Рассмотрены биологические и экологические аспекты образования биопомех на водозаборах ТЭС и АЭС, имеющих водоемы-охладители; приведен обзор существующих методов борьбы с биопомехами, а также рекомендуются методы борьбы с биопомехами в условиях Змиевской ГРЭС и определены основные направления дальнейших исследований данной проблемы.

На основі аналізу режимів роботи приладів післяаварійної автоматики та систем автоматичного регулювання частоти та потужності гідроелектростанцій запропоновано принципи й алгоритми їх взаємодії, що допоможе спеціалістам під час впровадження комп'ютерних систем керування нормальними режимами ГЕС.

Рассмотрен один из подходов к выбору физической и математической модели транспортирования примесей в системах русел значительного удлинения. Предложена одномерная нестационарная математическая модель, в которой расчетными физическими величинами являются основные гидродинамические параметры: объемный расход воды, глубина заполнения русла, концентрация загрязнения.

Узагальнено дані щодо вибору конструкційних матеріалів для енергетичних установок та зміни їх властивостей під час тривалої експлуатації. Розглянуто проблеми впливу робочих середовищ, особливо корозійно-агресивних, температур, тисків та інших чинників на міцність і довговічність сталей і сплавів, що має важливе значення для розробки та будівництва нових енергетичних систем - парогазових турбін, реакторних блоків, геотермальних станцій. Значну увагу приділено питанням деградації матеріалів конкретних конструкційних елементів та їх експлуатаційним пошкодженням у тепловій та атомній енергетиці, особливостям проведення ремонтних робіт і визначення залишкового ресурсу матеріалів елементів першого контуру, парогенераторів реакторів типу PWR, робочого тракту реакторів типу BWR, елементів котельного обладнання теплових електростанцій, парових турбін тощо.

Обобщены данные относительно выбора конструкционных материалов для энергетических установок и изменения их свойств во время продолжительной эксплуатации. Рассмотрены вопросы влияния рабочей среды, особенно коррозионно-агрессивной, температур, давлений и других факторов на прочность и долголетие сталей и сплавов, что имеет важное значение при разработке и строительстве новых энергетических систем - парогазовых турбин, реакторных блоков, геотермальных станций. Значительное внимание уделено проблемам деградации материалов конкретных конструкционных элементов и их эксплуатационным поломкам в тепловой и атомной энергетике, особенностям проведения ремонтных работ и определения остаточного ресурса материалов элементов первого контура, парогенераторов реакторов типа PWR, рабочего тракта реакторов типа BWR, элементов котельного оборудования тепловых электростанций, паровых турбин и др.

Раскрыта сущность понятия экологических попусков (ЭП) гидроэлектростанций, являющихся эффективным способом управления для обеспечения нормального функционирования водных экосистем и удовлетворительного качества воды. Предложена методика установления объемов и режимов зимнего и летне-осеннего ЭП с помощью санитарной надбавки для самоочищения от антропогенного загрязнения. Рассмотрены целевой и экстремальный ЭП. Определены параметры ЭП Киевской ГЭС для сохранения благополучного состояния экосистемы и улучшения качества воды на испытывающем сильное антропогенное воздействие Киева речном участке Каневского водохранилища в критические летне-осенние и зимние периоды.

Предложена методика экономико-экологической оценки энергоресурсов Северо-Западного Причерноморья, изложены эколого-энергетические и технико-экономические предпосылки гидравлического аккумулирования морского гидропотенциала в Украине. Рассмотрены особенности расчета экономико-экологической эффективности гидроаккумулирования электроэнергии.

Викладено основні відомості та особливості використання водної енергії в процесі комплексного освоєння водних ресурсів. Наведено основні схеми регулювання стоку річок, розглянуто питання визначення установленої потужності гідроелектростанцій (ГЕС), охарактеризовано технологічний процес одержання, перетворення та використання гідравлічної енергії гідроелектричними та гідроакумулювальними станціями. Надано основні дані про електричні енергетичні системи та показано роль ГЕС і ГАЕС у їх формуванні та управлінні режимами роботи.

Изложены основные сведения и особенности применения водной энергии при комплексном освоении водных ресурсов. Приведены основные схемы регулирования стока рек, рассмотрены вопросы определения установленной мощности гидроэлектростанций (ГЭС), охарактеризован технологический процесс получения, преобразования и использования гидравлической энергии гидроэлектрическими и гидроаккумулирующими станциями. Даны основные сведения об электрических системах и раскрыта роль ГЭС в их формировании и управлении режимами работы.

Висвітлено засади теорії гідравлічних машин. Розглянуто робочі процеси у проточному тракті гідромашини, характеристики та конструктивні особливості гідротурбін, насосів, механічної частини потужних електричних машин і допоміжного обладнання гідроелектростанцій (ГЕС). Наведено відомості щодо особливостей компоновки горизонтальних капсульних гідроагрегатів, а також конструкції вузлів і механізмів насос-турбін.

