Розглянуто фільтр-сепаратор, призначений для очистки газу від мастила та механічних домішок після дожимної компресорної станції підземного сховища газу під час закачування його в пласт. Запропоновано використання триступеневої системи очистки, що дозволяє підвищувати ефективність роботи зазначеного пристрою.

Визначено, що перспективним напрямом у створенні пристроїв очистки газу та рідин від механічних домішків і рідинної фази є використання фільтрувальних елементів із фторопласту Ф-4 з пористістю від 65 до 75 %, здатністю очистки від частинок розміром 40 - 2 мкм, ступенем очистки 99,0 %. Розглянуто результати реконструкції газосепараторів і створення установок для очистки й осушення газів, установок очистки масла, води від механічних домішків у різних галузях народного господарства. Аналіз досвіду використання фторопластових фільтроелементів доводить доцільність їх використання в газопромисловому обладнанні на газоконденсатних родовищах.

Запропоновано комплекс заходів з підвищення безпечності роботи технологічного обладнання під час вилучення пропан-бутану на родовищах природного газу за умов дотискувальних компресорних станцій.

Безпечна та надійна експлуатація підземних сховищ газу (ПСГ) передбачає спостереження за вертикальними переміщеннями земної поверхні газосховиша. Для роботи підземного сховища споруджують газокомпресорну станцію, яка слугує для нагнітання та відбирання газу з пласта-колектора через експлуатаційні свердловини, які є безпосередньо пов'язані з газокомпресором через відповідне технологічне обладнання та газопроводи - шлейфи. Під час вивчення вертикальних рухів земної поверхні ПСГ постає проблема розроблення моделі прогнозування цих процесів. Прогнозна модель повинна достовірно відтворювати інформацію про стан прогнозного об'єкта. Кількість показників цієї інформації має бути не надто великою, проте з достовірним ступінем точності відображати величини процесів та явищ, які нас цікавлять. Методика базується на аналізі результатів геодинамічних процесів на ПСГ. Для застосування цієї методики потрібне детальне вивчення геодинамічних процесів на ПСГ із метою встановлення загальних закономірностей даних явищ і процесів. У результаті досліджень встановлено, що рухи земної поверхні та свердловини є повністю адекватними фізичним процесам, пов'язаних з технологічною експлуатацією газосховищ. Тобто, під час закачування газу крівля сховища піднімається, а під час відбирання - опускається. Виконано дослідження з геодинамічних процесів, які надають змогу виявити основні закономірності вертикальних переміщень земної поверхні залежно від місцерозташування пунктів спостереження, а також від конструкцій цих пунктів. На підставі досліджень розроблено прогнозні моделі переміщення різних точок земної поверхні ПСГ. Дослідження надають змогу вирішити проблему використання інженерно-геодезичних даних з метою визначення вертикальних рухів земної поверхні та безпечної експлуатації технічного обладнання ПСГ.

Створено математичну модель технологічного процесу регенерації диетиленгліколю. Розроблено структуру нечіткої моделі, яка відповідає складним багатоетапним технологічним процесам. Для аналізу одного етапу застосовано модель на основі методів Мамдані-Сугено. Нечітка модель побудована за результатами опитування експертів-технологів, що складають основу нечіткої моделі, і описує наскрізну технологію процесу регенерації диетиленгліколю. Увагу приділено імітаційному моделюванню, а саме здійснено експериментальне визначення динамічних характеристик за заданими каналами та проведено імітаційне моделювання системи з використанням нечіткого регулятора. За його результатами встановлено, що перехідні характеристики за каналами відповідають фізичним основам процесу регенерації. Проведено порівняльний аналіз перехідних процесів і визначено, що в каскадній системі регулювання показники якості кращі. Розроблено мнемосхему системи управління процесом.

В поровом пространстве вторичных коллекторов нефти и газа на больших (4,5 - 6,5 км) глубинах установлено присутствие фрамбоидального пирита, который относится к терминальным позднеэпигенетическим новообразованиям. Это не только показатель специфических тектонофизических и геотермобарических условий нефтегазонакопления на больших глубинах, но и индикатор процессов "самоочистки" глубинных газоконденсатных систем от сероводорода, реагирующего с ионами двухвалентного железа маломинерализованных гидрокарбонатных вод глубинной гидрогеологической инверсии.

Проаналізовано достатність та повноту інформативних параметрів газотранспортної системи із високим рівнем розгалуження технологічних схем та складністю аналізу динамічних процесів транспортування енергоресурсу. Висвітлено проблеми в інформатизації параметрів даних процесів та сформульовано основні задачі оптимізації системи керування газотранспортною мережею. Наведено результати дослідження розбіжності інформативних параметрів про хімічні властивості природного газу на різних рівнях його постачання.

Індекс рубрикатора НБУВ: И362.082.3

Шифр НБУВ: Ж24839 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: И362.082.3

Шифр НБУВ: Ж24839 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано існуючі наукові й інженерно-технічні розробоки та практичний досвід для забезпечення нормативних вимог щодо фізико-хімічних властивостей природного газу на етапах "видобування - підготовка до транспорту - транспортування - використання кінцевим споживачем". Відслідковано процесно-контентну еволюцію поняття "якість природного газу" в аспекті подальшого застосування під час визначення кількості спожитої енергії. Побудовано математичну модель для оцінювання якості природного газу перед використанням кінцевим споживачем, а також визначено вплив виявлених факторів, що характеризують фізико-хімічні властивості палива, на експлуатаційну надійність газорозподільних систем населених пунктів, окремих об'єктів, а також на достовірність показів засобів обліку природного газу в одиницях енергії. Розроблено технологічну схему функціонування системи інтелектуального обліку природного газу в населеному пункті в одиницях енергії. Обґрунтовано економічні переваги пропонованих заходів щодо принципової модернізації змісту та методології організаційно-технічного проектування та регламентування експлуатації газорозподільних систем населених пунктів.