Проанализировано влияние организационно-технических факторов, а также коллекторских и физико-химических свойств на состояние призабойной зоны пласта. Отдельные главы посвящены обработке скважин растворами поверхностно-активных веществ, неорганическим и органическим кислотам, принципам кислотного гидроразлива. Значительное внимание уделено внедрению технологии стимулирования притоков нефти и газа вертикальных нефтяных, газовых, газоконденсатных нагнетательных скважин с применением эффективных кислот в неактивной форме (порошки).

На підставі результатів досліджень з розробки технологій підвищення нафтовіддачі пластів, що проводилися у США, Росії, Китаї та Канаді наведено рекомендації щодо впровадження нових методів вилучення нафти на родовищах України. Показано успіхи промислових досліджень з максимального використання балансових запасів нафти та вилучення її з покладів, що експлуатуються, в межах технологічної ефективності та економічної рентабельності.

На основании результатов исследований по разработке технологий повышения нефтеотдачи пластов, проводившихся в США, России, Китае и Канаде, приведены рекомендации по внедрению новых методов добычи нефти на месторождениях Украины. Показаны успехи промышленных исследований по максимальному использованию балансовых запасов нефти и добыче ее из эксплуатирующихся отложений в пределах технологической эффективности и экономической рентабельности.

Охарактеризовано особливості завершальної стадії розробки родовищ нафти та газу та її роль у формуванні кінцевого нафтогазоконденсатовилучення, розглянуто можливі шляхи інтенсифікації видобування вуглеводнів і підвищення нафтогазоконденсатовилучення на завершальній стадії розробки родовищ.

Розглянуто основні вимоги до рідин для проведення потужного гідророзриву пласта та їх дослідження із застосуванням розробленої установки УВРП-1. Детально вказано функціональні призначення приготовлювальних рідин на різних стадіях процесу гідророзриву.

Індекс рубрикатора НБУВ: И361.71

Рубрики:

Хімічна обробка пласта

Шифр НБУВ: Ж24005 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано найраціональніший підхід щодо вирішення проблеми регулювання розробки нафтових родовищ у процесі заводнення стосовно до тріщинних і тріщинувато-пористих колекторів на підставі застосування керованих дисперсних систем із урахуванням геометричного і концентраційного критеріїв, а не дисперсних систем загалом.

Показано вплив поверхневих властивостей на межі розділу розчин поверхнево-активних речовин (ПАР) - пластовий флюїд - нафтогазоносна порода на процес видобутку нафти із пластів. Запропоновано методику та прилади для вимірювання кута змочування пористих матеріалів розчинами ПАР і оцінки динамічного міжфазного натягу, а також методику оцінки якості таких розчинів.

Проаналізовано вплив різних факторів на значення критичної концентрації міцелоутворення поверхнево-активних речовин і надано стислий огляд методів її визначення. Розглянуто метод визначення критичної концентрації міцелоутворення титруванням з використанням барвника, який відзначається простотою і оперативністю. Наведено перелік можливих хімреагентів і технічних засобів, необхідних для розглядуваного методу, а також результати лабораторних досліджень на прикладі сульфанолу та барвника-індикатора родаміну 6 G. Ці результати порівняно із результатами, одержаними для сталагмометричного методу. Зроблено висновки про можливість застосування методу титрування. Визначено шляхи удосконалення методу.

Висвітлено методи кислотної дії на продуктивний пласт, особливо нетрадиційними кислотами. Розглянуто нові технологічні схеми кислотної дії. Визначено перспективні напрямки удосконалення кислотної дії.

