Описано синтез високолегованих термітних сталей на основі порошкових матеріалів. Розглянуто вплив порошкових інгредієнтів шихти на властивості синтезованих матеріалів і особливості їх хімічного складу. Компонування металотермічної шихти дозволило синтезувати високохромовані сталі типу Х17Т, Х25Т і Х28. Одержані результати дослідження способу синтезу, а також механічних властивостей синтезованих матеріалів дозволяють встановити можливі галузі їх використання.

Описаны современные коррозионностойкие стали с повышенными коррозионными и механическими свойствами. Рассмотрены особенности их легирования и области применения. Они получены благодаря использованию прогрессивных технологий выплавки стали.

Представлены основные направления работ по снижению себестоимости выплавки и улучшению качества коррозионностойких сталей.

Для процессов выплавки коррозионностойкой стали в конвертерах и агрегатах вакуум-кислородного обезуглероживания получены выражения для расчета их параметров.

Рассмотрены этапы совершенствования выплавки коррозионностойкой стали с использованием кислорода. Выполнен физико-химический анализ этих процессов.

Розроблено науково-прикладні засади керування структурою та властивостями корозійностійких сталей і наведено рекомендації щодо застосування прогресивних методів їх обробки з метою підвищення технологічних і службових властивостей. Теоретично обгрунтовано й експериментально підтверджено переваги легувального комплексу (Ti, Nb, V, РЗМ) у порівнянні з традиційними методами легування, досліджено його вплив на формування структури та фізико-механічних характеристик корозійностійких сталей. Встановлено кількісні залежності співвідношення фазових складників структури та властивостей від хімічного складу сталей різних систем легування та функціонального призначення. Розроблено основні принципи створення економічних комплекснолегованих корозійностійких сталей та ефективні методи обробки з метою підвищення їх технологічних і службових властивостей. Проведено системне досліження впливу режимів деформаційно-термічної та термічної обробки гарячекатаного металу на однорідність структури, рівень технологічних і механічних характеристик хромистих сталей. Визначено механізми та кінетику розвитку високотемпературного руйнування хромонікелевих сталей за умов дії агресивного середовища хлоридів титану та магнію. Проведено промислове випробування та впровадження нових складів сталей і технологій їх виробництва, на які створено технологічні інструкції, визначено умови реалізації та державні стандарти.

Визначено умови та розроблено метод легування газоподібним азотом хромомарганцевих розплавів у процесі їх газокисневого рафінування та показано, що високі показники досягаються під час роботи на "свіжій" шихті із застосуванням високовуглецевого ферохрому. Вперше визначено фізико-хімічні закономірності та механізми абсорбції азоту високохромистою ванною в поєднанні з зневуглецювання сталі, а також, що заміна оргону на більш дешевий азот у рівній мірі забезпечує селективне зневуглецювання без значного угару хрому. Показано, що технологія газокисневого рафінування дозволяє використовувати напівпродукт без обмежень з вихідної концентрації утримання вуглецю.

Разработана и опробована новая технология выплавки азотсодержащих коррозионностойких сталей методом газокислородного рафинирования.

Исследовано поведение титана при производстве непрерывно литых сортовых заготовок из коррозионностойкой стали. Установлены основные параметры выплавки, внепечной обработки и непрерывной разливки, которые влияют на потери дефицитного легирующего элемента. Предложены мероприятия по усовершенствованию технологии и повышению степени использования титана.

Індекс рубрикатора НБУВ: К272.208 + К327.97

Рубрики:

Вплив легувальних елементів і домішок на структуру і властивості нержавіючих (антикорозійних) і кислототривких сталей

Виробництво нержавіючих і кислототривких сталей

Шифр НБУВ: Ж28347 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано технологію металотермічного одержання термітних нержавіючих сталей аустенітно-феритного класу. Запропоновано використання розробленого складу екзотермічної шихти для синтезу сталей вказаного класу, що дозволяє не тільки одержувати завданий хімічний склад сталі, але і потрібну структуру, механічні та службові властивості. При цьому одночасно використовують основні переваги металотермічного синтезу, а саме можливість одержувати відливки в місцях, віддалених від джерел електроенергії, за відсутності промислового устаткування. Розроблену технологію можна застосовувати під час зварювання заготовок, ремонту деталей і нанесення покриттів.

Четверть века прошло со времени внедрения в промышленных масштабах технологии газокислородного рафинирования (ГКР) для производства коррозионностойких сталей. Рассмотрены технологические особенности ГКР процесса. Изложены пути становления и совершенствования технологии ГКР от момента внедрения до наших дней.

Разработана технология выплавки, внепечной обработки и экономного легирования коррозионностойких сталей выплавляемых по схеме: открытая дуговая печь, агрегат газокислородного рафинирования, установка ковш-печь. Показана принципиальная возможность работы на нижних граничных значениях содержания легирующих элементов Ni, Cr и обеспечения технических требований, предъявляемых к металлопродукции. Установлены факторы, разработана технология понижения содержания азота в титансодержащих коррозионностойких сталях, снижена отбраковка по всем видам дефектов.

Проанализированы закономерности отечественных и зарубежных технологий выплавки коррозионностойкой стали.

Проанализированы закономерности кислородно-сталеплавильных технологий при выплавке коррозионностойкой стали.

Определены технологические особенности плазменно-дугового переплава (ПДП) заготовок, скомпактированных из стружки аустенитных нержавеющих сталей типа Х18Н10Т. Для переплава заготовок диаметром 100 мм выбраны кристаллизаторы круглый диаметром 125 мм и квадратный со стороной 125 мм. Установлены оптимальные режимы переплава заготовок в условиях ПДП на печи УПП-3. Определено, что для получения более качественных слитков стружку аустенитных нержавеющих сталей перед компактированием необходимо промывать от смазочно-охлаждающих жидкостей. Исходя из металлографических исследований для снижения содержания азота в готовом металле необходимо производить защиту зоны компактирования аргоном. Для сокращения количества неметаллических включений и улучшения качества поверхности слитка переплав заготовок следует производить на скоростях не более 2 - 4 мм/мин.

Виконано оцінювання економічної ефективності технічних рішень щодо одержання сплаву для легування та розкиснення на основі техногенних відходів з подальшим його використанням у разі виплавки нержавіючих сталей. Використано вдосконалену методику розрахунку економічної утилізації на прикладі хрому та нікелю.

Індекс рубрикатора НБУВ: К327.970.9

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