Проанализированы разведанные месторождения огнеупорных и тугоплавких глин. Месторождения являются минерально-сырьевой базой огнеупорной промышленности, а также радиокерамики, керамической, машиностроительной, стекольной, фарфоро-фаянсовой и других отраслей промышленности. Начиная с 1990 г. предприятия, разрабатывающие месторождения, являются основными поставщиками сырья для керамической промышленности стран Западной Европы. Все месторождения разрабатываются открытым способом.

Приведено описание сырьевой базы огнеупорной промышленности, изложена стратегия перевооружения горных предприятий по добыче огнеупорного и керамического сырья. Рассмотрены основные типы роторных экскаваторов и самоходных конвейерных перегружателей, выпускаемых в настоящее время отечественными машиностроителями и нашедших применение на карьерах данных предприятий. Описаны конструкции узлов, электрооборудования и систем управления экскавационно-транспортных машин малого класса. Предложена методика прогноза эксплуатационных производительностей и потерь полезного ископаемого для условий добычи огнеупорных и керамических глин Украины.

Отмечено, что в ДонНИГРИ разработан а в ЗАО "Гарант" освоен выпуск роторного экскаватора для добычных работ 11/0,5 Д ЭР-320- единственной модели подобного класса, изготавливаемой в Украине и в странах ближнего зарубежья. Накопленный в течение полутора лет опыт эксплуатации позволил выявить недостатки и устранить их. Предложено с помощью этих машин решить вопрос замены изношенного оборудования на карьерах по добыче мягких полезных ископаемых.

Получены графические зависимости суммарных потерь и сменной производительности роторного экскаватора ЭР-320-11/0,5Д от величины его подачи на забой и приведены результаты анализа потерь при добыче огнеупорного сырья роторными экскаваторами малого и среднего класса.

Представлен сравнительный анализ технологий добычных работ на примере замены одноковшового экскаватора ЭО-4124А на роторный экскаватор ЭР-320-11/0,5Д на карьере N1 Октябрьского месторождения огнеупорных и керамических глин.

Приведена стратегия технического перевооружения горных предприятий по добыче огнеупорного и керамического сырья, позволившая в короткий срок разработать, освоить выпуск и монтаж на месте эксплуатации отечественных экскавационно-транспортных машин непрерывного действия малого класса.

Представлены результаты оценки таких важнейших технико-экономических показателей как годовая эксплуатационная производительность, удельный расход электроэнергии и массы роторных добычных экскаваторов, нашедших применение на карьерах огнеупорного сырья Украины.

Індекс рубрикатора НБУВ: К612.1-32 + И343.3

Рубрики:

Приготування формувальних і стрижневих сумішей у ливарному виробництві

Глина. Каолін

Шифр НБУВ: Ж14585 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрено нынешнее состояние в области использования экскавационно-транспортных машин непрерывного действия на карьерах огнеупорного и керамического сырья Украины.

Доведено ефективність використання прийому соціального дослідження з подальшим застосуванням виявлених перспективних напрямків охорони навколишнього природного середовища у роботі гірничодобувного підприємства з видобутку вогнетривких і тугоплавких глин відкритим способом.

  Скачати повний текст

Здійснено оцінку просторового розміщення та продуктивності пегматитів з метою їх геометризації для підвищення ефективності видобування кристалосировини підземним способом розробки. На підставі результатів проведених досліджень визначено основні закономірності впливу структури пегматитових тіл, на основі яких створено модель родовища каменесамоцвітної сировини та п'єзокварцу. На підставі теоретичних й експериментальних досліджень встановлено та підтверджено аналітично, що використання об'єднаного критерію перспективності пегматитового тіла дає змогу визначити запаси ділянки розміщення пегматитів, що забезпечує визначення місцезакладення головних розривних виробок і раціональні напрямки проведення підготовчих гірничих виробок. Запропоновано методи оцінки продуктивності ділянок, на яких ведеться видобування, на підставі врахування особливостей будови покладів пегматитів. Основні результати наукового дослідження рекомендовано до практичного використання з метою зменшення обсягу проведення підземних гірничих виробок і забезпечення збільшення прибутків видобувних підприємств.

Вирішено проблеми раціонального використання сировинної бази Кривбасу шляхом підвищення ефективності видобування руди з надр за максимального збереження природної якості сировини. Уточнено закономірності взаємодії відбитої руди, яка випускається в області контакту з ущільненими вибухом обваленими пустими породами та штучними твердіючими масивами. Розроблено концептуальний підхід, заснований на принципах обгрунтування параметрів випуску обваленої руди в області контакту з різномодульними масивами пустих порід і твердіючої закладки, що відповідає вимогам високоефективного видобутку "умовно втрачених" багатих руд і магнетитових кварцитів. Обгрунтовано параметри фігур випуску руди на контакті з ущільненими пустими породами та штучними масивами, які набувають форми диспропорційних сегментних еліпсоїдів випуску з диферентними горизонтальними півосями. Розроблено технологічні схеми видобування залізних руд, впроваджених на шахтах Криворізького басейну.

