Розроблено технологію чистого дизельного палива на основі щорічно відтворювальної сировини - рослинної олії. На основі вітчизняної сировини одержано метилові ефіри жирних кислот рапсової олії. У АТ "ВНДІХІМПРОЕКТ" розроблено технологічний процес на очищеній і неочищеній рапсовій олії, а також, комплексне рафінування рапсової олії, що дає змогу видаляти всі домішки нежирового характеру.

Проанализированы проблемы образования твердых сажистых частиц как наиболее опасных компонентов в отработавших газах дизельных двигателей. Показана целесообразность применения водотопливных эмульсий для снижения выбросов твердых сажистых частиц и оксидов азота. Приведены результаты экспериментальных исследований работы дизеля на эмульсиях с содержанием воды 10, 20 и 30 %.

Наведено порівняльну характеристику показників якості дизельного палива, передбачених державним стандартом і одержаних шляхом вимірювання на ВАТ "Нафтопереробний комплекс "Галичина"" м. Дрогобич.

Наведено методику експрес-контролю якості дизельного палива. Визначено критерій компромісу та встановлення категорій якості за критерієм компромісу. Проведено експериментальне дослідження розробленої методики експрес-контролю якості ДП за паспортами якості.

Приведена методика експресс-контроля качества дизельного топлива. Определен критерий компромисса и установлены категории качества по данным критерия компромисса. Проведено экпериментальное исследование разработанной методики експресс-контроля качества дизельного топлива по пастортам качества.

Methods of express-monitoring the quality of diesel fuel are proposed in the work. The criterion of compromise is determined, due to which the quality categories are distinguished. The experimental research of the developed methods of express-monitoring the diesel fuel quality due to the quality passports is under consideration.

Наведено структуру та математичну модель контролю якості дизельного та біодизельного палив та їх сумішей.

Зауважено, що на сьогоднішній час дефіцит моторних палив для двигунів внутрішнього згоряння (ДВЗ) вимагає їх удосконалення з метою зменшення витрати палива за максимальних потужностях двигунів, а також використання поряд зі звичайними паливами на нафтовій основі біопалива та різних їх сумішей. В автомобільних двигунах реакція горіння перетворює енергію нафтового палива в теплоту, а потім в механічну роботу. У результаті реакції горіння утворюються токсичні компоненти. Вони викидаються двигунами в складі відпрацьованих газів. Відпрацьовані гази доповнюються побічними продуктами горіння, які є в паливах нафтового походження або в присадках до енергоносіїв і олив. Частково ця проблема вирішується шляхом використання біопалив, які згорають краще, і в продуктах їх згорання міститься менше шкідливих речовин. Пропонуються аналітичні дослідження основних техніко-експлуатаційних показників роботи дизельного двигуна Д21А1 на дизельному біопаливі та його сумішах з дизельним паливом. Зроблено висновки та проведено аналіз одержаних результатів для подальших лабораторних та експлуатаційних досліджень.

Проаналізовано технології і технічні засоби для виробництва та використання дизельного біопалива на основі рослинних олій. Обгрунтовано процеси виробництва та використання дизельного біопалива. Наведено методику проведення експериментальних досліджень процесу виробництва та використання дизельного біопалива. Досліджено процес відстоювання олії. З'ясовано вплив параметрів естерифікації рослинної олії на якість дизельного біопалива. Визначено взаємозв'язок потужності насоса для перемішування рослинної олії та параметрів дискового змішувача. Приділено увагу практичній реалізації та економічній ефективності виробництва та використання дизельного палива.

Запропоновано технічні рішення, які надають можливість одержувати якісне дизельне біопаливо (ДБП) за рахунок забезпечення перемішування шарів емульсії з використанням циркуляційних змішувачів-розділювачів. Встановлено параметри установки для виробництва ДБП. Запропоновано використання ДБП у тракторних двигунах із двоступеневої системою підігріву. Застосування змішувачів надає можливість одержувати ДБП за спрощеною технологією в агровиробництві. Застосування системи підігріву розширює температурний діапазон використання чистого ДБП і зменшує його витрату.

Експериментальним шляхом досліджено вплив ультразвукової, надвисокочастотної електромагнітної і механічної обробки сумішевого біодизеля (СБД) на його в'язкість. До складу СБД входить дизельне пальне і метиловий ефір ріпакової олії. Встановлено, що сумісна ультразвукова та надвисокочастотна електромагнітна обробка обумовлює зменшення його в'язкості на 15 - 17 % по відношенню до необробленого пального. По відношенню до мінерального дизельного пального в'язкість у даних сумішах зменшилась на 2 - 9 %.

