Исследованы зависимости яркости тонкопленочных электролюминесцентных индикаторов (ЭИ) от состава активного материала, от напряжения и частоты источника электрического питания. Выбран оптимальный состав активного материала, разработан специальный источник питания, который позволяет повысить эффективность восприятия информации за счет автоматической подстройки яркости свечения в зависимости от уровня освещенности и, как следствие, повысить срок службы и эргономические показатели системы отображения информации.

Dependence of brightness of thin-film electroluminescent indicators from structure of an active material and voltage and frequency of an electric source are investigated. By results of researche the optimum structure of an active material is chosen, the special power supply is developed.

Розглянуто частотні характеристики вихідного каскаду (ВК) електронних пускорегулювальних апаратів (ЕПРА) для люмінесцентних ламп за пускового режиму роботи. Встановлено, що найбільш ефективно задавати струм розігріву електродів лампи вибором ємності резонансного конденсатора, а вибір напруги холостого ходу ЕПРА може здійснюватись як вибором індуктивності баластного дроселя, так і ємності резонансного конденсатора коливного контуру ВК.

Розглянуто частотні характеристики вихідного каскаду (ВК) електронних пускорегулювальних апаратів для люмінесцентних ламп за нормального режиму роботи. Показано, що струм лампи задається індуктивністю баластного дроселя та частотою напруги живлення, яка повинна дорівнювати резонансній частоті коливного контуру ВК.

Проаналізовано електронні баласти на підставі сформульованих вимог щодо забезпечення ресурсу їх роботи, надійності, економічності й ефективності. Запропоновано структурну схему, проведено схемотехнічне моделювання, реалізовано електронний баласт і проведено еспериментальні дослідження.

Індекс рубрикатора НБУВ: З294.3-52

Рубрики:

Люмінесцентне освітлення

Шифр НБУВ: Ж69973 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто дві моделі люмінесцентної лампи, які базуються на поєднанні лінійної та квадратичної апроксимації відповідно до статичної та динамічної вольт-амперних характеристик лампи під час роботи на високих частотах.

Вперше обгрунтовано й експериментально підтверджено теоретичне припущення про радикальне зниження катафорезу парів ртуті під час живлення люмінесцентих ламп квазіпостійним струмом. Удосконалено теорію Таунсенда та уточнено математичну модель, що описує електричні параметри, за яких можливе виникнення дугового розряду в люмінесцентних лампх з холодними катодами. Вперше реалізовано на практиці можливість оцінювання залишкової емісійної здатності катодів, що мають розрив електричного кола. Науково обгрунтовано структуру пускорегулювальної системи, на базі якої розроблено пристрої, що дозволяють використовувати повторно виведені з експлуатації люмінесцентні лампи з домінуючим типом дефекту. Удосконалено математичну модель вимірювання світлового потоку люмінесцентних ламп в електричних системах освітлення.

Дисертацію присвячено розробці методик неруйнівного контролю якості джерел світла масового використання, до яких належать люмінесцентні лампи низького тиску та лампи розжарювання. Створено нові методики контролю основних технологічних параметрів зазначених джерел світла - емісійної здатності катодів люмінесцентних ламп та маси оксидного покриття на них, параметрів наповнюючого газу в лампах розжарювання, прогнозування строку служби люмінесцентних ламп та випалення ламп розжарювання з використанням коронного розряду. Розроблено пристрої для реалізації вказаних методик за умов електролампового виробництва. Використання методик дозволить оперативно впливати на технологічні режими виробництва ламп і скоротити термін освоєння нових конструкцій та технологій.

Розглянуто зменшення ртутної небезпеки приміщень на здоров'я людей в разі руйнування в них джерел оптичного випромінювання.

Описано природу та властивості світла, подано класифікацію його джерел. Наведено закономірності та характеристики люмінесценції. Проаналізовано закономірності повернення попередньо збуджених різними методами твердотільних і газоподібних об'єктів до рівноважного стану з віддаванням надлишкової енергії механізмами випромінювальної рекомбінації. Розглянуто будову та проведено порівняльний аналіз традиційно використовуваних і сучасних джерел світла, в основі яких - явище люмінесценції.