Виконано аналіз стану забезпечення бентонітовими глинами фабрик огрудкування України. Показано, що промислові запаси бентонітових глин, придатних для виробництва залізорудних котунів, відсутні. Родовища лужноземельних бентонітів потребують спеціальної підготовки. У ході видобутку марганцевих і залізних руд супутньо розробляються шари бентонітових глин. Проведено дослідження фізико-хімічних і реологічних характеристик глин супутнього видобутку: здатність до набухаємоісті, колоїдність, динамічна в'язкість, водопоглинанність, кількість глинистої складової. Глини супутнього видобутку віднесено до класу лужноземельних бентонітів. Для надання глинам супутнього видобутку властивостей лужних бентонітів розроблено засіб їх активації кальцинованою содою. Досліджено фізико-хімічні і реологічні характеристики активованих бентонітів у порівнянні з природними лужними бентонітами. Встановлено параметри активації глин і технологічні характеристики процесу огрудкування із застосуванням активованих бентонітів. Кращі технологічні властивості активованих глин дозволили знизити витрати бентоніту до 1,4 - 1,6 % замість 2,3 % для вихідних глин. Процес огрудкування стабілізувався, покращилась якість сирих котуншів, зменшився в 2,0 - 2,5 рази вихід некондиційної фракції - 8 мм з-під роликового укладальника. Продуктивність обпалювальної машини зросла на 4,1 - 6,3 %. Покращалась якість обпалених котунів: зріс вміст заліза на 0,5 - 0,7 %, знизився вміст

Встановлено, що розвиток споживання рідкісних металів (РМ) та рідкісноземельних елементів (РЗЕ) у різних галузях промисловості, а також перспективи подальшого зростання споживчого ринку, визначають постійний інтерес до проведення досліджень з розробки нових напрямів у технології виробництва РМ та РЗЕ, стимулюють розвідку й освоєння нових сировинних джерел. Визначено, що потенціал рідкіснометалевих руд України - найбільший у Європі; в промислових масштабах в державі налагоджено виробництво цирконієвих продуктів, зокрема, залучення до розробки руд ніобію, танталу, берилію, літію, рідкісних земель та інших рідкісних металів. Обгрунтовано перспективи освоєння Мазурівського родовища у Східному Приазов'ї та його розробки як "еталонного комплексного пілотного об'єкту у контексті розвитку власної рідкіснометалевої-рідкісноземельної та польовошпатової сировинної бази в Україні на основі геолого-економічних, геолого-технологічних та геолого-екологічних досліджень.

Охарактеризовано вплив розсолів на деформацію земної поверхні над шахтним полем рудника "Ново-Голинь" при його ліквідації. Спрогнозовано осідання земної поверхні над калійним родовищем із метою попередження надзвичайних ситуацій і своєчасної розробки раціональних заходів боротьби з їх виявленнями.

Проаналізовано геологічні, техніко-економічні показники освоєння родовищ залізистих кварцитів та їх вплив на економічну ефективність роботи гірничодобувних підприємств. Виконано ранжування родовищ за показниками якості руди, випущеного концентрату, собівартості і рентабельності виробництва. Визначено особливості геолого-економічної оцінки родовищ залізистих кварцитів, які розробляються упродовж тривалого періоду.

Встановлено, що збільшення вологості глинистих порід провокує набухання і максимізацію пластичності порід, а зменшення вологості призводить до виникнення явища їх усадження, що негативно впливає на технологію підземного видобутку корисних копалин.

Зазначено, що спектрометричні вимірювання можуть надати інформацію щодо радіоактивності та концентрації радіоелементів. Підвищення активності зовнішнього фону можна зафіксувати добре відкаліброваними гамма-спектрометрами. Проведено порівняння між кар'єрами Ваді-ель-Даль і Абу Завал, що використовуються для добування будівельної сировини (польового шпату). Установлено, що активність концентрації в покладах кар'єру Ваді-ель-Даль становить 54,5 і 44,5 Бк/кг для урану та торію відповідно. У той час як активність концентрації в покладах каменоломні Абу Завал становить 167,03 і 79,77 Бк/кг для урану та торію відповідно. Ця активність у покладах створює ефективні дози 0,63 мЗв/рік у кар'єрі Ваді-ель-Даль і 1,48 мЗв/рік у каменоломні Абу Завал. Таким чином, спектрометричні вимірювання є відмінним інструментом для моніторингу навколишнього середовища для захисту від радіаційного ризику. У цьому аспекті поклади в кар'єрі Ваді-ель-Даль вважаються більш придатними для добування польового шпату як сировини для будівельної індустрії. Для порівняння, каменоломня Абу Завал має вищу ефективну потужність дози та перевищує міжнародні допустимі норми, що становлять 1 мЗв/рік. За допомогою методу рентгенівської флуоресценції описано 19 зразків польового шпату відповідно до їх загальних хімічних характеристик. Показано, що всі зразки мають високу концентрацію барію та рубідію, які можна використовувати окремо в різних важливих галузях промисловості.

Увагу приділено проблемам нормалізації концентрації пилу в робочих зонах під час буріння та подрібнення сировини дробарками в гранітних кар'єрах. Розроблено аналітичну модель для визначення характеристик виділення та розсіювання пилу в "ближній" робочій зоні під час буріння підривних свердловин у гранітних кар'єрах і в процесі подрібнення гранітної сировини дробарками з урахуванням технічних параметрів, специфіки руху повітряних потоків у неглибоких кар'єрах і закономірностей розсіювання дрібнодисперсного пилу поблизу джерела його утворення. Встановлено закономірності зміни безпечної інтенсивності виділення пилу буровим і подрібнювальним обладнанням залежно від технологічних параметрів, специфіки руху повітряних потоків у неглибоких кар'єрах та особливостей розсіювання дрібнодисперсного пилу поблизу джерела його утворення, що забезпечують дотримання граничнодопустимих концентрацій за пиловим фактором у робочій зоні. Розроблено рекомендації з організації експлуатації бурового та дробарного обладнання, що забезпечують нормативний стан атмосфери в робочій зоні за запиленням. Для забезпечення нормативного стану атмосферного повітря в робочій зоні за пиловим фактором розроблено інформаційно-аналітичну систему для визначення пилобезпечних параметрів технологічного та організаційного характеру під час експлуатації бурового та дробарного обладнання.