Проаналізовано стан комплексного освоєння рудних кар'єрів України з точки зору видобутку в них будівельних гірничих порід, зокрема, природного каменю. Наведено результати досліджень з питань впровадження видобутку блокової сировини за умов діючих кар'єрів гірничо-збагачувальних комбінатів, на підставі яких розроблено рекомендації щодо їх практичного використання в роботі гірничовидобувних підприємств.

Определены проблемы и показаны перспективы комплексного освоения коренного месторождения Иршанского ГГОКа. Выявлены основные виды попутных полезных ископаемых (ППИ) из вскрышных пород и отходов обогащения, установлены их запасы и годовой объем добычи, а также области возможного использования. Предложены технологические схемы селективной выемки наиболее перспективных для использования ППИ и установлена их эффективность.

Рассмотрены условия создания техногенных запасов минерального сырья в нерудных карьерах по добыче флюсовых и строительных полезных ископаемых. Предложены технологические схемы формирования техногенных месторождений попутных полезных ископаемых в выработанном пространстве действующих нерудных карьеров и осуществлен выбор наиболее рациональных из них.

Исследованы теоретические вопросы обоснования добычи природного камня в рудных карьерах как попутного сырья - проанализированы методы оценки структуры массивов горных пород, установлены закономерности распространения системных трещин, обоснованы методики оценки трещиноватости и блочности массива. Исследован процесс взрывной подготовки массивов природного камня - разработана методика рассчета параметров буровзрывных работ и определены оптимальные параметры при строчечном обуривании блоков, приведены методики исследования процесса подготовки массива природного камня ячейками взаимодействующих скважинных зарядов. Предложены пути оптимизации развития горных работ в карьере при внедрении попутной технологии. Рассмотрены вопросы проектирования и планирования горных работ, а также определения экономической эффективности технологии добычи блочного сырья в рудном карьере.

Приведены классификации рабочего инструмента, технологических и инструментальных материалов. Рассмотрены все виды абразивов. Изложена полная характеристика, освещены конструкции и области применения рабочего инструмента для добычи и обработки природного камня. Охарактеризованы материалы и инструменты для обработки драгоценных и поделочных камней. Раскрыты основы расчета и конструирования рабочего инструмента для добычи и обработки природного камня.

Розглянуто нові технології переробки некондиційних карбонатних порід відвалів та чинники, що впливають на ефективність застосування даних технологічних рішень на відвалах вапняків.

Рассмотрены новые технологии переработки некондиционных карбонатных пород отвалов, а также факторы, влияющие на эффективность применения данных технологических решений на отвалах известняков.

The new technologies of processing wastes of sub-standard carbonates, and also factors applications, influencing efficiency, of these technological decisions on wastes of carbonates are considered.

Розглянуто природно-техногенні умови в районі Пенізевицького-ІІ родовища гранітів Житомирської області. Охарактеризовано особливість розробки Північної ділянки Пенізевицького-ІІ родовища, що полягає в перенесенні русла річки Ірші за межі цієї ділянки.

Рассмотрены природно-техногенные условия в районе Пенизевицкого-II месторождения гранитов Житомирской области. Охарактеризовано особенность разработки Северного участка Пенизевицкого-ІІ месторождения, которая состоит в переносе русла реки Ирши за границы этого участка.

The article examines natural and technogenic conditions in the area of Penizavetskiy-ІІ deposit of granites in Zhytomyrskiy region. The peculiarity of development of Pivnichna part of Penizavetskiy-ІІ deposit of granites has been characterized, that lies in carrying of the river bed beyond its limits.

Отмечено, что для успешного освоения и повышения эффективности использования природных каменных материалов необходимо применять принципиально новые способы добычи крупных блоков на основе новейших достижений отечественной и зарубежной горной науки и техники, опыта работы передовых горных предприятий, научно-исследовательских и проектно-конструкторских организаций, занимающихся вопросами добычи, переработки и сбыта готовой продукции. Это позволит, несмотря на низкий коэффициент извлечения готовой продукции из добытой горной массы, отличающейся низкой прочностью и трещиноватостью, частично или полностью удовлетворить потребности страны в облицовочных материалах.