Двигуни із запалюванням стисненням мають широке застосування у транспортній, сільськогосподарській, будівельній і промисловій галузях, що є надважливими для економічної стійкості будь-якої країни. Ці двигуни працюють на нафтовому дизельному паливі. При цьому видобуток сирої нафти через кілька років перебуватиме під загрозою, якщо не будуть виявлені нові запаси. Також при цьому необхідно враховувати загрози глобального потепління як наслідок суттєвого збільшення викидів продуктів згорання. Біодизель є поновлюваним паливом зі схожими властивостями з нафтовим дизелем. Він може використовуватися самостійно або в сумішах. Тепловий коефіцієнт корисної дії двигуна є надважливим показником ефективності, а науковці роблять усе необхідне для забезпечення зростання цього показника. Кінематична в'язкість є однією із властивостей палива, шо сприяє тепловій ефективності двигуна. Таким чином, ця робота спрямована на огляд попередніх досліджень у розробленні біодизеля та його сумішей для двигунів. У результаті знайдено зв'язок між кінематичною в'язкістю і тепловою ефективністю. Встановлено кореляцію між кінематичною в'язкістю палива і тепловою ефективністю двигуна.

Викладено основні теоретичні положення процесів випаровування та згоряння дизельного біопалива у двигунах внутрішнього згоряння. Наведено розрахунки термодинамічних властивостей альтернативного палива, необхідні для моделювання процесів розпилювання та випаровування. Описано моделі нагрівання та випаровування крапель. Проаналізовано підходи до самозаймання та згоряння палив, наведено параметри згоряння для біодизельного палива. Подано інформацію щодо вимірювання геометричних параметрів і параметрів руху крапель, що випаровуються, на основі їх відеозображень. Проаналізовано процеси випаровування різних типів дизельних біопалив (включно з конопляним біодизельним паливом), виконано моделювання цетанових чисел і низькотемпературних властивостей біопалив. Досліджено характеристики двигуна та викиди під час його роботи на біодизельному паливі, здійснено моделювання показників робочого процесу дизельного двигуна залежно від складу біодизельних палив.

Присвячено вирішенню актуальної науково-технічної задачі щодо розкриття особливостей впливу чинників на пожежоненебезпечність БДП та його бінарних сумішей з ДП, параметри процесів горіння, процеси його припинення у разі застосування ВР як наукового підґрунтя удосконалення СГТБ об'єктів виробництва та застосування таких палив. Установлено, що для типового об’єкта виробництва БДП з урахуванням вимог вітчизняної нормативної бази, рівень пожежонебезпеки є неприйнятним, а СПБ потребує удосконалення. Визначено основні показники пожежонебезпечності БДП та вплив співвідношення компонентів БДП в бінарних сумішах з ДП на ці показники, а також на параметри процесів їх горіння. Експериментально визначено параметри подавання різних видів ВР у разі гасіння пожеж БДП та його бінарних сумішей з ДП. Удосконалено метод оцінювання рівня пожежонебезпеки об'єктів з наявністю БДП. Сформовано пропозиції з удосконалення СПБ об'єктів виробництва та застосування БДП. Запропоновано рекомендовані параметри подавання ВР для гасіння БДП та його бінарних сумішей з ДП із застосуванням технічних засобів пожежогасіння.

Використання альтернативних видів палива на двигунах внутрішнього згоряння викликає ряд труднощів, пов'язаних з адаптацією двигуна та його систем. При цьому перспектива використання альтернативних палив має істотну економічну та екологічну доцільність і є надзвичайно важливою. Тому питання дослідження основних експлуатаційних показників роботи двигунів при використанні біодизельного палива RME В20 є актуальним. З аналізу літературних джерел встановлено, що дизельні двигуни є перспективним для використання біодизельного палива. Економічність даних двигунів значною мірою залежить від основних параметрів сумішоутворення, що не достатньо дослідженні для палива RME В20. При використанні біодизельного палива В20 на двигуні Renault 2.5 DCI зі зменшенням кута розпилення палива до 600 встановлено зменшення крутного моменту двигуна на 12,5 %; падіння ефективної потужності до 15,7 %; зниження ефективного тиску у циліндрах двигуна до 24,8 %; зростання питомої ефективної витрати палива до 15 %. Це пояснюється тим, що зі зниженням кута розпилення палива площа контакту паливних крапель та повітря у циліндрах двигуна зменшується. А це, в свою чергу, погіршує процес сумішоутворення і призводить до неповноти згоряння паливо-повітряної суміші. Зі збільшенням кута розпилення палива до 750 ефективність використання біодизельного палива В20 на двигуні Renault 2.5 DCI зростає. За результатами досліджень роботи двигуна Renault 2.5 DCI на товарному та біодизельному паливі RME B20 встановлено, що використання біодизельного палива призводить до погіршення сумішоутворення за рахунок чого знижується тепловиділення і, як наслідок, зростає витрата палива, знижується потужність та крутний момент двигуна. Для покращення цих показників необхідно змінювати процес сумішоутворення шляхом збільшення кута розпилення палива до 750.