Висвітлено розвиток нового методу відбору нафти з пластів. Наведено приклади світової практики буріння і застосування свердловин з горизонтальними стовбурами. Відзначено, що для більш ефективного вилучення нафти потрібні методики проектування і реалізації технологій розробки пластової системи з використанням свердловин з горизонтальними стовбурами.

Освещено развитие нового метода отбора нефти с пластов. Приведены примеры мировой практики бурения и применения скважин с горизонтальными стволами. Отмечено, что для более эффективного изъятия нефти необходимы методики проектирования и реализации технологий разработки пластовой системы с использованием скважин с горизонтальными стволами.

Наведено результати створення постійно діючих геолого-технологічних моделей (ПДГТМ) нафтових покладів Орховицького, Зачепилівського і Юліївського родовищ, запаси нафти яких відносяться до категорії важковидобувних. Досягнуті результати є підтвердженням необхідності застосування ПДГТМ для моделювання процесів розробки родовищ, зокрема, для чіткого визначення величини і розосередження залишкових запасів в покладах родовищ з тривалою історією розробки, для оцінки необхідності застосування технологій інтенсифікації видобутку і під час прогнозування рівнів видобутку вуглеводнів.

Применение горизонтальных скважин является современным и эффективным методом увеличения добычи нефти и газа и одним из наиболее значимых достижений в нефтегазовой энергетике. Освещены отечественные достижения в области создания гидрогазомеханики горизонтальных скважин, разработки принципиальных подходов и критериев выбора объектов горизонтального бурения скважин, а также вероятностных моделей вскрытия такими скважинами застойных объемов ("целиков") нефти в пространственном рассмотрении залежи, тектонически отделенных нефтегазовых залежей-блоков, высокопроводных трещин пласта.

Запропоновано математичну модель конструкції бурильної колони для відбору керна в похило спрямованих та горизонтальних свердловинах. На підставі цієї моделі розроблено комп'ютерну програму і конструкцію керноприймального пристрою. Промислові випробовування даного керноприймального пристрою проведено на свердловинах АТ "Татнафта" та ВАТ "Укрнафта".

Наведено стислий аналіз використання різноманітних конструкцій компоновок низу бурильної колони (КНБК). Розглянуто раціональні співвідношення основних складових елементів компоновок. Обгрунтовано основні аспекти вибору калібрувального та опорно-центрувального інструменту, а також тришарошкових доліт для комплектації КНБК. Обгрунтовано підбір типів КНБК відповідно до завдань та геологічних умов буріння похило спрямованих свердловин.

Описано підхід до розрахунку та моделювання положення неорієнтованих КНБК, у похило спрямованому стовбурі свердловини для забезпечення її проектного профілю. Підхід реалізується на ЕОМ і забезпечує високу точність результатів.

Надано стислий аналіз способів дослідження неорієнтованих компоновок низу бурильної колони і обгрунтований метод їх розрахунку. Наведено схеми для розрахунку компоновок з трьома центраторами за запропонованою методикою і розглянуто основні етапи їх розрахунку з урахуванням уточнених відстаней між їх точками опори, а також геометричних, вагових і жорсткісних параметрів центраторів. На конкретному прикладі показано і обгрунтовано збільшення відхиляючої сили на долоті компоновки для збільшення зенітного кута свердловини у разі розрахунку за новою методикою.

  Скачати повний текст

Рассмотрен вопрос разработки алгоритма вычисления азимута наклонной скважины с учётом данных о величине и направлении вектора напряженности магнитного поля помехи.

Вирішено проблеми зменшення енергетичних витрат процесу буріння скерованих свердловин і розроблено методи для підвищення якості реалізації параметрів їх проектного профілю. Вдосконалено методи проектування та вибору конструкцій бурильного інструмента з урахуванням енергетичних витрат. Розроблено засади промивання скерованих свердловин за зменшених значень продуктивності бурового насоса. Основні результати досліджень впроваджено у виробництво. Зазначено, що комплексне виконання теоретичних та експериментальних досліджень таких технологічних процесів, як обертання бурильної колони, руйнування вибою буровими долотами, його промивання та видалення шламу на устя та спуско-підіймальні операції дозволило вдосконалити методи проектування технічних засобів і бурового інструменту, а також режимів їх експлуатації для підвищення якості буріння скерованих свердловин з мінімальними витратами енергії.

Проведено аналіз факторів, які впливають на стабільність роботи компоновок низу бурильної колони (КНБК) та зроблено критичний огляд сучасних методів вирішення проблеми проведення свердловин згідно з проектним профілем. Висвітлено теоретичні дослідження впливу зміни радіальних зазорів на стабільність компоновок. Для оцінки адекватності запропонованого математичного підходу проведено експериментальні дослідження за лабораторних умов. Вдосконалено метод проектування та коригування параметрів КНБК, який відрізняється комплексним аналізом дестабілізувальних факторів, що виникають в процесі буріння (розширення стовбура свердловини, знос опорно-центруючого елемента по діаметру, зміна зенітного кута), вибором її оптимальних параметрів тощо.