Исследована дефектность полированной поверхности природного камня. Проанализирована взаимосвязь дефектности поверхностного слоя с маханизмом структурных изменений, инициируемых контактным взаимодействием минералов гранита с полировальными композитами. Предложена методика определения концентрации дефектов полированной поверхности природного камня, определяющих долговечность ее исходных визуальных характеристик.

Ключ. слова: песок, обводненное месторождение, себестоимость разработки, экологически щадящая технология
Індекс рубрикатора НБУВ: И342.205

Рубрики:

Розробка родовищ піску та гравію в особливих умовах

Шифр НБУВ: Ж25189 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Выполнен краткий сравнительный технико-экономический анализ известных и апробированных технологических схем разработки материковых обводненных месторождений песков. Обоснована актуальность применения землесосных снарядов.

Обоснована экономическая целесообразность внедрения буровзрывных работ, производимых буровой установкой "Pantera 800", с использованием скважинных зарядов уменьшенных диаметров с инициированием неэлектрическими системами, позволяющая значительно снизить экологическую нагрузку в рекреационной зоне Крыма.

Рассмотрена возможность применения на флюсовых карьерах Украины безвзрывной выемки известняков и доломитов машинами послойного фрезерования. Показано, что производительность таких машин будет существенно зависеть от конкретных горнотехнических условий разрабатываемого месторождения и технологических схем использования данной техники, зависящих в свою очередь от параметров забоя.

Розроблено методи підготовки базальтової сировини до вилучення самородної міді та досліджено проблему комплексної переробки вміщувальних порід для їх подальшого раціонального використання на підставі аналізу структури, кількісного оцінювання вмісту й установлених закономірностей руйнування, класифікації та вилучення. Встановлено закономірності розподілу корисних компонентів в основних породах, що складають базальтовий масив. Досліджено закономірність тріщиноутворення в його масиві, особливості руйнування на дробильному устаткуванні та класифікації за крупністю з урахуванням процентного складу компонентів у кожному класі. Визначено параболічну залежність зростання тріщиноутворення у вибої за висотою уступу та відповідно величини у масиві, що є важливим для складання паспорту буропідривних робіт. Розглянуто та встановлено закономірності розподілу самородної міді в різних класах крупності вміщувальних порід. З використанням методу спектрального аналізу визначено мінералогічний склад порід. Показано промислово доцільний вміст самородної міді в базальті (0,43 %), у туфі (0,7 %) і лавобрекчії (1,74 до 5,0 %). За методом магнітної сепарації встановлено високу магнітну сприйнятливість складових базальтового масиву Рафалівського кар'єру. За цього базальт містить 55 %, лавобрекчія - 33 %, туф - 54 % магнітно-сприйнятливого продукту. Одержані результати свідчать про доцільність використання комплексної технології переробки базальтів. Відзначено, що базальт видобувають для одержання будівельного щебеню. З використанням моделі тріщинуватості уступу кар'єру розроблено методику прогнозування окремостей у вибої для Рафалівського базальтового

Обгрунтовано параметри компенсаційних порожнин у вигляді щілинних пропилів для підвищення стійкості гірничих виробок щодо умов підземної розробки пиляних вапняків. Вперше встановлено вплив кількості та розходження довжин прямолінійних граничних елементів на точність розрахунків під час розв'язання задач гірничої геомеханіки методами граничних елементів. Обгрунтовано необхідність створення внутрішнього тиску деякої величини усередині компенсаційних порожнин. Встановлено залежності між параметрами компенсаційних порожнин у вигляді щілинних пропилів і фізико-механічними властивостями порід та гірничо-технічними умовами розробки.

