Наведено результати дослідження зносостійкості сплавів на основі заліза за умов, що імітують роботу помольних тіл у млині барабанного типу. Проаналізовано вплив типу металевої матриці та хімічного складу сплавів на опір зношуванню, сформульовано рекомендації щодо вибору оптимального матеріалу для молольних тіл.

Приведены результаты исследования износостойкости сплавов на основе железа в условиях, имитирующих работу помольных тел в мельнице барабанного типа. Проанализировано влияние типа металлической матрицы и химического состава сплавов на сопротивление изнашиванию, сформулированы рекомендации по выбору оптимального материала для мелющих тел.

The results of research of wear resistance of alloys based of iron in conditions simulating work of grinding bodies in a drum-type mill are given. The influence of a metal matrix and chemical compound of alloys on resistance to wear is analyzed, the recommendations for the choice of an optimum material for grinding bodies are formulated.

Проаналізовано результати дослідження впливу циклічного навантаження на інтенсивність зношування сталі 45 у разі односпрямованого ковзання в контакті з контртілом із цієї ж сталі. Показано, що наявність низького та високого рівня циклічного навантаження у порівнянні з межею витривалості призводить до зниження триботехнічних характеристик досліджуваної сталі, що зумовлене погіршенням умов ковзання в контакті внаслідок пошкодження від утомленості у поверхневому шарі. Періоди початкового зміцнення, зародження тріщини й її зростання, що характерно для "чистої" утоми, мають місце на залежностях інтенсивності зношування від числа циклів навантаження за умов накладення утоми та тертя.

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.062.8 + К413.25

Рубрики:

Зносостійкість заліза та його сплавів

Абразивний, гідроабразивний знос машин і механізмів

Шифр НБУВ: Ж14768 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Методом микроспектрального анализа изучено изменение химического состава тонких приповерхностных слоев металла в поверхностях трения после изнашивания сплавов чугуна, легированного медью и серой, в контакте с закаленной сталью 5. Данные об изменении состава поверхностных слоев металла до 3 мкм свидетельствуют об интенсивном процессе взаимного массопереноса атомов элементов, входящих в состав, как за счет микродиффузии, так и адгезии.

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.062.8

Рубрики:

Зносостійкість заліза та його сплавів

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.062.8 + К651,2

Рубрики:

Зносостійкість заліза та його сплавів

Термічна обробка металів

Шифр НБУВ: РА332939 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено моделі прогнозування зносостійкості металу C - Mn - Cr - Ti - Si, визначено взаємозв'язок хімічного складу з абразивною зносостійкістю. Проаналізовано закономірності формування структури і властивостей зносостійкого металу системи C - Mn - Cr - Ti - Si. Розглянуто загальну схему утворення тріщин затриманого руйнування і відшаровування в зоні сплавлення і проплавлення: наклеп метастабільного аустеніту внаслідок тимчасових деформацій, а також зміна деформацій і напружень за бейнітного і мартенситного перетворень, відношення інтенсивності виділення енергії пружних деформацій до опору зростанню тріщин. Досліджено, що структура з маловуглецевого метастабільного аустеніту, як основи, в поєднанні з дисперсною зміцнюючою фазою карбіду титану (~10 %) забезпечує найбільш високу здатність до зміцнення і зносостійкість. Визначено склад наплавленого металу типу 100Х9Г8Т4С, який в комплексі забезпечує оптимальні показники зносостійкості і стійкості до утворення тріщин (у дослідженому діапазоні концентрацій) і призначений для відновлення деталей за умов інтенсивного абразивного зношування.

Визначено роль параметрів структури поліпшених сталей в процесах зношування. Зазначено, що наявність у структурі даних сталей особливостей, які наближують їх за характером розподілу фаз, співвідношенням їх механічних характеристик і розмірами до узагальненої моделі контакту, також сприяє підвищенню зносостійкості. Визначено можливості поліпшених сталей щодо формування відповідних структур внаслідок гартування за різних температур та відпуску за рахунок утворення у ході гартування мартенситів двох морфологічних типів - пакетного та голчастого. Останній сприяє утворенню у процесі відпуску скупчень карбідних виділень уздовж мікродвійникових границь всередині кристала та появі локальних об'ємів з підвищеною мікротвердістю. Доведено, що наявність голчастих кристалів, які за розмірами та розподілом наближуються до параметрів узагальненої моделі контакту за умов тертя, підвищує зносостійкість сталей.

