Індекс рубрикатора НБУВ: И362.1 + И362.2

Рубрики:

Експлуатація газових свердловин

Експлуатація газоконденсатних свердловин

Шифр НБУВ: Ж29904 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто особливості випереджувальної системи розробки нафтових облямівок з активною контурною або підошовною водою: розробка нафтової облямівки за умов замкнутого режиму витіснення нафти розширеним газом, газової або газоконденсатної шапки та прояву режиму розчиненого газу без відбору вільного газу з газової шапки; розробка нафтової облямівки в процесі розробки газоконденсатної шапки з застосуванням сайклінг-процесу.

Наведено принципово нові якісно-кількісні результати виконаного протягом 1994 - 1997 рр. дослідження причин і характеру обводнення горизонту С-5 - основного продуктивного горизонту серпухівських об'єктів розробки Степового, Східно-Березівського та Котелевського газоконденсатних родовищ Котелевсько-Березівської зони Дніпровсько-Донецької западини. Показано, що до експлуатаційних свердловин пластова вода надходить переважно за механізмом її вибіркового вторгнення. Визначено, що напрямок і морфологію вибіркового обводнення об'єкта розробки можна спрогнозувати у процесі його експлуатації та на стадії проектування.Методологію даного прогнозу розроблено й апробовано на серпухівських об'єктах Котелевсько-Березівського валу.

Відзначено актуальність проблем розробки нафтових облямівок газоконденсатних покладів, для яких характерні невелика товщина та присутність активних підошовних вод. На прикладі нафтових облямівок родовищ України та досвіду їх освоєння розглянуто питання завершення, закріплення та випробування свердловин на герметичність. Показано особливості розкриття нафтонасичених пластів. Розглянуто методи контролю за інтервалами розкриття.

Внаслідок буріння та випробування свердловин N701 (Західно-Шебелинська площа) встановлено існування добре проникного резервуара в низах московського ярусу, з якого отримано значний приплив вуглеводневого газу та пластової води під аномально високим пластовим тиском. Доведено, що цей резервуар є перспективним з точки зору пошуків покладів газу в зоні глибинного залягання порід карбону в південно-східній частині Дніпровсько-Донецької западини.

Изложены теоретические основы и особенности разработки газоконденсатных залежей в режиме полного и частичного сайклинг-процесса. Определены зависимости коэффициента конденсатоотдачи залежи от режима разработки по вариантам на истощение, частичного и полного сайклинг-процесса.

Зазначено, що дослідження газоконденсатних свердловин потребує відпрацювання декількох стаціонарних режимів роботи свердловини, що призводить до великих втрат часу та коштів. Запропоновано вирішувати подібні проблеми, використовуючи відомі методики розрахунку необмеженої кількості стаціонарних режимів на основі одного фактично відпрацьованого стаціонарного режиму роботи свердловини.

Исследования газоконденсатных скважин требует отработки нескольких стационарных режимов работы скважины, что приводит к большим затратам времени и средств. Предложено решать подобные проблемы, применяя известные методики расчета неограниченного количества стационарных режимов на основе одного фактически отработанного стационарного режима работы скважины.

Research of gas condensate chinks requires improvement of several stationary modes of operations of a chink that results in the large expenses of time and means. To decide this problem it is possible, applying known techniques of account of the unlimited quantity of stationary modes on the basis of one of the actually fulfilled stationary mode of operations of a chink.

Зазначено, що сучасні технології розробки газоконденсатних родовищ з високим питомим вмістом конденсату шляхом підтримання пластового тиску не забезпечують повного вилучення конденсату з надр. Від 30 до 55 % запасів конденсату, навіть за умов розробки у режимі сайклінгпроцесу можуть бути не вилучені з пласта. Саме цей конденсат є об'єктом досліджень з точки зору підвищення коефіцієнта кінцевого вуглеводневилучення. Запропоновані нові різновиди систем розробки газоконденсатних родовищ з підтриманням пластового тиску спрямовані на більш повне вилучення конденсату з надр. Розроблено способи регулювання сайклінгпроцесу, способи активної дії на газоконденсатний пласт, способи підтримання пластового тиску шляхом перепуску сухого газу, способи розробки нафтових облямівок і конденсатних валів у газоконденсатних родовищах. Вивчено вплив параметрів нафтогазоконденсатного пласта на ефективність розробки. За рахунок впровадження нових технологічних процесів і різновидів підтримання пластового тиску можливе збільшення конденсатовилучення з покладів на 3 - 20 % залежно від геологічної специфіки газоконденсатних покладів.

Запропоновано алгоритми виявлення корозійних ділянок насосно-компресорних труб ліфтових колон газоконденсатних свердловин шляхом обробки вибірок вихрострумових вимірювань.