Дисертацію присвячено проблемі цілеспрямованого одержання і застосування поверхнево-активних систем (ПАС) з визначеними властивостями. Наведено результати синтезу гомологічних рядів поверхнево-активних речовин (ПАР) специфічної будови, систематичних досліджень їх молекулярної й міцелярної структури та колоїдно-хімічних властивостей у водних і водно-органічних середовищах, на основі яких розроблено новий експрес-метод підбору ПАР і методологію створення систем з наднизьким міжфазовим натягом. Комплексними дослідженнями з використанням сучасних фізико-хімічних методів встановлено, що найбільш ефективними на міжфазових поверхнях є ПАР, що мають об'ємні вуглеводневі радикали та конформаційно рухливий гідрофільний ланцюг з меандровою конформацією, завдяки яким в критичних областях утворюються мікроемульсії ламелярної (пластинчатої) будови з високим вмістом солюбілізованих води та вуглеводнів. Запропонована методологія дозволила створити низку композицій ПАС і чисельних інверторних крейдяних дисперсій з регульованими властивостями, високу ефективність яких обгрунтовано теоретично та підтверджена практично.

Удосконалено методику проектування потужного гідравлічного розриву пласта (ПГРП) на нафтових родовищах України з обгрунтуванням величин критеріальних параметрів. Встановлено вплив міцелярного розчину на підвищення коефіцієнта відновлення проникності порід після фільтрації рідин для гідравлічного пласта за умов нафтових родовищ України й обгрунтовано технологію двоетапного ПГРП з попереднім насиченням порового простору міцелярним розчином. Встановлено характерні типи залежностей ефективного тиску розриву пласта від часу розвитку та закріплення тріщин.

Досліджено можливості збільшення нафтовидобутку на родовищах НГВУ ім. Тагієва ДНКАР. Із використанням системного підходу побудовано залежності основних показників розробки, знайдено їх математичні моделі, що дозволяють регулювати процес відбору нафти та рідини. На підставі аналізу надано обгрунтовані рекомендації щодо збільшення ефективності управління процесом експлуатації родовища Гала. Вказано на можливість збільшення видобутку з даного об'єкта, обмеження обводненості продукції, роботи в режимі економії електроенергії.

На основі ідей методів квазіконформних відображень та поетапної фіксації характеристик середовища й процесу запропоновано числовий алгоритм визначення притоку пластової рідини до свердловини за наявності тріщин ГРП скінченної проникності. На конкретному прикладі проаналізовано ефективність гідророзриву та вплив просторової орієнтації тріщин на значення фільтраційної витрати.

З метою підвищення видобутку нафти та газу з-поміж інших застосовується технологія імпульсно-хвильової дії. Для підвищення проникності привибійної зони пласта і впливу на весь продуктивний пласт використовується різноманітне обладнання. Проведено аналіз методів і засобів підвищення продуктивності нафтових свердловин із використанням даної технології та повіязані з нею проблеми. Описано суть імпульсно-хвильової дії на пласт, процеси дії пружними коливаннями на привибійпу зону пласта з метою підвищення продуктивності нафтових свердловин. Запропоновано класифікацію методів та обладнання для імпульсно-хвильової дії на продуктивні пласти. Наведено перелік питань, над вирішенням яких необхідно зосередити увагу в майбутньому: підвищення коефіцієнта корисної дії генераторів під час передачі енергії і створенні коливань; використання як енергоносія для роботи генераторів рідини і газу з метою створення широкосмугових акустичних коливань на вибої свердловини.

На прикладі порід-колекторів нижньопермських відкладів Гнідинцівського нафтового родовища Дніпровсько-Донецької западини виявлено, що дія полімер-глинистого бурового розчину призводить до зниження фазової проникності до 4,2 разів. За допомогою запропонованої методики здійснено тестування ефективності дії 14 % розчину соляної кислоти. Виявлено, що найбільш ефективною є обробка порід-колекторів, де з порового об'єму витіснено фільтрат і вільну нафту. У процесі чого фазова проникність зростає більш ніж в 13 разів у порівнянні з початковою. Описана методика враховує літолого-петрофізичні особливості порід-колекторів і успішно може застосовуватися також за інших геолого-технічних умов залягання продуктивних відкладів. Встановлено, що наявність у поровому об'ємі фільтрату і вуглеводнів не сприяє підвищенню ефективності соляно-кислотних обробок у привибійній зоні пласта.

