Розглянуто найважливіші рекомендації лабораторії технології буріння Дніпропетровського відділення УкрДГРІ: програмний комплекс для розробки проекту свердловин, технологія спрямованого буріння, спеціальний інструмент для буріння з відбором керна, бурильні колони, промивальні рідини, технологія морського буріння. Зауважено, що для підвищення ефективності наукової роботи лабораторії необхідна модернізація лабораторного обладнання та посилення комп'ютерного забезпечення досліджень.

Рассмотрены наиболее важные рекомендации лаборатории технологии бурения Днепропетровского отделения УкрГГРИ: программный комплекс для разработки проекта скважин, технология направленного бурения, специальный инструмент для бурения с отбором керна, бурильные колонны, промывочные жидкости, технология морского бурения. Отмечено, что для повышения эффективности научной работы лаборатории необходима модернизация лабораторного оборудования и усиление компьютерного обеспечения исследований.

There are consideration the most important recommendations of drilling technology laboratory of Dnipropetrovsk's section of Ukr DGRI: the programme complex for work out a project borehole; the directed-drilling technology; the special drilling stems for coring; the drilling strings; the drilling fluids; the sea duty technology. For the raise effectiveness scientific work of laboratory there are necessary the modernization of equipment a laboratory and the improvement of computer's provide researches.

Рассмотрен процесс разрушения горных пород при механическом твердосплавном колонковом бурении геологоразведочных скважин. Описаны конструкции и принцип действия твердосплавного породоразрушающего инструмента для колонкового бурения. Рассмотрены возможные пути совершенствования твердосплавных коронок и улучшения показателей колонкового бурения. Приведены результаты исследования эфективности использования породоразрушающего инструмента новой формы. Показаны перспективы использования термомеханического алмазного колонкового бурения геологоразведочных скважин.

Розглянуто умови виникнення хитливої роботи шнека, коли сумарною напірною характеристикою шнеко-відцентрового насоса є спадаюча функція витрати.

Наведено огляд перспектив і проблем застосування електробурів під час видобування нафти з малопродуктивних пластів; з допомогою моделювання асинхронного двигуна й одержаних аналітичних залежностей визначено величини фазних напруг живлення електробура, у разі яких струми в усіх фазах системи електроживлення електробура набувають однакових значень.

Із використанням рівняння згину вагомого стрижня досліджено задачу стійкості бурової колони роторного типу. Одержано рівняння для визначення критичної довжини у випадку розтягу - стиску. Виконано розрахунки критичної довжини залежно від натягу талевої системи для бурової установки "WIRTH".

Розглянуто переваги електробуріння. Описано систему автоматичного контролю енергетичних параметрів електробура, розроблену на основі технології віртуальних приладів. Показано результати дослідження споживання електробуром активної потужності під час буріння.

Поставлена задача о выпучивании удлиненного сжато-растянутого закрученного вращающегося стержня, содержащего внутренний поток однородной жидкости. Выведены разрешающие уравнения, позволяющие моделировать устойчивость колонн глубокого бурения; предложена методика их решения. Рассмотрены типичные примеры. Найдены критические значения параметров системы, определяющие ее упругое равновесие; построены формы потери устойчивости.

Разработаны модели крутящего момента на столе ротора и скорости вращения стола ротора буровой установки. Создана компьютерная система контроля крутящего момента на столе ротора буровой установки с дизельным силовым приводом, суммарная погрешность контроля которой не превышает 3,02 %.

Рассмотрены основные направления оценки буримости горных пород, а также методики оптимизации режима роторного бурения разными типами долот. Предложены формулы для определения удельной энергии механического разрушения породы при бурении сплошным и кольцевым забоем. Установлен характер зависимости удельной энергии механического разрушения породы от механической энергии, подводимой к долоту. Предложена методика определения эффективности комбинированного разрушения породы в зависимости от соотношения удельной механической энергии разрушения породы и удельной потенциальной энергии изменения объема.

