В Донецком государственном научно-исследовательском институте черной металлургии разработан и внедрен в производство на большинстве аглофабрик Украины эффективный зажигательный горн агломашины с расположением горелок на передней торцевой стенке, процесс зажигания осуществляется в узкой зоне в начале рабочего пространства с высокой концентрацией подвода теплоты к единице поверхности аглошихты. Зажигательный горн новой конструкции позволяет уменьшить расход топлива на зажигание на 30 - 50 % без ухудшения качества агломерата. Отмечено, что упрощены металлоконструкции горна, их масса уменьшена на 20 - 25 %, а также повышена стойкость футеровки горна, которая выполняется полностью из шамотного кирпича класса Б. Упрощены и условия отработки теплового режима и обслуживания горна - в работе пспользуется всего четыре горелки. Достигнуто улучшение условий на рабочей площадке, практически полностью устранено выбивание горячих газов в пространство цеха.

Рассмотрены основные недостатки действующих аглофабрик черной металлургии Украины в отношении эффективности производства и качества агломерата и направления их модернизации на примере выполнения проектов по аглофабрикам "Запорожстали" и ЮГОКа.

Показаны возможности института Укргипромез по проектированию агломерационных фабрик черной металлургии, рассмотрены основные технологические и конструктивные особенности современных аглофабрик, производящих высококачественный агломерат при экономном расходовании сырья, топлива и электроэнергии.

Рассмотрено становление и развитие проектирования аглофабрик черной металлургии в Укргипромезе в период с 1950 по 2003 годы, включая принятие основных технических решений по технологии и оборудованию.

Досліджено проблему пошуків резервів підвищення стабільності складу агломерату на діючих аглофабриках за умов існуючих економічних та матеріально-технічних обмежень. Вирішення проблеми виконано на підставі наскрізного комплексного аналізу причин формування коливань складу агломерату в технологічному циклі від стадії добування руди до спікального відділення аглофабрики. Визначено кількісну оцінку впливу особливостей організації технологічних схем агломераційного виробництва, параметрів усереднювального обладнання та технології усереднення на спектр і дисперсію коливань складу агломерату. Встановлено кількісні оцінки усереднювальних можливостей існуючих складів, обладнання та ланцюга апаратів аглофабрик за суттєво різних умов їх роботи. Виявлено причини, на ліквідацію яких необхідно спрямовувати зусилля в першу чергу. На базі розробленої методики розрахунковим шляхом виконано прогнози ефективності можливих змін технології підготовки сировини на "лімітуючих" ділянках технологічного циклу. За отриманими результатами розроблено ряд пропозицій щодо стабілізації складу залізорудної сировини та готового агломерату.

В Інституті газу Національної академії наук України розроблено технології знешкодження, утилізації і використання тепла відхідних агломераційних газів у доменному виробництві та їх застосування в процесі спікання аглошихти у власних агломашинах.