Наведено методику оцінки гідравлічного стану складного газопроводу (що складається з кількох послідовно з'єднаних дільниць, змонтованих із труб різного внутрішнього діаметра), згідно якої визначено коефіцієнт гідравлічної ефективності газопроводу Юліївського нафтогазоконденсатного родовища - "ТЕЦ-5". На підставі отриманого результату його гідравлічний стан визначено задовільним.

Наведено результати уточнення фактичного та моделювання прогнозного режимів роботи газотранспортної системи з урахуванням результатів оперативної діагностики основного обладнання. Описано функціональні можливості та структуру програмно-інформаційного комплексу "Каскад".

Исследовано изменение механических свойств металла трубопроводов нефтегазодобывающего оборудования после длительной эксплуатации. Установлены существенные изменения механических характеристик во внутреннем поверхностном слое металла глубиной до 2 мм. Введен коэффициент деградации металла в зависимости от толщины стенки трубы. Показано, что деформирование при действии нагрузок стимулирует водородом инициируемое растрескивание. Скорость коррозии в нижней части трубопровода в 5,5 раза выше, чем в верхней. Показана целесообразность его ингибиторной защиты.

Описано новий підхід до формування системної моделі газотранспортної системи (ГТС), що дає можливість одержати таку загальну модель ГТС, на базі якої можна провести розробку програмно-інформаційних засобів, призначених для використання не лише у наукових дослідженнях, а й у системах диспетчерського керування трубопровідним транспортом газу для проведення розрахунків у режимі реального часу.

Рассмотрены некоторые проблемы транспортировки попутного нефтяного газа (ПНГ). Для отделения тяжелых углеводородов при охлаждении ПНГ предложены две технологические схемы с использованием турбодетандеров: детандерно-регенеративная схема установки для отделения тяжелых углеводородов; детандерная схема.

Викладено підхід до ранжування газоперекачувальних агрегатів за їх технічним станом.

Проаналізовано об'ємний напружений стан корпуса пневмогідрокомпенсатора бурового насоса за випробувального тиску із використанням методу тетраедричних кінцевих елементів. Визначено еквівалентні напруження в корпусі і розподіл коефіцієнта запасу міцності по тілу корпуса. Виявлено характеристики міцності в зонах глухих отворів під шпильки кріплення.

Проанализирована зависимость объема запасных частей от количества стендов для ремонта ГПА, находящихся в ремонтной мастерской. Выведены формулы для вычисления вероятности занятости и безаварийности работы стендов, а также существования очереди на ожидание ремонта. Сделан вывод, что повышение надежности ГПА можно достичь путем учета затрат запчастей и их оптимизации.

Наведено результати статистичних досліджень зупинки очисних пристроїв в газопроводі.

  Скачати повний текст

Встановлено і теоретично обгрунтовано доцільність використання безконтактних електромагніто-акустичних перетворювачів з метою підвищення вірогідності акустичного контролю трубних виробів. На підставі теоретичних та експериментальних досліджень визначено необхідність використання складномодульованих сигналів для покращання чутливості електронно-акустичного тракту акустичного дефектоскопа. Запропоновано процедуру параметричної ідентифікації дефектів. Розроблено та апробовано конструкції нових зносостійких електромагніто-акустичних перетворювачів.

З використанням розробленого технічного забезпечення записано пульсації течії відпрацьованих газів газомоторокомпресорів (ВГ ГМК) та двоцилідрового дизельного двигуна з оцінкою похибок вимірювань, визначено та класифіковано основні характеристики зазначених пульсацій. Одержано експериментальні апроксимаційні залежності амплітуд пульсацій тиску та температури ВГ дизеля від частоти обертання колінчастого вала та режиму навантаженості двигуна, які дозволили кількісно оцінити вплив амплітуди та частоти пульсацій тиску і температури течії ВГ на інтенсивність тепловіддачі. Експериментально доведено та кількісно оцінено інтенсифікацію тепловіддачі від пульсуючої течії ВГ до циліндричної металевої поверхні залежно від амплітуди та частоти пульсацій тиску та температури течії, одержано критеріальне рівняння для визначення середнього коефіцієнта тепловіддачі, що відкриває нові шляхи підвищення ефективності використання теплоти ВГ ГМК. Визначено константи критеріального рівняння тепловіддачі течії ВГ на базі принципу Лежандра за умов проведення експерименту з одночасною зміною всіх впливових чинників.

