Изучено влияние степени деформации до 60 %, режима нагрева и деформации на структуру и свойства высокохромистого чугуна для лопаток дробеметов; установлено поведение остаточного аустенита в связи с параметрами горячего деформирования и возможность вторичного твердения при высоких температурах отпуска.

Розглянуто хімічний склад, механічні властивості зносостійких чавунів марки "Ніхард" та особливості механізму руйнування цих чавунів в умовах абразивного зношування. Наведено режими термічної обробки чавуну "Ніхард-2" для поліпшення його механічних властивостей у момент ударного навантаження та рекомендації щодо застосування в робочих органах будівельних машин.

Установлено влияние на структуру валковых чугунов отдельных компонентов редкоземельных металлов (РЗМ) и комплексных модификаторов (КМ) на их основе. Указанные индивидуальные особенности РЗМ необходимо учитывать при выборе составов КМ. Установлены критические концентрации отдельных компонентов РЗМ и КМ на их основе при различных скоростях охлаждения, приводящие к наибольшим изменениям параметров кристаллизации и структурным изменениям.

Приведены результаты разработки и применения коленчатых валов из бейнитного чугуна для дизельных моторов. Технологией изотермической закалки предусмотрено неполную аустенитизацию. Получены требуемые эксплуатационные характеристики коленчатых валов при твердости чугуна не выше 269 НВ и хорошей механической обрабатываемости.

Рассмотрен вопрос возможности и целесообразности использования для деталей из специального легированного чугуна "Метода экспериментальной оценки пластичности поверхностных слоев деталей машин", который ранее применялся только для деталей из сталей и цветных сплавов.

Сформульовано та реалізовано новий підхід щодо проектування та виробництва нових зносостійких чавунів на підставі принципу цілеспрямованого використання деформаційних метастабільних станів аустеніту та деформаційних фазових перетворень у процесі експлуатації, що дозволяє виключати легування дорогими легуючими компонентами (Ni, Mo, W) та за допомогою економічних складів сплавів досягати підвищеного рівня механічних та експлуатаційних властивостей. Вперше показано, що параметрами нетрадиційних термічних обробок (ступінчастого гартування, багатократного відпуску) можна ефективно управляти ступенем метастабільності аустеніту та кінетикою деформаційних фазових перетворень для підвищення комплексу механічних та експлуатаційних властивостей. Встановлено, що домінуючим фактором у формуванні зносостійкості чавунів метастабільним аустенітом є кінетика деформаційних фазових перетворень і об'єм твердих фаз у поверхневому шарі у процесі зношування. Показано, що за допомогою вмісту недорогих і доступних легуючих елементів і режимів термічної обробки можна у широких межах управляти фазовим складом, кінетикою деформаційних фазових перетворень і властивостями чавунів, а за оптимальних параметрів досягати підвищеного їх рівня. Встановлено аналітичні залежності між інтенсивністю мартенситоутворення в процесі випробувань та інтенсивністю ударно-абразивного зношування, зносостійкістю чавунів та кількістю твердих фаз, що утворилися у поверхневому шарі. Встановлено вплив збільшення утворення мартенситу деформації у поверхневому шарі під впливом абразивних частинок у процесі зношування на підвищення зносостійкості чавунів.

З використанням результатів досліджень на Лутугинському державному науково-виробничому валковому комбінаті розроблено промислову технологію виробництва валків масою 8 - 16 т, що базується на теоретичних розрахунках теплопереносу та тверднення виливків, вивченні впливу технологічних параметрів лиття та термооброблення на якість сформованого робочого шару, серцевини та шийок валків. Розроблено методику та запропоновано програму розрахунку для числового моделювання виливка двошарових валків відцентровим методом (процесу заповнення форми рідким металом) на машині з вертикальною віссю обертання. Запропоновано основні технологічні параметри лиття та термообробки двошарових прокатних валків з робочим шаром з високохромистого чавуну. Визначено, що найважливішими чинниками, що впливають на якість і рівень властивостей, є хімічний склад, товщина теплоізоляційного покриття форми, температура заливання металів робочого шару та серцевини, а також тип ливникової системи. З метою підвищення якості металу робочого шару, здрібнювання первинної структури рекомендовано модифікування ванадієм до 0,45 %.

Досліджено структуроутворення та механічні властивості інструментальних сталей Х12 і Р2АМ5Ф2НЮ, а також зносостійкого чавуну типу ЗЧХ25, одержаних струменевим формуванням у разі газового розпилення рідкого металу. Встановлено, що за високої швидкості твердіння заготовок у процесі струменевого формування змінюється не лише тип структури, а й клас матеріалу. Завдяки цьому значно покращуються його здатність до деформування, плинність і механічні властивості. Заготовки зі зносостійкого чавуну ЗЧХ25, одержані струменевим формуванням, піддаються деформуванню гарячою ковкою, штамповкою та прокаткою зі ступенем деформації до 30 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.343.4 + К722.521.204.2

Рубрики:

Машинобудівний чавун

Виробництво прокатних валків

Шифр НБУВ: Ж28347 Пошук видання у каталогах НБУВ