За результатами аналітичних і промислових досліджень встановлено наявність значень критичного кута з точки зору втрати стійкості стінок похило-скерованих свердловин у процесі буріння в нестійких породах. Визначено діапазон граничних значень інтенсивності викривлення в таких породах. Одержано аналітичну залежність передачі осьового навантаження на долото від значення зенітного кута й інтенсивності викривлення свердловини. Розроблено та виготовлено ексцентричні протиприхоплювальні перехідники, які є основою компоновки низу бурильної колони, що запобігає прилипанню бурильних труб до нижньої стінки свердловини та забезпечує доведення осьового навантаження до долота. Удосконалено технологію буріння похило-скерованих і горизонтальних свердловин у нестійких породах, яка випробувана та широко впроваджена у процесі такого буріння на родовищах Дніпрово-Донецької западини та шельфі Чорного моря.

Внедрение техники направленного бурения позволяет повысить эффективность в скважине угольной шахты для извлечения и добычи метана и сократить аварии из-за вспышки метана. Данная статья относится к достижению техники направленного бурения для извлечения и добычи метана на территории Китая и эксплуатации их приборов, в частности, к составу, принципу работы, техническим параметрам и эксплуатации телеметрической системы в процессе бурения YHD1-1000 с независимыми правами интеллектуальной собственности.

Відображено результати досліджень впливу радіальних зазорів між стінкою свердловини і елементами компонованого низу бурильної колони на реалізацію профілю похило-скерованих свердловин.

Охарактеризовано особливості застосування горизонтальних свердловин (ГС) та забурювання у діючих свердловинах додаткових бокових горизонтальних стовбурів (БГС) для інтенсифікації видобування нафти і збільшення коефіцієнта нафтовилучення родовища. Досліджено ефективність застосування ГС і БГС на п'яти експлуатаційних об'єктах Бистрицької складки Довбушансько-Бистрицького нафтового родовища.

Індекс рубрикатора НБУВ: И131.121.6-01

Рубрики:

Буріння горизонтальних свердловин

Шифр НБУВ: Ж23665 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати промислових досліджень в процесі буріння горизонтальної свердловини в нестійких гірських породах Бугруватівського нафтового родовища, що включають залежності параметрів викривленого стовбура свердловини від величини зенітного кута та інтенсивності його викривлення. Надано практичні рекомендації щодо проводки похилого стовбура у нестійких відкладах верхньовізейської підсвіти нижнього карбону.

Разработана модель транспортирования частиц бурового шлама по стволу горизонтальной и наклонной скважины потоком пенной газожидкостной смеси. Предложено применение критериев (чисел) механического подобия для описания движения пены. Получены зависимости для расчета критической скорости движения пены и скорости трогания частиц шлама с места.

Описано направление совершенствования системы "Направленное бурение". Проанализировано состояние и основные направления работ.

Проаналізовано експлуатаційну надійність електротехнічного комплексу для електробуріння за умов Прикарпаття, зроблено висновок, що ефективний видобуток нафти і газу можливий тільки у випадку застосування електробуріння. Це зумовлено тим, що поклади знаходяться на великій глибині (3 - 5 км) у твердих і міцних породах, які доцільно розробляти бурінням горизонтально-розгалужених і похило-спрямованих свердловин. Мета дослідження - розроблення в середовищі програмування LABVIEW математичної моделі системи електропостачання електробура для проведення досліджень режимів роботи на різній глибині буріння свердловини. Програмна реалізація математичної моделі дозволяє визначати такі параметри електротехнічного комплексу для електробуріння: опори схеми заміщення електродвигуна електробура залежно від ковзання; опори схеми заміщення бурового трансформатора; опори схеми заміщення струмопідводу залежно від глибини буріння свердловини, типу кабелів та труби; лінійні напруги на початку струмопідводу в залежності від ковзання; фазні струми та напруги на затискачах електродвигуна електробура; коефіцієнт несиметрії струмів електродвигуна електробура, його механічні характеристики. Проведено дослідження з використанням програмного забезпечення фірми National Instruments Corporation LABVIEW і розроблених програм на буровій Прикарпатьського УБР у с. Ясеновець, Рожнятівський район, Івано-Франківська область. Під час проведення експерименту зібрано дані: гармоніки струмів та напруг, пуск електробура, споживання активної, реактивної та повної потужностей, коефіцієнт потужності, фазний струм та напруга на глибині забою свердловини 362 м.