Вивчено закономірності, наявні у внутрішньокорозійних процесах у трубопроводах системи збору та транспортування продукції свердловин газоконденсатних родовищ, їх впливу на механічні характеристики матеріалу труб, утворення корозійних свищів і формування ареалів забруднення грунтів. Для підвищення гідравлічної ефективності газоконденсатопроводів і зменшення шкідливого впливу системи на довкілля запропоновано періодично здійснювати витиснення рідкої фази з трубопроводів кульовими роздільниками. Проведено серії експериментальних досліджень впливу швидкості руху кульових роздільників різної маси та діаметра на ефективність витиснення рідкої фази з трубопроводів. Установлено, що за цього узагальнювальним критерієм процесу запропоновано вважати критерій Фруда для руху рідини у щілині між стінками трубопроводу та кульовим роздільником. Досліджено характер пульсаційних процесів у трубопроводі за умов руху даного роздільника та газорідинної суміші. Установлено, що величина підвищення тиску у пульсаційному процесі не становить загрози експлуатації трубопровода. Проведено промисловий експеримент на трубопроводах системи збору та транспортування продукції свердловин промислу Хрестищенського газокондесаторного родовища та установлено задовільні збіги теоретичних і фактичних параметрів. Впровадження періодичного витиснення рідкої фази з промислових трубопроводів дозволили підвищити гідравлічну ефективність до 89 % та скоротити обсяг витоків продукції свердловини та формування ареалів забруднень.

Запропоновано методику визначення за допомогою геодезичних методів місць встановлення пристроїв для відведення рідини з порожнини діючого газопроводу.

Розглянуто можливість застосування рекурсивних процедур типу Калмана - Б'юсі для оцінювання виміряних технологічних параметрів, що описують випадкові процеси. Одержані в цьому разі оцінки рекомендовано використовувати безпосередньо для задач керування режимом роботи систем промислових газопроводів.

Запропоновано математичну модель та алгоритми розрахунку параметрів роботи газоперекачувальних агрегатів (ГПА) багатоцехових компресорних станцій. Розроблено алгоритми ідентифікації параметрів ГПА і алгоритми оптимізації режимних параметрів за критерієм мінімуму паливного газу. Результати роботи апробовано на реальних даних.

Розглянуто актуальні питання дослідження режимів роботи шлейфів свердловин родовищ, що знаходяться на завершальній стадії розробки. Наведено основні фактори, які впливають на збільшення величини втрат тиску під час транспортування газу від гирла свердловини до пункту передачі газу. На підставі оцінювання стану внутрішньої порожнини шлейфів свердловин висвітлено теоретичні основи розробки способів їх очистки.

Рассмотрена механотронная система (МС) для управления трубопроводной арматурой (ТА) шахтного назначения. Исходя из эксплуатационных требований к ТА и особенностей режимов ее работы, проанализированы возможности применения различных электрических машин и полупроводниковых преобразователей в МС. Приведена функциональная схема МС. Показаны особенности управления МС с микропроцессорным управлением. Работа выполнена по государственному контракту N 13.G36.31.0010 от 22.10.2010 г.

Представлено результати дослідження рівноваги двох рідинних фаз у системі поліпропіленгліколь - вода - конденсат - ПАР. Для розробки високоефективних процесів промислової обробки газу до транспортування досліджено фазову рівновагу в рідинних системах, що містять вуглеводневий конденсат, поліпропіленгліколь, ПАР і високомінералізовані пластові води. Фазова рівновага системи конденсат - поліпропіленгліколь - вода за умов промислової обробки газу залежить від кількості рідкої вуглеводневої фази, що виділяється за даних умов, її групового складу, концентрації поліпропіленгліколю і ПАР у водній фазі, сольового складу останньої. За результатом досліджень побудовано фазові діаграми стану систем поліпропіленгліколь - конденсат - водні розчини NaCl і поліпропіленгліколь - ПАР - конденсат.

Важливим аспектом підвищення ефективності нафтогазовидобувного комплексу є продовження стабільної роботи обводнених газових і газоконденсатних свердловин. Це досягається забезпеченням якомога менших перепадів тиску по трасі газопроводу: чи це газопровід, яким рухається газ від промислу до споживачів, чи газопровід (шлейф), яким рухається газ до УКПГ. Проведено огляд і аналіз робіт, що стосуються питань попередження і ліквідації рідинних скупчень у газопроводах. На базі експериментальних досліджень визначено вплив на роботу газопроводу рідинних скупчень під час руху чистого газу його пониженою ділянкою. Визначено швидкості газового потоку, необхідні для повного винесення рідини з пониженої ділянки трубопроводу. Проведено експериментальні дослідження щодо вибору оптимального режиму руху газорідинної суміші в рельєфному трубопроводі, виходячи з умов забезпечення мінімальних втрат тиску та мінімальної питомої енерговитратності.