Доведено, що дискретна інформація маркшейдерських зйомок підкоряється загальним алгебричним закономірностям і утворює об'єкти відкритих гірничих розробок. Установлено, що різні типи об'єктів є алгебричні системи, сукупність яких складає модель відкритих гірничих розробок, яка у свою чергу є складовою частиною автоматизованої системи маркшейдерського забезпечення гірничого підприємства, що також є алгебричною системою. Установлено ієрархію успадкування властивостей і методів роботи з об'єктами. Виділено й описано за допомогою контекстно-вільної граматики базові геометричні класи моделі. Узагальнено, систематизовано та формалізовано відносини між об'єктами у рамках свого класу та між класами. Це дозволяє представити в автоматизованій системі геометрію всіх об'єктів, що зустрічаються за відкритої розробки родовища, додати їм відповідні властивості та поводження, визначає можливості просторового аналізу в автоматизованій системі маркшейдерського забезпечення гірничого підприємства. Виявлено загальні закономірності об'єктного складу гірничого підприємства, що веде розробку корисної копалини відкритим способом, розроблено класифікацію моделі відкритих гірничих розробок, у якій вони розподілені на природні, штучні, динамічні та віртуальні. Для кожного виділеного класу визначено його властивості та поводження, а також правила побудови складних композиційних об'єктів. Це дає змогу включати до моделі не тільки гірничі виробки та геологічні тіла, але і технологічне устаткування та об'єкти проектування, що дозволяє змінювати модель у режимі "реального часу" й автоматизовано виконувати проектно-конструкторські та оперативно-

Запропоновано методику застосування ландшафтно-системного підходу до оцінки екостану геологічного середовища гірничопромислових природно-технічних систем (ПТС) на підставі теорії нечітких множин і багатокритеріальної оптимізації. Удосконалено методику виявлення та оцінки стану гірничопромислових територій (ГПТ) за матеріалами аерокосмічних зйомок. Запропоновано класифікацію ландшафтних комплексів (ЛК) ГПТ, розроблено 7 еталонних класів геоекологічного стану ПТС на підставі виділених 8-ми груп ЛК залежно від їх функціонального призначення, ступеня зміненості та визначення екологічної сприятливості розташування для оцінки їх екостану. Наведено ретроспективний аналіз стану Нікопольського гірничопромислового району за різночасовими дистанційними матеріалами, наземними спостереженнями та топокартами, проведено районування території за рівнями техногенного навантаження. Складено ландшафтну, геоморфологічну карти, а також карту з динаміки техногенних змін за 70 років.

Розглянуто перспективи створення тривимірних моделей товарних блоків у програмному середовищі PhotoModeler Pro 5 за результатами фотограмметричної зйомки цифровою неметричною камерою з метою автоматизації і удосконалення маркшейдерського забезпечення видобування декоративного каменю.

Описано опыт проведения инженерно-геодезических и фотограмметрических работ, накопленный в предприятии "Укринжгеодезия" при измерении горизонтальных и вертикальных смещений на территориях с подземными выработками и оползневыми участками с целью разработки системы мониторинга.

Мета роботи - дослідження питання використання методів цифрової фотограмметрії в умовах підземних гірничих виробок для підвищення ефективності маркшейдерського забезпечення гірничих робіт. Використані методи теоретичного аналізу вітчизняного та зарубіжного досвіду, на основі якого обгрунтована доцільність розробки та впровадження у виробництво цифрових технологій для вирішення задач маркшейдерського забезпечення гірничих робіт, а також використані експериментальні роботи з дослідження впливу складних умов підземної розробки родовищ на якість цифрового знімання. Запропоновано шляхи удосконалення методик виконання орієнтирно-з'єднувальних зйомок та передачі позначки на глибокі горизонти шахти з використанням сучасних наукових досягнень в галузі приладобудування та програмного забезпечення вимірювальних та обчислювальних робіт. Розглянуто можливість використання цифрової зйомки для підвищення ефективності цих робіт, для чого виконані експериментальні роботи з дослідження впливу стіснених умов шахти, обмеженої видимості та запиленості і вологості повітря. Встановлена можливість використання фотограмметричних методів, які забезпечать високу оперативність виконання робіт та необхідну точність. Визначено основні фактори впливу на точність маркшейдерських зйомок, які виконуються з використанням цифрової фотограмметрії в умовах, наближених до підземних розробок. Встановлені переваги та недоліки використання сучасних приладів та методів виконання орієнтирно-з'єднувальних зйомок та передачі висотних позначок на глибокі горизонти шахт у порівнянні з традиційними методами, дозволили визначити напрям їх удосконалення. Виконані роботи сприяють розробці більш ефективних методів маркшейдерських робіт зі встановлення зв'язку між різними горизонтами та денною поверхнею. Досліджено можливість та точність визначення центра марки з близької відстані, що відповідає стислим умовам шахти. Визначено точність, з якою необхідно вимірювати відстані між марками, встановленими на різних горизонтах орієнтування, для яких визначається перевищення з використанням фотограмметричних методів. Досліджено ступінь впливу величини експозиції на точність моделі шахтного ствола, побудованої по цифрових знімках, визначено необхідну кількість контрольних точок та методу передрозрахунку точності вимірювань.