Рассмотрены мероприятия по использованию низкопотенциального тепла сжатого воздуха компрессорных установок в системах энергосбережения. На основе анализа использования теплоты и энергетических коэффициентов полезного действия приведена оценка эффективности энергосбережения. Рассмотрен термодинамический коэффициент эффективности работы системы охлаждения турбокомпрессорной установки. Предложены варианты использования тепла сжатого воздуха для различных систем тепло- и холодоснабжения.

Приведены основные сведения о системах воздухообеспечения промышленных предприятий. Определены режимы и уровни потребления воздуха, изложены требования к сжатому воздуху. Предложена методика расчетов потребности и производства сжатого воздуха, даны рекомендации по проектированию компрессорных станций и оценке их экономической эффективности.

На основании результатов аналитических и экспериментальных исследований разработаны методы и способы повышения эксплуатации компрессорных установок, что позволяет существенно снизить их энергопотребление на 16 - 19 %. Данные методы внедрены в промышленность. Отмечено, что результаты промышленных экспериментов совпадают с результатами аналитических исследований.

Рассмотрены пути модернизации газотурбинного привода газоперекачивающих агрегатов компрессорных станций в составе газотранспортной системы (ГТС) Украины. Даны основные сведения о ГТС, описана структура механического привода компрессорных агрегатов, представлены сравнительные экономические и эксплуатационные характеристики газотурбинных, электро- и газопоршневых приводных агрегатов. Проанализированы основные пути дальнейшего совершенствования газотурбинного привода, в частности за счёт использования регенеративного цикла. Приведены основные требования к газотурбинным двигателям (ГТД) механического привода и регенератору. Изложены Концепция Государственной программы создания промышленных ГТД нового поколения и перечень первоочередных научно-технических проектов для промышленного газотурбокомпрессоростроения Украины. Представлены данные по составу Комиссии по промышленным газовым турбинам при Отделении физико-технических проблем энергетики НАН Украины.

Рассмотрены основные подходы и особенности модернизации автоматизированных систем управления технологическими процессами компрессорных станций (КС) на примере КС "Лоскутовка" УМГ "Донбасстрансгаз".

Рассмотрены результаты разработок и исследований энергетических и холодильных циклов и установок, применение которых позволит решить задачу снижения энергозатратности перекачки газа, а также повышения ее производительности. Эти задачи решаются путем создания на компрессорных станциях (КС) теплоутилизирующих энергетических и холодильных установок, функционирующих на высоко- и низкопотенциальной сбросной теплоте КС. В качестве рабочих тел в циклах таких установок используются низкокипящие рабочие тела.

Описано програмний комплекс параметричної діагностики газотурбінних установок та відцентрових нагнітачів компресорних станцій. Наведено результати його апробації на компресорних станціях Сизрань ТОВ "Волгоградтрансгаз" та Пуртазівська ТОВ "Сургутгазпром".

Рассмотрены теплоутилизационные контуры (ТУК) на базе эжекторной холодильной машины для газотурбинных установок. Показано, что значительные резервы повышения их эффективности связаны с интенсификацией теплопередачи в генераторах пара и испарителях низкокипящего рабочего тела. Предложены схемные решения, обеспечивающие сокращение температурных напоров в генераторах и испарителях и повышение энергетической эффективности ТУК.

Рассмотрен подход к разработке устройств с сервоприводом, позволяющих автоматически сливать конденсат после холодильников ступеней установок компрессорного типа для сжижения паров бензина.

Представлены результаты экспериментального исследования минимальной плотности орошения в каналах с сеточным покрытием стенок тепломассообменного оборудования систем подготовки технологического и топливного газа предприятий газовой промышленности.

Надано загальні відомості про компресорні станції. Розкрито зміст основних понять прикладної термодинаміки. Обгрунтовано к. к. д. компресорів. Подано інформацію про особливості регулювання лопастних компресорів. Наведено довідкові матеріали щодо сучасних вітчизняних і закордонних конструкцій компресорів транспортних засобів, зокрема поршневих, роторних, відцентрових і осьових.

Досліджено блочно-комплектні та блочно-модульні насосні і компресорні станції. Розкрито основи розрахунку будівельних конструкцій і приміщень насосних і компресорних станцій. Розглянуто організацію та технологію монтажних і спеціальних робіт у процесі спорудження насосних і компресорних станцій. Описано монтаж агрегатів насосних і компресорних станцій, технологічного обладнання, систем водопостачання і каналізації тощо.

Індекс рубрикатора НБУВ: З762.9-04

Рубрики:

Компресорні станції та установки

Шифр НБУВ: Ж25772 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Выполнен углубленный термодинамический анализ газотурбинной компрессорной установки углеводородного газа и анализ возможных способов повышения ее эффективности. Определен потенциал снижения существующих потерь эксергии в элементах. Предложены возможные конструктивные усовершенствования отдельных систем установки и режимов работы, а также показано их влияние на эффективность работы установки.