Досліджено високочастотні напівпроводникові пускорегулювальні апарати на базі п'єзоелектричного трансформатор (ПТ) струму. Розроблено методику розрахунку, де враховуються особливості самого ПТ струму та його нелінійного навантаження, яким є люмінесцентна лампа (ЛЛ) у схемах стартерного та безстартерного увімкнення за пускового та робочого режимів. Розроблено та змонтовано експериментальні установки для вимірювання характеристик ПТ струму у схемах стартерного та безстартерного ввімкнення за пускового та робочого режимів. Розроблено та змонтовано експериментальні установки для вимірювання характеристик ПТ струму в схемах стартерного та безстартерного ввімкнення ЛЛ, за допомогою яких досліджено характеристики ПТ струму. Розроблено схему високочастотного перетворювача, який забезпечує надійне функціонування ПТ за усіх можливих режимів його роботи (холостий хід, коротке замикання, режим максимального ККД). Запропоновано методику розрахунку конструктивних та електричних параметрів п'єзотрансформатора, що може бути рекомендована для розрахунку його параметрів з нелінійним навантаженням, яким є ЛЛ. Проведено експериментальні дослідження впливу зміни параметрів навантаження, напруги та частоти джерела живлення, температури довкілля на параметри п'єзотрансформатора. Удосконалено математичну модель ПТ, яка базується на експериментально визначених характеристиках нелінійного чотириполюсника, що дозводило розробити методику розрахунку параметрів комплекту ПТ - ЛЛ у пусковому та робочому режимах.

Уперше для запалювання й стабілізації дугового розряду в стартерних і безстартерних схемах увімкнення люмінесцентних ламп одержано аналітичні залежності для розрахунку електричних, енергетичних і конструкторсько-технологічних параметрів п'єзотрансформаторів струму, що заклало основу для розроблення теплового та конструкторського методів їх розрахунку. Уперше встановлено залежності повного опору зразкових вимірювальних дроселів від електричних параметрів джерел світла та напруги мережі, що дозволило з достатньою для практики точністю визначити його значення на етапах розроблення та дослідження принципово нових типів розрядних джерел світла. Одержано аналітичні вирази для оптимальних діаметрів пластичних неферомагнітних матеріалів, що дозволили підвищити їх енергоефективність.

Дослідження присвячено проблемі енергозбереження в зовнішньому освітленні за рахунок використання світлових приладів (СП) із компактних люмінісцентних ламп (КЛЛ). Розроблено методику розрахунку СП із заданими розмірами світлового тіла джерела світла та на її основі спроектовано СП з КЛЛ. Побудовано модель освітлення для різних категорій вулиць і на її основі проведено розрахунки якісних і кількісних показників установки вуличного освітлення та розроблено рекомендації щодо практичного впровадження КЛЛ в системи зовнішнього освітлення. Проведено експериментальні дослідження характеристик КЛЛ за зміни температури навколишнього середовища. Досліджено показники якості електричної енергії в системах зовнішнього освітлення із КЛЛ та їх вплив на відносну похибку індукційного та електронного приладів обліку.

Розроблено математичні моделі дослідження магнітних та електричних характеристик планарних індуктивних елементів для високочастотного живлення люмінесцентних ламп (ЛЛ). Показано, що наявність магнітного середовища між витками котушки підвищує індуктивність та добротність за береженням геометричних розмірів. Розроблено математичну модель для розрахунку температурних характеристик планарних індуктивних елементів (ІЕ) у разі їх охолодження за рахунок конвекції, теплопровідності та радіаційного випромінювання, на основі якої проведено розрахунок теплових втрат. Проведено розрахунок вихідного каскаду ЛЛ та моделювання роботи планарного ІЕ як дроселя ЛЛ типу Т5 потужністю 35 Вт. Показано, що розрахована конструкція забезпечує необхідну величину напруги та струму на лампі.