Висвітлено питання розробки ефективних математичних методів і алгоритмів обробки результатів вимірювань випромінювання радіоактивних відходів (РАВ), які у порівнянні з традиційними дозволять підвищити точність вимірювань, знизити час контролю РАВ за рахунок скорочення числа первинних вимірювань з наступною обробкою результатів у процесі збереження, підвищення точності та достовірності одержаної інформації.

Ключ. слова: радиоактивные загрязнения, кубовые остатки дихлорэтана
Індекс рубрикатора НБУВ: З43

Рубрики:

Дезактивація

Шифр НБУВ: Ж28350 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання зняття з експлуатації енергоблоків АЕС України, проблеми поводження з радіоактивними відходами, показано відсутність вітчизняних методик розрахунку витрат на дезактивацію в ході розробки концепції та стратегії зняття з експлуатації АЕС. Запропоновано використовувати для цієї мети програму вибору оптимальної дезактиваційної технології.

Проаналізовано особливості сорбційно-десорбційної поведінки урану (VI) та церію (ІІІ) в об'єктах довкілля в присутності комплексотвірних лігандів природного та техногенного походження. Розкрито значну роль у процесах сорбції U(VI) гідроксидів кремнію Fe(III), осаджених на поверхні глинистих компонентів, які підвищують іммобілізацію U(VI) в об'єктах навколишнього середовища. Визначено вплив гідроксидів (ГК) Al(III), який, незалежно від їх вмісту на глинистих мінералах, на фіксацію U(VI) несуттєвий. Досліджено, що для зразка мінералу з осадженими гуміновими речовинами в присутності іонів високозарядного елементу - церію, спостерігається його сорбція, за значних концентрацій металу - десорбція гумінових кислот з поверхні мінералу з утворенням розчинних комплексів ГК-Ce(III) як енергетично більш вигідний процес від утворення комплексів [поверхня мінералу-ГК-Ce(III)], який сприяє підсиленню його рухливості в довкіллі. Встановлено, що розчинні комплексотвірні ліганди суттєво впливають на сорбційно-десорбційну поведінку U(VI) та Ce(III), підсилюючи рухливість металів в об'єктах довкілля. Описано особливості десорбції урану (VI) з поверхні Al(Fe)-модифікованих зразків комплексотвірними лігандами й обгрунтовано вибір найбільш ефективного реагенту - лимонної кислоти, та умов його застосування для дезактивації забруднених ураном (VI) грунтів і шламів. Доведено ефективність застосування сорбційного методу для очищення уранвмісних вод з використанням сапоніту як сорбенту з високим вмістом заліза.

Описаны способы и технология дезактивации поверхностей, загрязненных радиоактивными веществами. Освещены основные источники радиоактивных загрязнений на АЭС, физико-химические процессы радиоактивного загрязнения, химические и физические способы дезактивации. Проанализированы международный и национальный опыт в данной сфере деятельности. Особое внимание уделено вопросам выбора технологий дезактивации, а также правилам и нормам безопасности при проведении работ по дезактивации.

The technological process of electrochemical equipment decontamination of nuclear reactor equipment contaminated with radionuclides is developed. As a result of the research the compositions of decontamination solutions, providing extraction of the radionuclides, preservation of the initial state of surfaces and improvememt of their mechanical properties and polishing are determined. Fundamentally new design of the external electrode and technological documentation for its serial production in industrial conditions have been developed.

За допомогою використання розробленої математичної моделі запропоновано нові малореагентні засоби та водозберігальні технологічні режими дезактивації спецодягу та засобів індивідуального захисту (ЗІЗ), що забезпечують скорочення утворення рідких РАВ, зменшення витрат матеріалів у процесах дезактивації, скорочення виходу кубового залишку та сольового плаву, що сприяє підвищенню рівня екологічної безпеки АЕС. Уточнено основні фактори, які впливають на ефективність робіт з дезактивації спецодягу та ЗІЗ, і обсяги відпрацьованих дезактиваційних розчинів. Вперше розроблено двоступеневу математичну модель для створення нових засобів дезактивації з заданими властивостями, що використовує методи Гауса та послідовних поступок і враховує оптимізаційні критерії - коефіцієнт дезактивації, ступінь ціноутворення, мийну здатність. Вперше за результатами експериментальних досліджень та математичного моделювання розроблено рецептури нових малореагентних засобів дезактивації спецодягу та ЗІЗ. Вперше на основі створених малореагентних засобів дезактивації розроблено водозаощаджувальні технологічні режими дезактивації. Вперше для зменшення обсягів утворення РАВ у технологіях дезактивації та кількості сольового плаву доведено можливість зменшення обсягів розчинів дезактивації, які впроваджено у виробничі процеси на АЕС України з ефективністю, що перевищує проектні рішення.

Розглянуто можливість комплексної оцінки ефективності експлуатації парогенераторів (ПГ) ядерних енергоустановок із водо-водяними реакторами, заснованої на показнику ефективності роботи обладнання OEE (overall equipment effectiveness (OEE). Запропоновано розглядати ефективність як ймовірність функціонування з позицій доступності, продуктивності та якості продукту. Мета роботи є оцінка можливості використання показника OEE для аналізу ефективності експлуатації ПГ атомних електростанцій e комплексних умовах: реактор - ПГ - турбіна. Досягнення поставленої мети надасть можливість отримати комплексний показник моніторингу ефективності парогенеруючих систем атомних електростанцій і мати інструмент для систематичного контролю працездатності ПГ. Для оцінки організаційно-екологічної ефективності організаційної структури запропоновано індивідуальні, групові та інтегральні показники, що відображають частку або зниження абсолютного показника в системі у порівнянні з базовим. Дослідження базується на аналізі багаторічних результатів експлуатаційних показників блоків із ПГ ПГ-1000, які є співставними. Показано, що основним елементом системи паротворення, який визначає її ефективність, є теплогенеруюче джерело. Оцінено внесок в ефективність усіх аспектів експлуатації. Показано, що показник ефективності експлуатації обладнання ОЕЕ надає можливість характеризувати ефективність експлуатації ПГ ядерних енергоустановок із водо-водяними реакторами, та може застосовуватися для моніторингу та управління процесом їх експлуатації. В результаті дослідження визначено, що ефективність функціонування ПГ підвищується в міру досягнення максимального значення його продуктивності.