Розроблено комплексну технологію збільшення вуглеводневилучення з виснажених газоконденсатних родовищ. Вона включає нагнітання в родовище через систему нагнітальних свердловин запропонованих витіснювальних агентів, витіснення ними з пористого середовища до видобувних свердловин сконденсованих вуглеводнів і пластового газу, обробку привибійних зон видобувних свердловин запропонованими робочими розчинами для зменшення насиченості пористого середовища сконденсованими вуглеводнями та інтенсифікації припливу газоконденсатної суміші до свердловин і використання запропонованих методів забезпечення стабільної роботи видобувних свердловин з високим вмістом рідини у пластовій продукції. Основні наукові розробки пройшли приймальні випробування, здані відомчим комісіям і використовуються на виробництві згідно з виданими нормативними документами. Реалізація комплексної технології дозволяє збільшити поточні відбори газу і конденсату і ступінь вилучення вуглеводнів з виснажених газоконденсатних родовищ.

Для смесей углеводородов, воды, метанола и гликолей выполнена проверка точности различных модификаций уравнений состояния, включенных в программы HYSYS и PRO-2. Подтвержден ранее сделанный вывод о предпочтительности использования программной системы ГазКондНефть для моделирования газонефтепромысловых установок.

Экспериментально исследованы нефти Семеновского и Луквинского месторождений и водонефтегазоконденсатные смеси (ВНГКС). Впервые получены экспериментальные зависимости динамического коэффициента вязкости водонефтяной и ВНГКС от обводненности в целом интервале ее смены (0 - 100 %) при разном содержании газоконденсата. Установлено величину рационального содержания газоконденсата в смеси для облегчения транспорта высоковязкой продукции в зимний период. Обоснованы и сформулированы практические выводы.

Акцентировано внимание на проблеме отложения гидратов по пути движения газа от скважин до установки комплексной подготовки газа в присутствии в шлейфе значительного количества местных сопротивлений, что приводит к значительным потерям давления. Одним из альтернативных методов разрешения вопроса является подключение действующего ингибиторопровода к шлейфу скважин, где сосредоточено значительное количество местных сопротивлений. Подача ингибитора гидратообразования на устье скважин и в шлейф позволит уменьшить гидратообразование и повысить его эффективность.

Охарактеризовано особливості завершальної стадії розробки родовищ нафти та газу та її роль у формуванні кінцевого нафтогазоконденсатовилучення, розглянуто можливі шляхи інтенсифікації видобування вуглеводнів і підвищення нафтогазоконденсатовилучення на завершальній стадії розробки родовищ.

Изложены результаты разработки усовершенствованной технологии установки изоляционных мостов, конструкция технических средств, пример ее внедрения на скважине N 100 Гадячского газоконденсатного месторождения, а также результаты реализации при бурении глубоких нефтегазовых скважин.

Узагальнено промислові дані про стан і параметри роботи промислових газо- і конденсатопроводів Андріяшівського газоконденсатного родовища. Виконано розрахунки гідравлічного та температурного режимів роботи газо- і конденсатопроводів. Обгрунтовано заходи з підвищення ефективності їх експлуатації за умов скупчення рідини і гідратоутворення.

Охарактеризовано особливості розробки газоконденсатних покладів у режимі виснаження пластової енергії і можливі напрямки видобування з них сконденсованих вуглеводнів. Виконано комплекс лабораторних досліджень на насипних і зцементованих моделях пласта з витіснення сконденсованих вуглеводнів різними робочими агентами. За результатами досліджень вибрано ефективні витіснювальні агенти та запропоновано технології збільшення вуглеводневилучення з виснажених газоконденсатних покладів.

Сформульовано задачу виявлення випадкового моменту появи помпажу в газоперекачувальному агрегаті, коли розподіл моменту розгладження апріорі невідомо, що дозволило вибрати ефективний алгоритм для виявлення початку помпажу, дослідити його чутливість і завадостійкість інформаційно-вимірювального каналу.

Удосконалено комплексний фізико-хімічний метод барообробки привибійної зони пласта газоконденсатного низькопористого теригенного колектора з урахуванням властивостей порового середовища та газоконденсатної суміші. Вперше формалізовано положення про урахування часу нестабільності аерозолю до його випадіння на стінки порового каналу під час застосування циклічної дії у процесі освоєння низькопористого колектора.

Вдосконалено технології та технічні пристрої для підвищення вуглеводневилучення з частково виснажених газоконденсатних і водоплаваючих газових покладів. Розроблено технології витіснення сконденсованих вуглеводнів з необводнених і обводнених газоконденсатних покладів із використанням запропонованих композицій робочих агентів. Створено методологічні основи оптимізації процесу періодичної експлуатації свердловин на водоплаваючих газових покладах з метою максимізації поточних відборів газу. Запропоновано установку й аналітичні залежності для оцінки спільного впливу тиску та температури на піноутворювальну здатність розчинів поверхнево-активних речовин (ПАР). Доведено підвищення продуктивності обводнених газових і газокондесатних свердловин завдяки застосуванню пінотвірних ПАР і нових видів диспергаторів. Апробовано технології збільшення приймальності нагнітальних свердловин, які базуються на застосуванні нових пристроїв для акустичного впливу на газорідинний потік у стовбурі свердловин і привибійну зону пласта.