмісних рідких відходів та електролітів для осадження сплавів міді з більш електронегативними металами. Мета роботи - визначення характеристики електроосадження міді з деяких низькоконцентрованих моно- і полілігандних електролітів, які містять органічні ліганди. Розглянуто електроліти, що містять як неорганічні (аміак і пірофосфат), так і органічні (тартрат, етілендіамінтетраацетат, гліцинат, сульфосаліцилат) ліганди. Електроосадження міді досліджено потенціодінамичним методом. Розсічу здатність електролітів визначали за допомогою комірки Хула. Показано, що електроосадження міді у присутності органічних лігандів (тартрату, етилендіамінтетраацетату, гліцинату та сульфосаліцілату) відбувається з більш високою поляризацією та поляризуємістю, в порівнянні з сульфатним електролітом, що призводить до осадження дрібнозернистого та однорідного покриття. Величина поляризації і поляризуємості під час катодного осадження міді з полілігандного електроліту, що містить амоній і гліцин, мають середні значення між величинами поляризації і поляризуємості при виділенні міді з монолігандних електролітів (аміачного і гліцинатного). Додавання дінатрієвої солі етілендіамінтетраоцтової кислоти у пірофосфатний електроліт міднення призводить до деполяризації процесу відновлення міді. Додавання сульфосаліцілата як додаткового ліганду збільшує утруднення розряду міді за рахунок повільної попередньої хімічної стадії, що передує стадії розряду змішаних комплексів. Низькоконцентрований полілігенднийелектроліт на основі змішаних пірофосфатно-сульфосаліцілатних комплексів може бути рекомендований для електроосадження мідного підшару на основу, що має більш електронегативний потенціал.