В рамках моделі граткового газу з урахуванням взаємодії міжвузловинних атомів в першій та другій координаційних сферах для аустенітного сплаву Fe-C за допомогою комп'ютерного моделювання методом Монте-Карло оцінено енергії взаємодії C-C, що одночасно задовольняють мессбауерівські дані з відносної долі атомів заліза з різним оточенням атомами вуглецю та дані з термодинамічної активності вуглецю.

Методом множинного регресійного аналізу літературних даних і результатів власних експериментів одержано інтерполяційні моделі, які описують взаємний зв'язок пластичності сталі з їх хімічним складом і температурою нагріву під гартування. Встановлено, що в деяких випадках зміна характеристик відносного звуження відбувається у зворотному напрямку відносно видовження. Розглянуто можливість одержання більш високої міцності з одночасним зростанням пластичних характеристик.

Изучено влияние степени деформации при гидропрессовании и последующей термической обработки на структуру и свойства стали 18ХГТ с исходной структурой зернистого перлита. Установлено, что упрочнение стали, деформированной гидропрессованием, обусловлено прежде всего субструктурным упрочнением ферритной матрицы в результате повышения плотности дефектов кристаллического строения и микроискажений кристаллической решетки. Одной из причин сложного изменения свойств гидропрессованной и термообработанной стали является образование на дефектах атмосфер с последующим формированием новых дисперсных карбидных частиц, которые, в свою очередь, воздействуют на кинетику процессов полигонизации, возврата и рекристаллизации в феррите.

Проведено лабораторні дослідження щодо відновлювально-зневуглецьовуючого відпалу порошку-сирцю, отриманого карботермічним відновленням з індійського суперконцентрату "Blue Dust". Виділено найважливіші незалежні параметри процесу (фактори управління процесом), за якими проведено багатофакторний експеримент. Методом регресійного аналізу отримано лінійні залежності вмісту кисню та відносної насипної щільності від факторів варіювання. Залежність вмісту вуглецю від вибраних факторів виявилася нелінійною. Визначено область оптимальних значень для факторів управління процесом та діапазон їх регулювання.

Установлено, что под влиянием термоциклирования, развивающегося в сталях, у поверхности стержневой арматурной стали при термическом упрочнении с применением режимов прерывистого интенсивного охлаждения после деформационной обработки, изменяется характер формирующейся структуры, что оказывает влияние на механические характеристики упрочняемой арматуры, в том числе способствует повышению сопротивляемости разупрочнению при электронагреве.

Исследовано влияние термообработки на фазовый состав, структуру, механические свойства, абразивную и ударно-абразивную износостойкость ЦНИМС 08Г(4-16)ТЮ. Показано, что после рациональных режимов термообработки, обеспечивающих получение в структуре сердцевины и поверхностного слоя аустенита, регулирование его количества и стабильности применительно к конкретным условиям погружения, в исследованных сталях может быть обеспечено хорошее сочетание механических свойств и высокая износостойкость в условиях абразивного и ударно-абразивного воздействий.

Досліджено структурні зміни під час відпуску і фрикційного нагрівання загартованої лазером сталі У10 та їх вплив на триботехнічні властивості.

Приведены результаты исследования механизма разрушения сталей 12ХН3А, 20, 20ХН3А, 40, 40Х после закалки и высокого отпуска, а также охрупчивающей обработки. Показано, что межзеренное разрушение сталей связано с неоднородностью процессов карбидообразования при отпуске, преимущественным выделением карбидов на границах зерен с повышенным уровнем энергии. Предложены режимы термической обработки, позволяющие снижать склонность к межзеренному разрушению улучшаемых сталей.

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.043

Рубрики:

Структурні і фазові перетворення в залізі та його сплавах. Теорія термічної обробки

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано вплив термообробки на структуру, механічні властивості і зносостійкість нової перспективної високоміцної сталі ДИ74-Ш.