Показан способ повышения надежности и эффективности электротехнического комплекса для электробурения. Описана разработанная система контроля энергетических параметров электробура.

Изложены основные результаты разработки ударных механизмов (УМ) с замковыми узлами механического типа для ликвидации прихватов бурильного инструмента. Сформулированы пути дальнейшего усовершенствования конструкций УМ с позиций реализации современных технологий ликвидации прихватов при бурении и капитальном ремонте скважин. Приведены схема и описание компоновки низа бурильной колонны со встроенными УМ для селективного нанесения ударов вверх-вниз.

Розглянуто можливість використання накопичених даних про відпрацювання доліт у раніше пробурених свердловинах для оптимізації режимних параметрів під час роторного буріння на стадії проектування. Особливу увагу приділено оптимізаційним розрахункам для абразивних порід, оскільки за наявною інформацією безпосередньо відтворити характер зміни механічної швидкості в часі неможливо. Надано структурні блок-схеми комп'ютерних розрахунків для малоабразивних і абразивних порід.

Наведено методику розрахунку площі застійної зони бурового розчину, яка утворюється в ексцентричному кільцевому просторі між бурильною колоною і стінками свердловини в процесі її промивання. Розглянуто питання щодо визначення втрат тиску і енергії в кільцевому просторі з врахуванням ексцентриситету. Намічено перспективи подальших досліджень у даному напрямі.

Зіставлено технічні методи для автоматичного узгодження параметрів роторного буріння. Проаналізовано аспекти помилкових конструктивних решень самоадаптивного приводу бурової установки на базі дворухомих зубчастих диференціалів і границь їх застосування. Наведено приклади вдалих конструкцій відповідних пристроїв.

Розглянуто можливість використання накопичених даних про відпрацювання доліт у раніше пробурених свердловинах для оптимізації режимних параметрів у разі роторного буріння на стадії проектування. Особливу увагу приділено оптимізаційним розрахункам для абразивних порід, оскільки за наявною інформацією безпосередньо відтворити характер зміни механічної швидкості в часі неможливо. Надано математичні моделі для малоабразивних і абразивних порід.

Наведено спосіб дослідження і розрахунку компоновок низу бурильної колони з урахуванням кривизни її елемента в верхній точці контактування із стінкою свердловини. Математична модель описує як опорні, так і безопорні конструкції компоновок. В даному напрямі ведуться подальші дослідження.

Наведено аналіз витрат механічної енергії у процесі буріння свердловин з метою визначення оптимальних співвідношень між параметрами режиму буріння, конструкції свердловини, потужністю приводу долота, а також насосів для подавання бурового розчину, що призведе до скорочення собівартості і енергоємності метра проходки. Заплановано в перспективі подальші дослідження в даному напрямі.

Проведено аналіз затрат механічної енергії у процесі буріння свердловин різними способами з метою визначення оптимальних співвідношень між параметрами режиму буріння, конструкцією свердловини, потужністю привода обертання долота, а також насосів для подавання бурового розчину, що призведе до зменшення собівартості та енергоємності метра проходки. Розглянуто перспективи подальших досліджень в даному напрямку.

Розглянуто способи забезпечення стійкості роботи шнекової електротепломеханічної системи в області низьких частот обертання. Запропоновано основу для створення методик проектування ШЕТМС на базі характеристик режиму навантаження, що враховує розподіл моментів руху, теплогідродинамічний і технологічний вплив.

Наведено основні напрямки економії електроенергії на бурових установках електробурами. Показано вплив неправильного вибору потужності двигуна електробура на втрати електроенергії. Встановлено, що найбільш ефективним є частотно-регульований занурений електропривод, який дозволяє забезпечити процес буріння свердловин з меншими втратами електроенергії. Доведено, що важливою проблемою є розроблення, виготовлення і впровадження сучасних засобів контролю енергетичних параметрів. Це забезпечить створення системи стабілізації електроспоживання під час електробуріння, і ефективне використання бурових доліт.