Досліджено зносостійкість сплавів системи Fe - C у максимально можливому діапазоні вмісту вуглецю. Установлено, що зносостійкість металевої основи залізовуглецевих сплавів у порядку збільшення утворює ряд: ферит - мартенсит - аустеніт. Показано, що цей ряд зберігається у широкому діапазоні швидкості ковзання зразків по абразиву та температури зношуваної поверхні. Досліджено вплив легування на зносостійкість метастабільного аустеніту. На прикладі легування хромом і марганцем реалізовано принципи створення зносостійких сплавів. Показано, що для одержання високої зносостійкості аустенітних сплавів необхідно забезпечити підвищений вміст вуглецю за мінімального вмісту легувального елемента.

Розв'язано актуальну науково-технічну задачу вдосконалення хімічного складу та мікроструктурного стану з метою підвищення ударно-абразивної зносостійкості сталі. Досліджено зносостійкість 30-ти сталей і чавунів різних класів і ступеня легованості. Показано, що рівень зносостійкості більшою мірою визначається мікроструктурним фактором, а не хімічним складом і корозійною стійкістю сплаву, що забезпечує економнолегованим сталям найбільшу ефективність з урахуванням співвідношення "зносостійкість - ціна". Максимальну зносостійкість забезпечено аустенітно-мартенситною структурою з переважною долею (65 - 75 %) залишкового аустеніту, схильного до деформаційного мартенситного перетворення. Розроблено нові сталі 115ХГ2С1Ю, 75ХГ2С1ЮД1, 75Г2С з підвищеним опором зношуванню у водяних розчинах солей, кислот, лугів з pH від 1 до 14. Сталь 75Г2С впроваджено у виробництво у ВАТ "Азовсталь". Її застосування забезпечило зниження питомої витрати куль на 12 - 22,2 % за умов Центрального гірничо-збагачувального комбінату.

Представлены результаты оценки эффективности использования различных сталей и чугунов в качестве материала для мелющих тел, работающих в условиях ударно-абразивно-коррозионного изнашивания. Показано, что с учетом соотношения "износостойкость - стоимость" наиболее эффективным является применение низколегированных заэвтектоидных сталей, термообработанных на аустенитно-мартенситную структуру.

Проведен обзор работ, в которых рассмотрено влияние механических характеристик, химического состава, параметров микроструктуры на износостойкость сталей. Показано, что металловедческий подход к вопросам трибологии является одним из основных путей для существенного повышения эксплуатационных свойств подвижных соединений.

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.062.8 + К413.15

Рубрики:

Зносостійкість заліза та його сплавів

Сухе та напівсухе тертя

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты исследований по получению в стали ДИ42 многофазной метастабильной структуры (отпущенный мартенсит, карбиды, остаточный аустенит), самотрансформирующейся при нагружении для повышения ее механических свойств и абразивной износостойкости.

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.062.8 + К391.91-1

Рубрики:

Зносостійкість заліза та його сплавів

Виробництво композитних металокерамічних матеріалів і виробів

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено інтенсивність руйнування високоазотних марганцевих сталей під час сухого тертя кочення з проковзуванням за навантажень від 40 до 60 кг. Під час тертя спостережено зменшення інтенсивності зношування зі збільшенням навантаження, що пов'язано з припрацюванням матеріалів. Важливим чинником, що запобігає інтенсивному зношуванню сплавів, є пасивувальна плівка, яка відновлюється під час тертя за присутності кисню. Під час схоплювання розміри продуктів зношування за навантаження 50 кг становлять 30 - 50 мкм. На поверхні тертя в зонах виривів спостережено підвищений вміст карбідоутворювальних елементів, що свідчить про інтенсивне руйнування матеріалу біля цих елементів.

Надано результати досліджень процесів зношування ферито-перлітних сталей. Запропоновано імітаційну модель структури, яка у разі використання методу скінченних елементів дозволяє проводити вибір оптимальної кількості твердої складової в сталі, що забезпечує підвищення її зносостійкості.

Розглянуто комп'ютеризацію експериментальної установки типу "Amslera" для дослідження зносостійкості евтектичних композиційних дисперсійно-зміцнених матеріалів системи Fe - Mn - C - B.

Рассмотрено влияние карбидной фазы на износ стали 110Х18М. Выявлены закономерности изменения величины износа от количественных факторов упрочняющей фазы. Рекомендован интервал объемного содержания карбидов в пределах 18 - 21 %, при среднем расстоянии между карбидами более 8 мкм, что приводит к минимальным показателям степени износа.

Представлены результаты исследований износостойкости сталей и чугунов при абразивном изнашивании в широком диапазоне условий трения. Показано, что высокая износостойкость может быть достигнута не только за счет повышения объемной доли карбидных фаз в структуре сплавов, но и благодаря получению матрицы высокоуглеродистого нестабильного аустенита. Исследовано влияние широкого спектра параметров трибосистемы на износостойкость нелегированных и легированных железоуглеродистых сплавов в различном структурном состоянии.