Разработана технология выплавки плоских заготовок хрома методом плазменно-дугового рафинирования поверхности. Получены образцы пластин толщиной 18- 24 мм, шириной 90- 100 мм, длиной 100- 800 мм. Выполнен комплекс исследований качества металла. Полученные плоские образцы хрома скомпактированы в расходуемую заготовку и переплавлены в кристаллизаторе диаметром 90 мм методом плазменно-дугового переплава. Из выплавленных круглых слитков длиной 360 мм изготовлены электроды для распыления на электронно-лучевых печах. Даны технические рекомендации по переработке хрома. Определена оптимальная схема переплава.

Дан краткий обзор основных способов получения высокореакционных металлов, таких как хром, титан и сплавов на их основе. Показана целесообразность использования электрошлакового переплава в камерных печах под "активными" металлсодержащими флюсами для производства высококачественных слитков титана и хрома.

Досліджено хімічний склад, структуру та властивості технічного хрому після комплексного рафінування. Показано, що металургійний процес, який поєднує як стадію рафінування, так і стадію вилучення продуктів рафінування в шлак завдяки застосуванню електрошлакового переплаву (ЕШП), є найбільш перспективним процесом для рафінування хрому. Механічні властивості хрому, які рафіновані за допомогою ЕШП, знаходяться на рівні даних, які одержані для сплаву з найбільш чистих марок хрому типу EPX, а температура холодноламкості виявляється нижче, ніж для сплаву Cr - 0,5 La.

Приведены результаты экспериментальных исследований влияния параметров проведения электродных процессов на извлечение хрома из малоконцентрированных растворов с использованием вольтамперометрических методов. Рассмотрено влияние некоторых факторов на величину аналитического сигнала при инверсионной вольтамперометрии хрома.

Роботу присвячено встановленню особливостей кінетики та механізму електрохімічних реакцій перенесення заряду у метансульфонатних розчинах Сг(ІІІ). Досліджено особливості будови ПЕШ на межі поділу електрод/метансульфонатний розчин та адсорбційні явища у метансульфонатних середовищах. Установлено, що метансульфонатні аніони характеризуються незначною поверхневою активністю, а адсорбція в метансульфонатному середовищі протікає неспецифічно. Показано, що метансульфонат тривалентного хрому може існувати у вигляді двох модифікацій - фіолетової та зеленої. Фіолетова модифікація представлена аквакомплексами та простими моноядерними комплексами хрому(ІІІ), де одна молекула води у внутрішній координаційній сфері заміщена аніоном метансульфокислоти. З часом за рахунок реакцій окволяції, оліфікації та полімеризації фіолетова форма трансформується у зелену, яка представлена більш складними за структурою моноядерними та поліядерними комплексами. Процес електровідновлення Сг(ІІІ)→Сг(ІІ) з розчинів обох модифікацій метансульфонату хрому є необоротним і перебігає за зовнішньосферним механізмом. Кінетичні параметри розряду для фіолетової та зеленої форм відрізняються, як і спектральні характеристики досліджуваних розчинів. Особливий вплив присутності метансульфонатних аніонів на структуру води призводить до суттєвих відмінностей у процесах дифузії та розряду, що відбуваються у метансульфонатних середовищах порівняно з сульфатними. Так, енергія активації дифузії у метансульфонатному розчині практично у два рази перевищує відповідне значення у сульфатному, енергія активації розряду Сг(ІІІ)→Сг(ІІ) навпаки має дещо менше значення. Досліджено закономірності електроосадження хрому з сульфатного та метансульфонатного розчинів. Показано, що відмінності, які виникають при електровідновленні Сг(ІІІ)→Сг(ІІ) і Сг(ІІ)→Сг(0) під час осадження хрому з цих розчинів, обумовлені не різною природою електроактивних частинок, а більш високої буферною ємністю сульфатного розчину.