Наведено основні відомості з розрахунку та проектування компресорних станцій і систем повітропостачання промислових підприємств. Висвітлено питання регулювання компресорів під час роботи на мережу. Увагу приділено особливостям підготовки стисненого повітря. Розкрито порядок виконання проекту, основи розрахунку та особливості проектування пневмомереж. Розглянуто енергетичну й економічну ефективність компресорних станцій і систем повітропостачання.

У міру того як газопровідні системи стають дедалі більшими та складнішими, зростає значення оптимального функціонування та планування цих об'єктів. Капітальні витрати та експлуатаційні витрати трубопровідних систем є настільки великими, що навіть незначні вдосконалення у використанні систем можуть залучити великі суми грошей. Запропоновано метод підвищення надійності та оптимізації систем електропостачання компресорних станцій. Новизна запропонованої роботи полягає у розробці нової математичної моделі, яка надає можливість найкращим чином вибрати найбільш відповідні політики технічного обслуговування, щоб значно скоротити витрати, а також оптимізувати корисні ключові показники ефективності - рівень відмов, середній час між поломками, середній час ремонту обладнання в системах електропостачання компресорної станції. Застосування теорії графів для представлення цієї математичної моделі на принциповій схемі різних джерел енергії щодо п'яти компресорних станцій є достатнім. Задача, яка виникає у майбутнього або діючого оператора, полягає, серед іншого, у тому, як збалансувати два основні аспекти: технічний та економічний. Запропонована методологія вводить алгоритм дослідження для розрахунку оптимальних значень робочих параметрів систем електропостачання компресорних станцій шляхом поєднання технічних та економічних аспектів із метою зменшення витрат і збільшення показників ефективності. Запропонований алгоритм може бути реалізований у програмі на мові програмування FORTRAN. Розроблений алгоритм є ефективним інструментом для розрахунку витрат на технічне обслуговування та надає можливість за допомогою програмування визначити найбільш відповідну політику технічного обслуговування. З іншого боку, цю методику можна використовувати як важливий показник економічної оцінки для іншого обладнання, щоб вибрати серед усіх технічно можливих рішень те, яке надає можливість отримати найкращий економічний результат. Практичне значення. Запропонований алгоритм перевірено у третьому варіанті системи живлення з двома турбогенераторами. Результат оптимізації показує чітку перевагу щодо вибору станції С для трубопроводу, оскільки це є мінімальною вартістю, яка є визначенням оптимізатора алгоритму. Тоді важливо прийняти найбільш рекомендовані політики та практики технічного обслуговування, щоб забезпечити доступність систем електропостачання та уникнути незапланованих відключень із наслідком втрат виробництва.

Мета роботи - розробка математичної моделі компресорної установки, яка включає в себе основі елементи системи: компресор, електродвигун та ресивер, що забезпечує стабілізацію тиску у повітряній магістралі та зниження енергоспоживання. Використано методи теорії автоматичного керування для вибору і обгрунтування структури математичної моделі об'єкту керування, методи імітаційного і комп'ютерного моделювання, комп'ютерні інформаційні та програмні технології для підвищення якості керування об'єктом. Запропоновано застосування допоміжних бібліотек MATLAB/Simulink, таких як SimPowerSystems та SimMechanics для побудови комбінованої моделі компресорної установки та створення на її основи системи візуалізації, яка дозволяє аналізувати різні режими роботи системи за допомогою зміни керуючих параметрів і графічного відображення результатів у режимі реального часу. Практична значимість полягає у доцільності застосування пакету MATLAB/Simulink разом з бібліотекою SimPowerSystems для створення комбінованих моделей. Розроблена система керування та візуалізації дозволяє проводити моделювання різних режимів роботи системи шляхом зміни основних параметрів та одночасно візуально аналізувати отримані результати. Тому розроблена SCADA система може використовуватись при розробці та налаштуванні реальних систем. На основі отриманих математичних моделей окремих складових, була складена загальна модель системи автоматичного керування компресорною установкою та промодельовано два режима роботи при прямому та плавному керуванні електродвигуном. Результати моделювання дозволили підтвердити припущення, що поступово збільшення тиску повітря після компресора відповідно до зростання тиску повітря у ресивері, то компресор не буде весь час працювати на максимальних обертах, а отже і не буде працювати на максимальній потужності і не буде витрачати зайву енергію. Тому можна зробити висновок що плавне управління оборотами електродвигуна можна застосовувати для зниження витрати електроенергії, що витрачається двигуном компресора, при цьому час досягнення потрібного рівня тиску в ресивері практично не змінюється.