Проанализированы особенности изменения механических свойств и микроструктуры стали 3сп при деформационно-термической обработке в межкритическом интервале температур, что позволяет разрабатывать нетрадиционные энергосберегающие технологии производства проката повышенной прочности из ряда малоуглеродистых сталей.

Розглянуто вплив ефекту Кіркендала на жаростійкість залізо-хромистих сплавів з вмістом хрому 35% в широкому інтервалі температур (1273-1573 К). Показано, що під дією окислення парціальний коефіцієнт дифузії хрому на порядок вищий, ніж заліза, а коефіцієнт взаємодифузії залежить від розміру зерна і зменшується із його зменшенням. Окислення залізо-хромистих сплавів напряму пов'язано із цими параметрами.

Впервые построена диаграмма состояния железо-водород; обнаружена новая фаза: железо-водородистый мартенсит. Впервые получены данные о влиянии водорода на растворимость углерода в аустените, мартенситное превращение в железе и Fe-С сплавах, рекристаллизацию феррита, сфероидезацию цементита, активность углерода в твердых растворах, диффузию углерода в аустените и феррите; морфологию аустенитно-цементной эвтектики, магнитные свойства и электропроводность ферромагнитных материалов. Открыто явления образования подвижных водородонасыщенных зон (H-слоев), а также образование упорядоченных газокристаллических эвтектик.

Исследованы структура и характер разрушения сталей, микролегированных бором, редкоземельными металлами, цирконием и молибденом, в зависимости от термической обработки. На основе разработанных инвариантных моделей проведена количественная оценка влияния величины зерен, количества тройных стыков и зернограничной энергии на сопротивление сталей интеркристаллитному сколу. Показано, что различия в склонности к межзеренному разрушению сталей обусловлены изменением количества карбидов на границах зерен с повышенным уровнем энергии.

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.043

Рубрики:

Структурні і фазові перетворення в залізі та його сплавах. Теорія термічної обробки

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ 

С позиций широкого представления о проявлениях наследственности в металлических материалах рассмотрены особенности процесса аустенитизации низколегированных толстолистовых сталей при термической обработке в потоке прокатного стана с учетом условий их предварительного подстуживания и исходных структур.

Розглянуто узагальнення синтезної моделі необоротної деформації з метою опису прояву та взаємовпливу деформаційних процесів мартенситного і дефектного походження. Описано програми циклічного температурно-силового навантаження, що реалізують багаторазовий оборотний ефект пам'яті форми. Проілюстрована придатність моделі для прогнозування деформаційної поведінки сучасних конструкційних матеріалів на основі сплавів заліза.

Досліджено вплив багатостадійного охолодження під час гартування сталі на структуроутворення і характер розподілу мікротвердості за радіусом зразка. Виявлені відміни у мікроструктурі та мікротвердості після одно- та багатостадійного охолодження розглянуто як наслідок термічної стабілізації аустеніту і перерозподілу вуглецю, що відбуваються під впливом внутрішніх, динамічних термічних та фазових напруг.

Обобщены результаты исследований по эффективности повышения износостойкости сталей и чугунов за счет получения в их структуре наряду с другими составляющими (мартенситом, нижним бейнитом, карбидами и др.) метастабильного аустенита, превращающегося при нагружении в мартенсит (эффект самозакалки при нагружении). При этом необходимо с учетом химического, фазового состава сплавов и условий изнашивания регулировать соотношение структурных составляющих, развитие мартенситных превращений при изнашивании, а также использовать различные механизмы упрочнения и сопротивления разрушению сплавов.

Досліджено особливості структури захисних покриттів на сталі 45. На основі результатів металографічного, рентгеноструктурного та інших методів аналізів встановлено механізм зношування покриттів в умовах тертя ковзання та віброударних навантажень. Показано перспективність композиційних покриттів для зміцнення конструкційних сталей, які працюють у вузлах тертя.