Ефективність оброблення привибійноі зони пласта поверхнево-активними речовинами (ПАР) залежить від великої кількості чинників, що зустрічаються під час проведення конкретного методу інтенсифікації. Основним критерієм для вибору ПАР з метою їх застосування для збільшення нафтовипучення є їх нафтовитіснювальна здатність. У процесі пошуку поверхнево-активних речовин з високими показниками нафтовитіснювальної здатності або дослідження можливості застосування відомих ПАР для конкретних нафтових родовищ встановлено, що навіть за однакових умов різні нафти по-різному вимиваються розчином ПАР із порового колектора. Досліджено нафтовідмивну здатність розчину нового ПАР нафтазол стосовно до оброблення привибійних зон свердловин. Дослідження проводились для різних технологій та масового вмісту ПАР в робочому розчині. Для оброблення ПАР з метою підвищення продуктивності видобувних свердловин можна рекомендувати як водний розчин нафтазолу масовою концентрацією 5 %, в якому співвідношення компонентів становить 0,6:0,4, так і 0,05 % водний розчин нафтазолу, в якому співвідношення компонентів становить 0,6:0,4 з додаванням 0,03 % полімеру ПАР. Розроблено технологію оброблення привибійноі зони пласта із застосуванням водного розчину нафтазол.

Розроблено метод передачі акустичної енергії в геосередовище за обробки нафтогазових пластів бігармонічною дією. Це сприяє глибший імпульсній обробці пласта з метою підвищення його нафтогазовіддачі.

Удосконалено методи глинокислотного діяння на присвердловинну зону пласта з використанням глинокислотних розчинів на основі фтористоводневої, кремнійфтористоводневої та борофтористоводневої кислот. Проведено дослідження основних властивостей розчинів борофтористої кислоти - розчинності бентонітової глини залежно від різних чинників (концентрації різних кислот, неіоногенних та катіонактивних ПАР, водорозчинних полімерів тощо), диспергування глинистих нашарувань у глинокислотних розчинах різного складу, розчинності карбонатної породи, корозійної активності розчинів борофтористоводневої кислоти як самостійно, так і в суміші з інгібіторами кислотної корозії, впливу нагнітання глинокислотних розчинів на проникність порід-колекторів. Запропоновано базові рецептури глинокислотних розчинів на основі борофтористоводневої кислоти, які можна використовувати за основними технологіями.

Теоретичними й експериментальними дослідженнями встановлено, що періодичне збільшення та зменшення тиску в пласті, яке виникає внаслідок впливу пружними коливаннями, призводить до додаткового розгазування нафти, в тому числі за умови повного виділення газу при поточному пластовому тиску. Встановлено, що вплив пружними коливаннями на процес руху рідини в капілярі призводить до збільшення швидкості руху, що дає підстави припускати аналогічний ефект в пористому середовищі. Розроблено технології різночастотного імпульсно-хвильового впливу на нафтогазонасичені породи з використанням пристроїв з декількома випромінювачами, в тому числі різночастотними, які дозволять диференційовано обробляти ближню та віддалену зони пласта, досягаючи при цьому додаткового розгазування та збільшення фазової проникності для нафти за умови обводнення пласта.

Приділено увагу підвищенню продуктивності нафтових і газових свердловин родовищ Дніпрово-Донецької западини і AP Крим із застосуванням технології кислотного впливу на привибійну зону пласта шляхом використання конденсованих дегідратаційних систем. На підставі теоретичного аналізу результатів пошукових експериментальних досліджень розроблено конденсовані дегідратаційні системи, які мають комплексні властивості: розчинюючі, дегідратуючі, адсорбційні, адгезійні, впливають на зміну змочуваності поверхні, підвищують фільтрацію пластового флюїду. Запропоновано установку вивчення процесів, що відбуваються у привибійній зоні продуктивних пластів у процесі впливу на них хімічними реагентами. Удосконалено технологію кислотного впливу на привибійну зону пласта з метою підвищення продуктивності нафтових і газових свердловин шляхом застосування конденсованих дегідратаційних систем на основі фосфатовмісних реагентів.