Освещены основы теории гидравлических машин. Рассмотрены рабочие процессы в проточном тракте гидромашин, характеристики и конструктивные особенности гидротурбин, насосов, механической части мощных электрических машин и вспомогательного оборудования гидроэлектростанций. Приведены данные об особенностях компоновки горизонтальных капсульных гидроагрегатов, а также конструкции узлов и механизмов насос-турбин.

Изложены страницы истории Штеровской ГРЭС, описаны проблемы освоения уникального в то время топлива - антрацитового штыба. Раскрыты роль станции в снабжении электроэнергией промышленных предприятий Донбасса, проблемы предвоенного периода, эвакуации оборудования и работы сотрудников станции на электростанциях восточных регионов страны, послевоенного восстановления и эксплуатации ГРЭС до полной выработки ресурса оборудования.

Освещены проблемы и основные направления развития гидроэнергетики и электроэнергетического комплекса Таджикистана в условиях рыночных преобразований во взаимосвязи с социально-экономическим развитием страны. Проанализировано влияние энергетики на интеграционные процессы в Центрально-Азиатском регионе. Раскрыты тенденции развития мировой электроэнергетики и её составной части - гидроэнергетики. Рассмотрены вопросы использования водных и гидроэнергетических ресурсов стран Центрально-Азиатского региона, состояния электроэнергетики Таджикистана. Определены основные положения государственной энергетической политики и стратегии, направленные на устойчивое развитие электроэнергетического комплекса государства.

Висвітлено можливості комплексного використання в малій енергетиці променевої енергії Сонця, енергії вітру та води шляхом їх акумулювання в тепловий, механічний й електричний види енергії низького потенціалу та промислової частоти з метою поступової відмови від використання дорогих традиційних невіднолюваних джерел енергії. Наведено інформацію про сонячні колектори, елементи геліотехніки, особливості розрахунку повітряного гвинта.

Освещены возможности комплексного использования в малой энергетике лучевой энергии Солнца, энергии ветра и воды путем их аккумулирования в тепловой, механический и электрический виды энергии низкого потенциала и промышленной частоты с целью постепенного отказа от использования дорогих традиционных невозобновляемых источников энергии. Приведена информация о солнечных коллекторах, элементах гелиотехники, особенностях расчета воздушного винта.

Відзначено, що ГЕС не є монопольними водокористувачами. Учасники водогосподарського комплексу та екологія водосховищ вносять жорсткі обмеження на режими енергооб'єктів. У процесі планування та оптимізації режимів ГЕС можна одержати досить об'єктивні кількісні оцінки енергетичних втрат від кожного виду обмежень.

Запропоновано використання методу лінійного програмування для упорядкування добового графіка навантаження генерувальних потужностей енергосистем. Виконано математичну постановку задачі, наведено математичні моделі функціонування окремих типів електростанцій. За допомогою розроблених засобів на реальних даних для електростанцій Київщини розв'язано практичну задачу упорядкування ймовірного добового графіка.

Розглянуто ймовірні причини пошкоджуваності живильних трубопроводів блоків 200 - 800 МВТ. Запропоновано ряд заходів, які підвищують надійність експлуатації трубопроводів.

Розглянуто можливість створення імітаційної еколого-економічної моделі контролю та керування взаємодією споживачів води природно-господарського комплексу, зокрема водосховищ дніпровських ГЕС, для забезпечення нормальної експлуатації гідроенергооб'єктів за умов комплексного використання водних і біологічних ресурсів з урахуванням екологічних вимог і норм природокористування.

Розглянуто особливості хвильових режимів у підвідних і відвідних відкритих каналах і безнапірних тунелях гідроакумулювальних та гідроелектричних станцій, викликаних специфікою роботи станцій в енергосистемі. Запропоновано методику розрахунків основних параметрів хвиль переміщення, яка враховує можливість формування хвилястої поверхні водного потоку.

Изложены результаты лабораторных исследований нагрева песчаной засыпки грунтовым теплообменником с последующим резким прекращением подачи теплоты и переходом к естественному "дрейфу" аккумулированной энергии. Дано сопоставление опытных данных с уточненными расчетными зависимостями.

Рассмотрено решение некоторых задач по управлению ГЭУ переменного тока с помощью средств теории нечеткой логики и искусственных нейронных сетей.

Рассмотрены проблемы гидроэнергетики и возможные направления их решения. Отмечены отличительные особенности энергетического производства и этапы развития гидроэнергетики в Украине. Приведен анализ производственных затрат Днепровской ГЭС в расчете на 1 кВт час выработанной электрической энергии.

Рассмотрены вопросы организации и характеристика дружественного интерфейса автоматизированной системы анализа и контроля технического состояния оборудования и устройств энергоблоков ГРЭС.