Розширено та деталізовано ієрархічну структуру екологічної небезпеки стосовно видів і підвидів її техногенної складової. Визначено місце чинників пилового забруднення атмосферного повітря у даній структурі. Запропоновано диференціацію джерел екологічної небезпеки з виділенням первинного та вторинного пилового забруднення атмосферного повітря стосовно основного технологічного процесу промислового виробництва. За результатами моніторингу раніше неврахованих джерел вторинного техногенного пилового забруднення атмосферного повітря визначено реальні умови формування екологічної небезпеки конкретного підвиду в індустріально розвиненому регіоні. Втановлено підсилення впливу проявів екологічної небезпеки на стан захворюваності населення щодо певних нозологічних форм у зонах безпосередньої дії джерел вторинного пилового забруднення атмосферного повітря. Обгрунтовано загальні принципи техніко-технологічного управління екологічною безпекою за умов техногенного пилового забруднення. Розроблено систему технічних рішень щодо досягнення прийнятного рівня еконебезпеки, сформованої чинниками вторинного пилового забруднення атмосферного повітря, яка на відміну від існуючих систем, враховує профілізацію регіонів і позиційність джерел небезпеки.

Обгрунтовано можливості підвищення ефективності комплексу буровибухових робіт (БВР) за рахунок визначення раціональних технологічних параметрів способу свердловинної відбійки гірських порід. Теоретично й експериментально доведено, що створення в свердловинному заряді вибухових речовин (ВР) збіжних детонаційних хвиль за рахунок використання лінійних ініціаторів, змінює перерозподіл енергії вибуху, що витрачається на дроблення та перероздрібнювання гірських порід і забезпечує зниження виходу негабаритних фракцій дроблення в 3 рази та зростання кількості перездрібнених у 1,3 рази. Доведено, що тип і властивості ВР, а також щільність заряджання в свердловині повинно бути таким, щоб первісний тиск продуктів вибуху (ПВ) ВР у свердловині відповідав динамічній межі міцності гірської породи на стиск. Основні результати наукового дослідження впроваджено на гранітних кар'єрах Донбасу.

Обгрунтовано параметри ефективного ультразвукового руйнування граніту з використанням хімічно активних речовин як домішок до суспензії абразиву (за постійних інших параметрів). На підставі теоретичних та експериментальних досліджень проаналізовано ефективність використання синтетичного миючого засобу як суспензії абразиву. Визначено раціональні параметри даного руйнування граніту (ефективну концентрацію синтетичного миючого засобу в суспензії абразиву та ефективного діапазону температур суспензії) для покращання якості поверхні, підвищення продуктивності руйнування граніту та його стійкості у навколишньому середовищі. Встановлено доцільність застосування сілійорганічних речовин на кінцевому етапі ультразвукової обробки з метою підвищення водостійкості виробів із граніту в навколишньому середовищі. Удосконалено технологію даного руйнування граніту за допомогою використання хімічно активних речовин як домішок до суспензії абразиву.

  Скачати повний текст

Розроблено й обгрунтовано технологію проведення оперативного геоконтролю покладів неоднорідних вапняків за встановленою залежністю між швидкістю шарошкового буріння вибухових сверловин і міцністю вапняків до стискання. Запропоновано й обгрунтовано технологію вибухової підготовки неоднорідних вапняків щодо виймання шляхом впровадження розосереджених зарядів за розрахунком питомих витрат вибухівки окремо стосовно кожної свердловини блоку на підставі даних оперативного геоконтролю. Розроблено спосіб оцінки якості вибуху за наслідками подрібнення негабаритів вапняків бутобоєм. Установлено, що обсяги переподрібненої та некондиційної сировини, яка надходить у відвали, зменшуються внаслідок впровадження технології подрібнення вапнякових покладів розосередженими зарядами та подальшої селективної екскавації. Використання вапняків відвалів забезпечується шляхом їх очищення від глинистих домішок промиванням водою.